7 із 50 найпопулярніших онлайн-медіа порушують закон про державну мову – мовний омбудсмен

Фото – rublacklist.net

Сім з п'ятдесяти найпопулярніших онлайн-медіа порушують закон про державну мову. Такими є результати моніторингу діяльності 50 найпопулярніших онлайн-медіа щодо дотримання вимог мовного законодавства, який провів секретаріат уповноваженого із захисту державної мови.

За результатами моніторингу встановлено, що сім онлайн-медіа порушують закон: два ("Багнет" та Голос.ЮА) подають інформацію лише недержавною мовою, п’ять – не забезпечують завантаження українськомовної версії інтернет-представництва за замовчуванням (РБК-Україна, "Політека", "Хвиля", "Вести", "Ракурс").

43 (86%) досліджуваних онлайн-медіа дотримуються вимог частини шостої статті 27 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". З них шість онлайн-медіа подають інформацію на сторінці лише українською мовою ("Суспільне", Захід.Нет, "Радіо Свобода", "Новинарня", "Коментарі", "Подробиці").

Окрім цього, під час моніторингу встановлено, що здебільшого версія сторінки державною мовою містить за обсягом та змістом однакову або більшу кількість інформації в порівнні з версіями іншими мовами. "Українськомовна та російськомовна версії переважно збігаються за інформаційним наповненням. Натомість англомовні версії інтернет-представництв онлайн-медіа зазвичай мають меншу кількість розділів, інформаційних повідомлень, а також частоту оновлення контенту", – йдеться в моніторингу. 

Крім української мови, провідні онлайн-медіа подають інформацію здебільшого російською мовою. Третьою за популярністю є англійська мова. Українське національне інформаційне агентство Укрінформ також послуговується іспанською, німецькою, французькою, польською та японською мовами. 

Моніторинг проводився за допомогою аналізу інформації, яку розміщено на сторінках інтернет-представництв 50 провідних онлайн-медіа за рівнем відвідуваності (за даними Інституту масової інформації станом на кінець липня – початок серпня 2022 року): ТСН, "Українська правда", "Новое время", "Цензор", РБК-Україна, "Канал 24", "Ліга", "Еспресо", "Гордон", "Фокус", "Кореспондент", УНІАН, "Обозреватель", "Главком", Газета.ЮА, "Апостроф", "Суспільне", Захід.Нет, "Українські новини", Укрінформ, Дело.ЮА,  "Радіо Свобода", "Телеграф", "Новинарня", "Громадське", УНН, "Політека", "Лівий берег", "Слово і Діло", "Знай", "Дзеркало тижня", "Хвиля", "Коментарі", Інтерфакс-Україна, "КП в Україні", Новини.Live, "Вести", "Букви", "Бабель", сайт газети "Факти", "Багнет", "Економічні новини", "Українська служба ВВС", "Антикор", ICTV, "Подробиці", "Ракурс", "Прямий", Голос.ЮА та "5 канал".

За результатами моніторингу уповноважений із захисту державної мови розпочав здійснення заходів реагування в межах визначених законом повноважень.

Як повідомляв ІМІ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Із 16 липня 2022 року набрала чинності частина друга та шоста статті 27 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах.

Усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, зокрема інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.