Поширена в українському сегменті Telegram 22–23 серпня хвиля повідомлень про нібито підготовку до зниження мобілізаційного віку в Україні не означає його автоматичного зниження. Для цього потрібні зміни до законодавства, які має ухвалити Верховна Рада.
Про це в ефірі Громадського радіо заявив адвокат Роман Лихачов, коментуючи заяву секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка про можливі “радикальні” зміни призовного віку.
За словами Лихачова, зниження мобілізаційного віку неможливо здійснити ані рішенням Міністерства оборони, ані указом президента. Він додав, що поки що немає підстав говорити про автоматичне зниження мобілізаційного віку, оскільки відповідні зміни потребують проходження законодавчої процедури.
“Якщо ми говоримо про законодавство на даний момент, то самостійно Міністерство оборони знизити мобілізаційний вік чи указ президента – це неможливо зробити. Єдиний формат, як це можливо, – у форматі Верховної Ради, тобто зміни до законодавства”, – пояснив адвокат.
Чому обговорюють зниження мобілізаційного віку
Лихачов зазначив, що дискусія про мобілізаційний вік, зокрема, пов’язана з проблемою залучення людей старшого віку до завдань, які потребують значних фізичних навантажень.
“Я читав багато щодо міжнародного досвіду про те, що у всіх війнах більше робився упор саме на молодь. Бо зараз те, що ми маємо, коли призивають після 50, всі мають нереальну кількість хвороб. І використання цих людей для участі саме в штурмових, польових діях піхотних підрозділів майже неможливе”, – каже він.
Водночас адвокат наголосив, що навіть можливе зниження мобілізаційного віку не гарантує значного збільшення кількості військовозобов’язаних.
За його словами, необхідно розуміти, скільки молодих людей відповідного віку залишається в Україні. Скільки з них мають право на відстрочення та скільки фактично можуть бути мобілізовані.
Обговорюють не лише зниження віку
Роман Лихачов також звернув увагу, що нині обговорюють не тільки можливе зниження віку мобілізації. А й інші варіанти зміни підходів до комплектування Сил оборони.
Він згадав, зокрема, контракт для громадян віком 18–24 років з фінансовою мотивацією.
“Можу сказати з прикладу, що система 18–24, контракт по одному мільйону, певні результати вона дала. Ці мотиваційні контракти, але я не сказав би, що дуже велику кількість молоді вдалося агітувати служити”, – додав адвокат.
За словами адвоката, обговорюються також можливі зміни верхньої вікової межі призову та питання залучення жінок. На його думку, Міністерство оборони та Генеральний штаб намагаються знайти баланс між кількісним і якісним комплектуванням Сил оборони.
“Тому дискусія про зниження мобілізаційного віку йде, йде дискусія про зниження планки мобілізації. Тобто я її читав, що до 50, до 55 будуть призивати, читав про мобілізацію жінок. Тобто, наскільки я розумію, на даний час Міністерство оборони і Генеральний штаб шукають баланс моментів, щоб контрактувати сили оборони не лише кількісно, а й якісно”, – наголосив Роман Лихачов.
Як поширюються повідомлення про мобілізацію молоді
Окремо Лихачов розповів про інформаційні наслідки заяв щодо можливого зниження мобілізаційного віку. За його словами, російська пропаганда активно використовує окремі висловлювання, вириваючи їх з контексту.
Він зазначив, що після таких заяв до нього почали частіше звертатися люди, які запитували про можливість мобілізації молоді.
“Ворог суттєво вириває з контекстів багато різних фраз, що стосуються СЗЧ і інших моментів, для того, щоб вести інформаційну війну. Бо багато молоді начиталося з цього. У нас багато було за цей період консультацій щодо зниження мобілізаційного віку. Причому частина видань взагалі якось передрукувала цю заяву про те, що вже знижується мобілізаційний вік. Мені кожному доводиться розказувати, що зниження мобілізаційного віку – це не процес одного дня. Навіть якщо завтра така пропозиція буде, то це ще треба, щоб народні депутати за це проголосували. Президент – щоб це підписав безпосередньо, щоб це було прийняте”, – пояснив адвокат.
Можливі економічні наслідки
За словами Лихачова, поширення інформації про нібито неминучу мобілізацію молодих людей може мати й економічні наслідки. Оскільки частина молоді може ухвалювати рішення про виїзд з України.
“До того, що молодь, користуючись тим, що в 18–22 можна виїжджати, реально виїжджає з України. Як наслідок, оскільки зараз це якраз категорія, яка може працювати, дійсно це робочий ресурс. Їх приймають європейські країни й інші країни”, – говорить адвокат.
Він додав, що такі інформаційні кампанії можуть посилювати панічні настрої та негативно впливати на українську економіку.
Скільки таких повідомлень поширили
За даними моніторингу редакції Громадського радіо, протягом близько 15 годин з’явилося щонайменше 12 таких публікацій на 12 ресурсах. Станом на 12:00 24 серпня вони сукупно набрали понад 793,6 тисячі переглядів. Спочатку повідомлення містили лише припущення про майбутнє зниження мобілізаційного віку, однак згодом окремі ресурси почали називати конкретні цифри – 22, 20 або навіть 18 років.
Як повідомляв ІМІ, у червні 2025 року Росія поширила фейк про те, що нібито Україна не хоче забирати тіла військових, про обмін якими домовилися 2 червня в Стамбулі (Туреччина).