ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

87% медійників хочуть висвітлювати тему екології, але більшість відчуває брак знань – дослідження

30.11.2021, 10:09
Фото – steemkr.com
Фото – steemkr.com

64% опитаних медійників вважають, що українські медіа приділяють не досить уваги проблемам екології. Водночас 87% опитаних хотіли б писати про екологічну проблематику. Однак майже половина (49%) не знають експертів, які б допомогли їм пояснити своїй аудиторії складні питання впливу екологічних проблем на ситуацію в регіоні. Разом з тим 83% опитаних журналістів відчувають брак знань з теми екології та змін клімату.

Такими є результати опитування медійників*, що проводилося з 12 до 24 листопада 2021 року включно Комісією з журналістської етики в партнерстві з Центром екологічних ініціатив “Екодія”. 

Мета дослідження: дізнатися яких конкретних знань не вистачає журналістам під час висвітлення стану екології та чому українські журналісти переважно пишуть тільки про Грету Тунберг.

Головні висновки:

  • 64% опитаних медійників вважають, що медіа України та, зокрема, їхнього регіону приділяють не досить уваги проблемам екології; 21% вагаються відповідати на це запитання, і лише 16% опитаних вважають, що медіа повідомляють про цю тему достатньо.  
  • 87% опитаних медійників хотіли б висвітлювали в медіа тему екології та/або зміни клімату в Україні, 11% – вагаються і лише 2% не бажають висвітлювати цю тему.
  • 66% опитаних вказали, що за останній рік-два вони повідомляли про проблеми екології та/або зміни клімату в Україні; 9% – не змогли відповісти на це запитання, а 25% – відповіли "ні".
  • Майже половина (49%) опитаних медійників не знають експертів, які б допомогли їм пояснити своїй аудиторії складні питання екології та їхній вплив на ситуацію в регіоні. Водночас 40% знають таких експертів, а 11% – не визначились.
  • Лише 16% опитаних медійників проходили за останній рік навчання (тренінги, воркшопи, вебінари, онлайн-курси) на тему екології та/або зміни клімату в Україні. Відповідно, 83% не проходили навчання, 2% вагалися щодо відповіді на це запитання.
  • Водночас 83% опитаних журналістів відчувають брак знань з теми екології та змін клімату, 11% – не можуть визначитися чи їм бракує знань, і лише 6% почуваються впевненими у власних силах.
  • З тих, кому бракує знань з теми екології: 57% – кажуть про брак контактів експертів, які можуть коментувати вказану тему, 54% потребують активної державної політики у сфері екології, 48% заявили про недостатність подій та цікавих інфоприводів, 44% потребують загальних знань щодо змін клімату (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%)

Якщо говорити про змістовну частину, то медійники потребують знань у таких темах (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%):

–   70% – "Зміна клімату: Скорочення викидів парникових газів,  наслідки зміни клімату для України і світу";

– 65% – "Якість  повітря: Що за проблема з цим та як зменшити забруднення від викидів промислових підприємств, чи існує доступ до даних про якість повітря";

– 61% – "Сільське господарство: вплив агропромисловості на довкілля та місцеві громади, сезонне “цвітіння” водойм та якість води у криницях";

– 59% – "Енергетика: Перехід на відновлювані джерела енергії, енергоефективність, закриття шахт і згортання вугільної енергетики, проблеми атомної енергетики, обмеження водневої енергетики".

Якщо говорити про зміну клімату, медійники заявили, що їм було б цікаво дізнатися (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%):

– 64% – "Як висвітлювати тему зміни клімату, дотримуючись журналістських стандартів та етики";

– 57% – "Нові соціологічні дослідження, аналіз державних рішень і нормативно-правових актів з цієї теми";

–   57% – "Енергозбереження та енергоефективність";

– 54% – "Розвиток відновлюваних джерел енергії та громадського транспорту"

  • Найчастіше журналісти беруть інформацію для матеріалів про зміну клімату із соціальних мереж (55%) та в екоекспертів/-ток (50%), а також із пресрелізів підприємств і держорганів (45%). Найменше – у друзів та знайомих (11 %) (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%).
  • Абсолютна більшість опитаних медійників (95%) вважає, що потрібно дотримуватися журналістських стандартів, зокрема на тему екології та/або зміни клімату в Україні.
  • Водночас самі медійники (37%) помічали порушення журналістських стандартів чи маніпуляцій у медіа з теми екології. 44% опитаних сказали, що їм важко відповісти на це запитання, і лише 19% не помічали порушень.
  • 96% опитаних знають про Кодекс етики українського журналіста.

Медійникам було запропоновано за бажання розповісти, чим особисто для них цікава тематика екології та зміни клімату. Деякі відповіді:

  • "Люблю природу та тварин. Люблю проводити час у лісі, на морі та в горах. Хочу, щоб красивих куточків було побільше. А для цього потрібно, щоб до питання забруднення екології серйозно ставилася не лише держава, а й усі громадяни. Для цього і потрібно побільше писати про екологію та її проблеми" (журналіст, м. Бровари, Київська обл.);
  • "Трансформація вугільних регіонів у рамках світового проєкту "Декарбонізація" є найважливішою темою для мого регіону. З особистих бажань маю надію на підняття теми спалювання листя на новий рівень" (працівник медіацентру, м. Вугледар, Донецька область);
  • "Ця тема цікава, широка та об’ємна, але через елементарну відсутність знань у цій сфері складно створювати публікації на цю тематику";
  • "Цікавить тема очистки річки Сіверський Донець" (медіаменеджер, м. Ізюм, Харківська область);
  • "Для мене важливо сформувати середовище людей, відповідальних і за теперішнє і за майбутнє. Сформувати усвідомлення критичності, але не незворотності ситуації і що правильні й ощадливі дії кожного за грамотної державної стратегії і підтримки, можуть створити середовище якісного і здорового життя і роботи в містах і поза ними. Розуміння руху сучасного суспільства у все відчутніший бік урбанізації має навчити людину стати частиною гармонійного екопростору, в якому місто – для людей і природи, а не для машин і сміття" (журналіст, м. Київ);
  • "Цікавлюся з дитинства, потім виросло в професійну зацікавленість, окрім того, мешкаю у місті №1 – промислове забруднення повітря" (фріланс репортерка, Маріуполь);
  • "Я приєдналася до проєкту @LUNMistoAirBot, особисто мене лякають показники, які я бачу на своєму балконі. А вважається, мій район екологічний" (медіаменеджерка, Одеса).
  • "Ця тема стає все більш актуальною як з огляду на порядок денний міжнародних самітів та форумів, так і на національному рівні, зважаючи на діяльність перш за все ТЕЦ України, формування резервів вугілля, ціноутворення на ринку енергії з відновлювальних джерел, а також з огляду на локальні (регіональні) проблеми, пов’язані з діяльністю конкретних підприємств" (фрілансер, м. Миколаїв). 

*Загальна інформація щодо опитаних респондентів:

Усього опитано 115 осіб: серед них 40% редакторів, 33% журналістів, 13% медіаменеджерів та 14% працівників університетів (кафедри та факультети журналістики).

З них: 80 жінок (70%) та 35 чоловіків (30%). 84% – працюють у регіональних медіа, лише 16% у Києві. Найбільше опитаних працює в онлайн-медіа (42%), далі йдуть: друковані (27%), мультимедійні (21%) та 10% – на радіо.

Опитування проводилося за допомогою анкети з варіантами відповідей із 12 до 24 листопада 2021 року включно Комісією з журналістської етики методом адресного онлайн-опитування та поширенням інформації публічно серед журналістського середовища. Отримані дані не є репрезентативними, а тому результати слід інтерпретувати як можливі тенденції. Всі дані подано в знеособленому вигляді.

Опитування "Розвиток кліматичної журналістики в Україні" стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту "Розвиток кліматичної журналістики в Україні через підтримку спроможності українських ЗМІ висвітлювати зміни клімату", який виконує Комісія з журналістської етики в партнерстві з Центром екологічних ініціатив "Екодія". Погляди, висловлені в цьому опитуванні, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Liked the article?
Help us be even more cool!