85% людей занепокоєні дезінформацією в мережі – глобальне опитування

Понад 85% людей занепокоєні впливом дезінформації в мережі, 87% вважають, що вона вже завдала політичної шкоди в їхній країні. Про це свідчить глобальне опитування, на тлі якого ООН анонсувала план боротьби з цим явищем, повідомляє The Guardian.

6 листопада генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азулай повідомила репортерам, що неправдива інформація й мова ненависті в інтернеті (поширення яких пришвидшують і спонукають соцмережі) становлять "великий ризик для соціальної згуртованості, миру й стабільності".

Для "захисту доступу до інформації… та водночас захисту свободи слова й прав людини" терміново потрібне відповідне регулювання, заявила Азулай, презентуючи "план управління" для урядів, регуляторів і платформ.

Опитування, проведене на замовлення ЮНЕСКО в 16 країнах, де наступного року відбуватимуться вибори (2,5 мільярда виборців загалом), показало всю нагальність потреби в ефективному регулюванні, зазначає організація.

Опитування, проведене компанією Ipsos серед 8 тисяч респондентів у таких країнах, як Австрія, Хорватія, США, Алжир, Мексика, Гана й Індія, свідчить, що 56% користувачів інтернету здебільшого дізнаються новини із соцмереж – набагато більше, ніж з телебачення (44%) чи сайтів ЗМІ (29%). 

Соцмережі є основним джерелом новин майже в кожній країні попри те, що рівень довіри до інформації звідти є значно нижчим, ніж у випадку традиційних ЗМІ: 50% в порівнянні із 66% для телебачення, 63% для радіо й 57% для сайтів і застосунків медіа. 

68% респондентів з усіх 16 країн зазначили, що фейки є найпоширенішими в соцмережах (у такий спосіб соцмережі випередили месенджери, на які вказали 38% опитуваних), – думка, якої дотримується "переважна більшість опитаних з усіх країн, вікових і соціальних груп та всіх політичних переконань". 

Абсолютна більшість вбачає в дезінформації серйозну загрозу: 85% респондентів зазначили, що занепокоєні її впливом. 87% повідомили, що дезінформація вже мала значний вплив на політичне життя в їхній країні й відіграє роль у виборах 2024 року. 

Також поширеною, на думку опитуваних, є мова ненависті: 67% респондентів сказали, що стикалися з нею в мережі (зокрема, 75% людей до 35 років). Переважна більшість (88%) зазначила, що уряди й регулятори мають боротися з обома явищами; 90% також хоче, щоб відповідних заходів вжили онлайн-платформи.  

За даними опитування, особливо важливою під час передвиборчих кампаній люди вважають пильність. 89% респондентів вимагають втручання уряду й регуляторів, 91% очікують іще більшої уважності від соцмереж з огляду на те, що на кону стоїть демократія як така. 

"Люди дуже занепокоєні дезінформацією, незалежно від країни й соціальних категорій, як-от вік, освіта, проживання в сільській місцевості чи місті. Особливий неспокій викликає період виборів – люди бажають, щоб з дезінформацією боролися всі актори", – каже Метью Ґаллар з Ipsos. 

За словами ЮНЕСКО, їхній план, що спирається на сім ключових принципів, є результатом "безпрецедентного" для системи ООН процесу консультацій: 10 тисяч думок зі 134 країн, отриманих протягом 18 місяців. 

Ґільєрме Канела де Суза Ґодой, голова ЮНЕСКО з питань свободи слова, зазначив, що понад 50 країн уже регулюють соцмережі, але часто це регулювання не збігається з міжнародними нормами свободи слова й прав людини. 

Запропоновані вказівки є "потужною схемою, що спирається на принципи прав людини й має на меті проінформувати й надихнути уряди та регуляторів", – заявив він і додав, що низка африканських і латиноамериканських країн уже висловили свою зацікавленість. 

За словами ЮНЕСКО, щонайменше одна велика соцмережа повідомила їм, що систематизована глобальна рамка управління є для неї привабливішою, ніж розмноження національних і регіональних систем. У 2024 році організація планує провести Світову конференцію регуляторів. 

У ЮНЕСКО заявили, що дотримання семи ключових принципів необхідне, щоб наслідки для прав людини стали "мірилом усіх рішень на всіх стадіях і з боку всіх залучених сторін". 

Організація повідомила, що всюди мають бути запроваджені незалежні й добре забезпечені громадські регулятори, які щільно співпрацюватимуть, щоб запобігти зловживанню розбіжностями між національними регулюваннями з боку цифрових організацій. 

Платформи мають ефективно й масштабно модерувати контент в усіх регіонах і всіма мовами та бути "підзвітними й прозорими щодо своїх алгоритмів, які занадто часто бувають розраховані на стимулювання взаємодій з дописами ціною надійної інформації". 

Регулятори й платформи також мусять вживати активніших заходів (зокрема, оцінювати ризики, маркувати контент і бути прозорішими щодо політичної реклами) під час виборів і криз на кшталт збройних конфліктів і природних катастроф, зазначає ЮНЕСКО.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян