ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Звіт з моніторингу журналістських стандартів інтернет-ЗМІ. Лютий 2016 року

22.04.2016, 10:36

Рівень дотримання журналістських стандартів загальнонаціональними ресурсами у лютому знизився в порівнянні з минулим місяцем та склав 4,69 бали з 6 максимальних. Попереднього місяця цей показник зафіксований на рівні 4,72 бали.

Такими є результати щомісячного моніторингу основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (ЛігаБізнесІнформ, УНІАН, "Обозреватель", "Українська правда", LB.ua, Укрінформ).

Найчастіше виданнями порушувались стандарти балансу та повноти представленої інформації. Відповідно близько 45% відсотків матеріалів в інтернет-ЗМІ є неповними та незбалансованими.

Довідка: Стандарт повноти представлених фактів. У новинах має бути відповідь на питання: що сталося, де сталося, коли сталося; до аналітики додається чому сталося і до чого це призведе, а також коментарі експертів; до новин на сайтах також має бути дописаний бекграунд, у якому має бути зазначена передумова події, контекст події та пояснені складні терміни.

Баланс думок, точок зору – забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. При висвітленні конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Особливо часто ці стандарти порушувались в матеріалах на сайті Обозреватель, найрідше на сайтах Укрінформ та Ліга.

Поміж шести сайтів найвищий рейтинг з дотримання журналістських стандартів у лютому отримав сайт Ліга: 5,10 бали з 6 максимальних і це менше ніж минулого місяця на 0,14 бали.

У 43% матеріалів на сайті не було зафіксовано порушення жодного із 6 стандартів, що аналізуються.

Другу позицію з 5,05 балами посів минуломісячний лідер з дотримання журналістських стандартів портал Українська правда. Це видання теж погіршило свої бали по відношенню з минулим місяцем, коли її показники складали 5,48 бали.

У виданні було зафіксовані випадки новин, де єдиним джерелом інформації є неверифіковані акаунти соціальних мереж, що свідчить про порушення стандарту достовірності.

 

До слова, у редакційних настановах BBC зазначено: «Відданість Бі-бі-сі забезпеченню достовірності є основною редакційною цінністю й фундаментом нашої репутації. Результат нашої роботи повинен мати надійні джерела, спиратися на обґрунтовані свідчення, бути ретельно перевіреним».

«Соцмережі можуть бути первинним джерелом інформації, проте лише первинним і таким, що передбачає подальшу перевірку інформації. Проте, якщо посилання саме на соціальну мережу то можна припустити, що такою перевіркою знехтували», - відзначила експертка ІМІ Олена Голуб.

4,90 бали з 6 отримав сайт LB.ua, який попереднього місяця мав нижчий бал 4,86 бали.

Найчастіше сайтом порушується стандарт балансу думок, за даними нашого дослідження 435 матеріалів на ресурсі є незбалансованими.

Укрінформ у лютому отримав такі ж результати як і LB.ua: 4,90 бали, чим значно покращив свій результат у порівнянні з минулим місяцем, коли його показник складав 4,48 бали.

Сайт пізніше за інші ресурси ставить новини, чим порушує стандарт оперативності. Проте експертка ІМІ відзначає, що «в даних умовах це не першочерговий стандарт, оскільки передусім важливо перевіряти інформацію, а не ставити недопрацьовану новину».

УНІАН у лютому отримав 4,57 бали і відповідно погіршив свої показники у порівнянні з січнем, коло його бал становив 4,86.

В УНІАНі найчастіше порушується стандарт балансу.

Найменше, 3,00 бали з 6 у лютому отримав сайт Обозреватель. На ресурсі найчастіше порушується стандарт балансу та точності поданої інформації.

У межах дослідження експерти проаналізували висвітлення двох тем на досліджуваних сайтах: висвітлення імплементації Закону про декомунізацію та прем’єріаду.

Варто відзначити, що всі новини, що стосувались Закону про декомунізацію мали фактажний характер:

Ні в самих новинах ні надалі в стрічці новин не містилось інформації про реакцію суспільства, чи роз’яснень експертів.

У виборі новин щодо теми декомунізації сайти керувався цікавинками, як от «Ізюмі з'являться "декомунізовані" вулиці Цоя, Висоцького і площа Леннона», «На честь волонтерів, добровольців і захисників: у Чернігові перейменували вулиці».

«На Обозревателе декомунізація представлена виключно в «родзинково-гумористичному» стилі, аж до пропозиції з 95 кварталу називати найбільш розбиті вулиці іменами Автодору. Також вказують на такі казуси, як перейменування села, в якому троє жителів і воно невдовзі зникне, або популістську пропозицію від «Свободи» змінити назву заводу Ленінська кузня на Бандерівська кузня. Єдиним конструктивом можна вважати передрук інфографіки УІНП про хід декомунізації.», - відзначив експерт ІМІ Роман Кабачій.

Загострення ситуації навколо посади прем’єр-міністра висвітлювалась дуже активно, багато інформації подавалось з боку прем’єра Яценюка, проте і містилась інша думка та експертна оцінка. На сайті Обозреватель нерідко ця думка була уїдливо-іронічна («Яценюку объяснили, почему его склеенный Кабмин ни на что не способен», «Все делается ночью: Томенко поведал об украинских "тайных правительствах»). На думку Романа Кабачія, «такий стиль  подачі нівелює важливість урядової кризи як такої, знижує її вагу в очах суспільства».

Моніторинг проводився протягом лютого місяця. Аналізувалось 11 новин підряд, що вийшли 8 лютого починаючи з 12.00 на всіх досліджуваних ресурсах, окрім цього, досліджувалось по п’ять новин з двох суспільно-важливих тем: імплементації Закону про декомунізацію та прем’єріада.

Моніторинг проводився за підтримки Інтерньюз Нетворк.

 
Liked the article?
Help us be even more cool!