Висока вартість психологічної допомоги є найчастіше названою перешкодою для українських медійників, які не звертаються до психологів. Цю причину зазначили 44,3% респондентів, які відповіли на відповідне запитання. Ще 27,5% повідомили, що їм складно знайти фахівця, якому вони довіряють, а 19,7% не мають часу на психологічну допомогу.

Про це свідчать результати дослідження стійкості журналістів регіональних медіа напередодні зими 2026–2027 років, проведеного Інститутом масової інформації з 21 вересня до 7 жовтня 2026 року. Загалом в опитуванні взяли участь 265 медійників із 23 областей України та Києва. Причини, які перешкоджають зверненню по психологічну допомогу, назвали 244 респонденти.

Дослідження показало, що головними бар’єрами для частини журналістів є гроші, доступність фахівців і брак часу, тоді як інша частина не відчуває потреби в психологічній допомозі або віддає перевагу альтернативним способам підтримки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Гроші та довіра – основні бар’єри

Серед причин, які стримують журналістів від звернення до психологів, респонденти найчастіше називали:

  • високу вартість психологічної допомоги – 44,3%;
  • труднощі з пошуком фахівця, якому можна довіряти, – 27,5%;
  • брак часу – 19,7%;
  • використання інших способів самодопомоги – 18,4%;
  • небажання обговорювати свої переживання з іншою людиною – 18,4%;
  • відсутність відчутної потреби в психологічній допомозі – 17,2%;
  • достатність підтримки близьких – 15,2%.

Водночас 12,3% тих, хто відповів на запитання про перешкоди, назвали ChatGPT або інші інструменти штучного інтелекту серед альтернатив зверненню до психолога.

Загалом 62,7% опитаних, які відповіли на це запитання, зазначили хоча б одну перешкоду, пов’язану з доступністю допомоги: її вартістю, браком часу або труднощами з пошуком фахівця.

Те, що фінансова перешкода є реальною, підтверджують відповіді на інше запитання дослідження. Серед респондентів, які назвали психологічну допомогу надто дорогою, 44,7% спрямували б гіпотетичні додаткові 3–5 тисяч євро на терапію. Серед інших респондентів таких лише 10,3%.

Отже, ті, хто скаржиться на високу вартість психологічної допомоги, більш ніж учетверо частіше готові спрямувати на неї додаткові кошти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Жінки частіше називають фінансові перешкоди, чоловіки – відсутність потреби

Дослідження ІМІ також виявило суттєві відмінності між відповідями жінок і чоловіків.

Зокрема, серед 244 респондентів, які назвали перешкоди, високу вартість психологічної допомоги згадали 50,6% жінок проти 27,3% чоловіків. В онлайн-медіа розрив ще більший – 64,2% проти 27,3%. З урахуванням типу медіа та регіону шанси жінок назвати вартість перешкодою у 2,9 раза вищі.

Водночас чоловіки у 2,4 раза частіше зазначали, що не відчувають потреби у зверненні до психолога: 30,3% проти 12,4% жінок.

Відмінності простежуються і залежно від типу медіа. Винятком щодо фінансового бар’єра є друковані медіа: вартість психологічної допомоги назвали лише 6,5% їхніх представників проти 49,8% в інших медіа.

Натомість представники друкованих медіа частіше покладаються на підтримку близьких: цей варіант обрали 38,7% опитаних із цього сегмента проти 11,7% серед інших респондентів – утричі частіше. Ці відмінності свідчать про різні підходи до психологічної допомоги, однак дослідження не дозволяє встановити їхні причини.

Психологічна підтримка має враховувати різні потреби журналістів

Результати дослідження ІМІ показують, що універсального рішення для забезпечення медійників психологічною допомогою немає.

Для частини журналістів ключовою потребою є фінансова підтримка – можливість отримувати безкоштовні або оплачені психологічні консультації. Для інших не менш важливими є довіра до фахівця, його розуміння специфіки журналістської роботи під час війни та доступність допомоги.

В одній з відкритих відповідей респондентка, яка отримала грант на десять сеансів терапії, зауважила, що не всі психологи вміють працювати з журналістами з прифронтових територій і в неї особисто був негативний досвід.

Водночас частині медійників можуть бути ближчими інші формати підтримки – групові заняття, психологічна допомога всередині команди або навчання методів самодопомоги.

Головний висновок дослідження – потреба в психологічній підтримці серед українських журналістів є, але для її задоволення не досить просто запропонувати консультації. Необхідно одночасно усувати фінансові бар’єри, забезпечувати доступ до фахівців, які розуміють специфіку журналістської роботи, та розвивати різні формати психологічної підтримки.

Довідка. Дослідження базується на анонімному адресному опитуванні 265 медійників із 23 областей України й Києва. Опитування проводилося з 21 вересня до 7 жовтня 2026 року. Для всієї вибірки максимальна похибка становить ±5,6 відсоткового пункту. Анкета не вимірювала фактичної кількості годин автономної роботи обладнання.