Звіт з моніторингу журналістських стандартів. Жовтень 2014 року

Засилля матеріалів з ознаками замовлення політичного характеру під час виборчої кампанії, які в апріорі не бувають повними та збалансованими призвели до досить суттєвого зниження рівня дотримання журналістських стандартів, як в друкованих так і в інтернет-виданнях.

Так, у жовтні загальний бал дотримання стандартів в друкованих виданнях склав 4,88 бали, тоді як середній бал дотримання професійних журналістських стандартів до виборчої кампінії складав 5 балів з 6 можливих.

Ще гірша тенденція в онлайн-ЗМІ: там бал знизився з середнього 4,9 бали до 4,7 бали у жовтні.

Такі результати щомісячного моніторингу 6 друкованих («Комсомольская правда в Украине», «Факты», «Корреспондент», «Газета по- українськи», «Сегодня» і «Український тиждень») та 4 інтернет-ЗМІ (Ліга.нет, Обозреватель, УНІАН і LB.ua) на предмет дотримання ними 6 основних журналістських стандарти: баланс думок, точок зору; оперативність; достовірність; відокремлення фактів від коментарів; точність; повнота.

«Велика кількість передвиборчої джинси і розміщення виданнями новин із соціальних мереж, які практично ніколи не перевіряються в альтернативних джерелах інформації призводить до зниження дотримання журналістських стандартів», - вважає експертка ІМІ Олена Голуб.

Найбільше як друкованими так і онлайн-виданнями порушувались стандарти повноти і балансу.

Приміром, в «Газеті по-українськи» «бракує повноти висвітлення проблем, хоч в редакції намагаються принаймні подавати баланс думок. Специфіка ГПУ в закрученості подачі заголовків, не завжди зрозуміло про що стаття, відповідно порушується точність», - вважає Роман Кабачій. Щодо тенденцій в «Комсомольской правде в Украине», експерт називає вживання провокативних заголовків, котрі підводять читача до відповідної думки, а також, як зазначає, «репортажність КП практикує із акцентом на негативі для суспільства, з деяких репортажів видно симпатії газети до однієї зі сторін (приміром, конфлікт навколо відновлення ректора Петра Мельника на посаді: «В Мельника бросали яйцами и кричали «Ганьба!» и «Слава!»»).

У друкованих ЗМІ 47% матеріалів є неповними, на сайтах ці показники ще гірші: 54% матеріалів є неповними.

Низький відсоток дотримання стандарту повноти у онлайн-виданях пояснюється практично повною відсутністю експертної оцінки та бекграунду, який є обов’язковим для інтернет-ЗМІ.

Так, в новині «УСПП призвал Кабмин откорректировать налоговую реформу» відсутня і експертна оцінка і бекграунд, а також точка зору Кабміну.

Новина «На лидера донецких боевиков Губарева совершено покушение, он не приходит в сознание – соцсети» взагалі взята з соціальних мереж. Відповідно, інформація в ній може бути і не точною і недостовірною, оскільки журналісти не перевірили її в більш достовірних джерелах.

В друкованих виданнях теж є подібні приклади: в газеті «Факти» від 16 жовтня в матеріалі під назвою «Мы должны использовать и развивать наши преимущества, наш потенциал в сфере высоких технологий» висловлена думка одного з передвиборчих перегонів Сергія Тігіпка, яка не підтверджена жодними фактами чи думкою експерта, такий матеріал має ряд ознак замовлення, а саме не є суспільно значущим,  просуває інтереси однієї сторони, а також безпідставно акцентується увага лише на позитивних  характеристиках суб’єкта передвиборчого процесу.

У статті «Прочные связи» з журналу «Корреспондент» за 24 жовтня подана велика кількість інформації з неперевірених джерел, які не називаються, а також факти не відокремлюються від коментарів, наприклад вислів журналіста «Победа Петра Порошенко на выборах очевидна» не підтверджена ніякими соціологічними дослідженнями і виявилась насамкінець не така вже й очевидна.

А в статті «Раде не рады» про недієздатність нової ВР через нібито непрофесійність щойно вибраних депутатів подається помилкова інформація щодо списків певних політичних сил. Приміром, що до складу «Блоку Петра Порошенка» входять комбати Юрій Береза та Андрій Тетерук. Як відомо, ці особи пройшли за спискам іншої політичної сили, а саме «Народного фронту».

Тож, найгірші показники з дотримання журналістських стандартів у жовтні  серед друкованих видань має журнал «Корреспондент», який отримав 4,17 бали з 6 максимальних.

Також невтішні результати у іншого журналу «Український тиждень». Не дивлячись на відсутність замовних матеріалів, видання отримало 4,8 бали: 67% матеріалів у виданні є неповними та 47% незбалансовані, а в 40% матеріалів порушуються одночасно обидва цих стандарти.

5 балів з 6 максимальних отримала «Комсомольская правда в Украине», 33% матеріалів у виданні є неповними та 27% незбалансованими.

Інші видання отримали бали вищі 5. «Газета по-українськи» – 5,07, «Факти» - 5,11 бали, «Сегодня» - 5,15.

Серед інтернет-ЗМІ лідером залишається сайт Ліга з отриманими 5 балами з 6 можливих.

УНІАН та LB.ua отримали по 4,71 балу, найгірші показники у сайту Обозреватель – 4,38 бали.