Звіт з моніторингу журналістських стандартів інтернет-ЗМІ. Червень 2016 року

Рівень дотримання журналістських стандартів шістьма загальнонаціональними онлайн-виданнями у червні залишився на минуломісячному рівні і склав 5,14 (у минулому місяці 5,17) бала з 6 максимальних.

Високий рівень стандартів обумовлено відмовою ЗМІ від малодостовірних джерел, чітким означенням джерел інформації, фактажністю подачі інформації. З негативів варто відзначити низький аналітичний потенціал та низький рівень експертної оцінки в онлайн-ЗМІ, експертна оцінка переважно залучається з коментарів на телебаченні та соціальних мереж, натомість інтернет-ЗМІ мало самі звертаються за експертизою.

Такими є результати щомісячного моніторингу основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (ЛігаБізнесІнформ, УНІАН, «Обозреватель», «Українська правда», LB.ua, Укрінформ).

Найчастіше у червні виданнями порушувались стандарти повноти представленої інформації. У середньому близько 40% матеріалів у онлайн-ЗМІ є неповними. Обумовлено це передусім відсутністю бекграунду та неприділенням уваги уточненню даних в матеріалі.

Найвищі бали з дотримання журналістських стандартів у червні отримали сайти «Ліга» та LB.ua відповідно 5,48 та 5, 43.

5,19 бала отримала «Українська правда».

Однакову кількість балів у червні отримали УНІАН та «Обозреватель» – 4,95 бала.

Найнижчі показники цього місяця отримав Укрінформ – 4,85 з 6 максимальних.

Жоден з досліджуваних сайтів у червні не опустився нижче 4,5 бала, що освідчує високі показники з дотримання журналістських стандартів у досліджуваних інтернет-ЗМІ.

У межах дослідження експерти проаналізували висвітлення двох тем на сайтах, охоплених моніторингом: висвітлення Київ-Прайду (маршу рівності) та висвітлення діяльності Надії Савченко як народного депутата.

Тема перших кроків Надії Савченко як депутата сайтами висвітлена різносторонньо, не лише в стилі «Савченко заявила» (хоч у таких новинах відсутні зазвичай коментарі збоку, або бекграунд), але також її ролі як нового представника та символа України в світі (поїздка до Польщі, виступ в ролі депутата ПАРЄ). Також її ім’я на слуху через процес звільнення інших українських політичних в’язнів у Росії та резонансний «закон Савченко», за яким вийшло на волю також чимало рецидивістів.

• "Закон Савченко": из тюрем Украины вышли около 900 убийц
• Савченко каже, що Києву потрібен прямий діалог з лідерами бойовиків
• Савченко отримала престижну польську нагороду
   

У новинах важче передати редакційну політику видання щодо тієї чи іншої події, це радше проявляється в аналітиці та репортажах, відтак можна сказати, що проведення Маршу рівності 2016 висвітлювалося точково: де, коли, як, скільки учасників, скільки поліції, хто підтримав, хто нападав. Негативного ставлення до події в стрічці новин (відокремлення фактів від коментарів) не виявлено.

Проте варто зазначити, що точці зору представників традиційних цінностей уваги приділено не було взагалі, окрім поодиноких новин з реакцією Правого сектору.

У цій новині подається пряма мова речника Правого сектору Артема Скоропадського, у якій він використовує мову ворожнечі: «Мы создали мероприятию информационных шум и показали, как будет вести себя наша власть, которой выгодно защищать каких-то гомо*еков на фоне того, что продолжаются репрессии в адрес добровольческих батальонов».

• Без "кровавой каши": в "Правом секторе" объяснили, почему не явились на Марш равенства
• КиевПрайд: чего добиваются участники Марша равенства
• Деканоїдзе: поліція жорстко захищатиме Марш рівності

Моніторинг проводився протягом квітня місяця. Аналізувалось 11 новин підряд, що вийшли починаючи з 12.00 14 червня на всіх досліджуваних ресурсах, окрім цього, досліджувалось по п’ять новин з двох суспільно важливих тем: висвітлення Київ-Прайду (Маршу рівності) та висвітлення діяльності Надії Савченко як народного депутата.

Моніторинг проводився за підтримки Інтерньюз Нетворк.