Звіт з моніторингу журналістських стандартів. Червень 2015 року (підсумки за півроку 2015)

Моніторинг журналістських стандартів. Підсумки першого півріччя 2015 року

У першому півріччі 2015 року рівень журналістських стандартів опустився порівняно з минулим 2014 роком. Середній показник дотримання журналістських стандартів за 6 місяців 2015 року склав 4,73 бали з 6 максимальних, тоді як середній показник у 2014 році був 4,9 балів.

Загалом у 2015 році протягом 4 місяців рівень дотримання журналістських стандартів знаходився на сталому рівні близько 4,7 балів і коливався межах кількох сотих бала.

Найвищий показник був зафіксований у квітні 2015 року, він склав 4,82 бали. Цього місяця вектор висвітлення ситуації в країні перемістився з тематики війни і топ-темою стали  резонансні вбивства Олега Калашникова та Олеся Бузини. Варто відзначити, що ці теми в інтернет-ЗМІ висвітлювалися в основному неупереджено та збалансовано.

Найнижчі показники у 2015 році були зафіксовані у червні і склали 4,56 балів з 6 максимальних. Цього місяця топ-темою у центральних інтернет-ЗМІ стала пожежа на нафтобазі «БРСМ-Нафта», що у Васильківському районі Київської області.

За підсумками першого півріччя нинішнього року лідерами з дотримання журналістських стандартів серед інтернет-видань стали сайти «Українська правда» та «ЛігаБізнесІнформ», які в середньому отримали 5 балів з 6 можливих.

З результатом 4,9 бали другу сходинку займає сайт LB.ua

Укрінформ за перші півроку 2015 року зайняв трете місце з середнім результатом у 4,8 бали.

4,7 бали отримав УНІАН.

Найгірші результати продемонстрував сайт «Обозреватель», що спромігся лише на 4 бали.

Моніторинг журналістських стандартів за червень 2015 року

У червні 2015 року зафіксоване найбільше падіння рівня журналістських стандартів у 2015 році. Так, цього місяця інтернет-видання в середньому отримали 4,56 бали з 6 можливих, тоді як середній бал за перше півріччя 2015 року склав 4,73 бали.

Такими є результати щомісячного моніторингу 6 основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (ЛігаБізнесІнформ, УНІАН, Обозреватель, Українська правда, LB.ua, Укрінформ).

У тижні, що моніторився у червні (8-15 червня) топ-темою стала пожежа на нафтобазі «БРСМ-Нафта» що у Васильківському районі Київської області.

Найбільше новин з цієї теми розмістив сайт УНІАН, протягом тижня на цьому ресурсі оприлюднені 160 новин, присвячених пожежі.

115 новин розміщено на сайті Обозреватель, Ліга розмістила 71 новину. 50 і 52 новини розмістили відповідно lb.ua та «Українська правда».

Висвітлення теми пожежі на нафтобазі «БРСМ-нафта» під Києвом на центральних інтернет-ресурсах здійснювалося в основному в описовому форматі.

На Київщині горить нафтобаза, є потерпілі

Пожежа на нафтобазі: шестеро вогнеборців отримали опіки, з двома немає зв'язку

Пожежник зник безвісти на охопленій пожежею нафтобазі

Нафтобаза під Києвом знову загорілася

Джерелами інформації у 90% випадків були офіційні державні структури, або ж їх представники, такі як Державна служба з надзвичайних ситуацій, Санепідемслужба, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міський голова Києва Віталій Кличко. Тобто більшість новин були прес-релізами державних структур:

В Василькове вспыхнула нефтебаза: 4 резервуара с горючим в огне.

Тела погибших при пожаре в Василькове спасателей обгорели до неузнаваемости – ГосЧС

На нафтобазі під Києвом горить одна ємність – ДСНС

Стали известны имена спасателей, погибших при борьбе с огнем в Василькове

Ще одним  найпоширенішим джерелом інформації для інтернет-сайтів були персональні сторінка Арсена Авакова у соціальних мережах Twitter та Facebook:

Пожежа на нафтобазі: шестеро вогнеборців отримали опіки, з двома немає зв'язку

Аваков каже, що ризик повторного вибуху на нафтобазі мінімальний

Причини пожежі на нафтобазі: Аваков дає 90% на халатність

Велику частину новин на сайтах склаkи фото- й відеоматеріали свідків події, викладені в мережі Інтернет. Так, до прикладу на сайті «Обозреватель» більше третини матеріалів — це були відео, або фото з місця події.

«Через велику кількість відео з жахливими кадрами велетенських стовпів диму та вогнища абсолютно без пояснень та коментарів складалося враження, що деякі інтернет ресурси свідомо нагнітали ситуацію, чим провокували паніку в суспільстві. Дров у вогонь додавали і заголовки на кшталт «Пожар под Киевом: паника, смерти и масса вопросов к властям» або «Адский огонь: эксклюзивное видео пожара в Василькове с высоты птичьего полета»», — відзначила експертка ІМІ Олена Голуб.

Досить багато уваги було приділено причинам пожежі:

БРСМ-Нафта називає однією з версій причин пожежі теракт

Версія про теракт на нафтобазі не підтверджується – Цеголко

Бутусов намекнул, что нефтебаза в Василькове взорвалась не случаймо

Милиция назвала предварительную причину пожара на нефтебазе в Василькове

Проте лише одиниці матеріалів стосувалися безпосередніх наслідків даної надзвичайної ситуації, як для людей безпосередньо, так і для навколишнього середовища в цілому, але і ці новини не давали чіткої відповіді на питання, чи небезпечна ситуація для людей, якщо так — то чим, чи для кого вона може стати небезпечною, який радіус небезпечного впливу пожежі і т.п.

Новини про небезпеку були суперечливими і не чіткими, і однозначно не давали чіткої відповіді на прості проте вкрай важливі питання.

Так, до прикладу, спочатку Мер Києва Віталій Кличко заявляє, що кількість небезпечних речовин у повітрі Києва перевищують допустимі норми, і тут відразу новина, що «У Київській ОДА запевняють, що повітря у Васильківському районі - в нормі». Або ж спочатку екологи радять евакуювали людей з Васильківського району «Экологи советуют срочно эвакуировать людей из зоны пожара под Васильковом» і  пророкують кислотні дощі «Еколог допускає кислотні дощі через пожежу на нафтобазі», а тут відразу в іншій новині запевняють, що «Киян запевняють, що дітей можна випускати на вулицю».

«Деякі новини вносять неясність для споживача інформації через плутанину у джерелах інформації. Позаяк нерідко випускові редактори не бажають вносити ясність у проблему, а займаються ретрансляторством, поруч можуть сусідити новини, які суперечать одна одній: «Количество вредных веществ в воздухе Киева в норме – ГСЧС (Ліга, 10 червня)»; «Концентрация веществ в воздухе Киева превышает норму в 4 раза (Ліга, 12 червня)»», — відзначив експерт ІМІ Роман Кабачій.   

Висновок щодо висвітлення однієї з наймасштабніших пожеж за останні кілька років такий: ЗМІ ставлять більше питань, ніж дають на них відповідей, ексклюзивних новин мало, переважна більшість новин — це прес-релізи державних органів.

У червні найкращі результати з дотримання журналістських стандартів показав сайт «Українська правда» — 4,86 бали з 6 можливих, проте, як для даного ресурсу, це досить низькі показники, оскільки раніше видання менше 5 балів не отримувало.

В червні  на УП було помічено практично ідеальне дотримання стандарту  відокремлення фактів від коментарів, за стандартами точності й балансу думок – також хороші показники (по 0,9), хоча трохи менші, ніж у травні. Разом з тим зафіксовано  низький рівень дотримання стандарту повноти подання інформації та оперативності (по 0,62).

4,76 бали отримав сайт УНІАН і вперше у 2015 році зайняв другу сходинку моніторингу. Проте високий результат не стільки через підвищення дотримання журстандартів УНІАНом, скільки через падіння показників на інших сайтах.

Так, сильне падіння було зафіксовано на сайті «ЛігаБізнесІнформ», яка разом з Укрінформом та LB.ua у червні отримали по 4, 62 бали.

Найгірші показники традиційно демонструє сайт «Обозреватель», у червні ресурс отримав 3,76 бали з 6 можливих.

Однією з виразних проблем у новинах українських інформаційних агенцій є порушення стандарту точності. У більшості випадків це трапляється несвідомо, проте у новинах, які містять ознаки замовності, така «неохайність» має цілком осмислену мету. У результаті цілість новинної стрічки перетворюється на свого роду «отсєбятіну». Для прикладу можна подати такі заголовки як «У Харкові поранені під час масової бійки іноземці — у вкрай важкому стані» (УНІАН) — фактично, у Харкові трапилася не «бійка», а цілеспрямований зухвалий напад на мешканців студентського містечка з т. зв. «неслов'янською зовнішністю». Далі: «»Устала от Захарченко и Плотницкого». Причины отставки Тальявини (Ліга)» — пані Таль'явіні з ОБСЄ не говорила такої фрази, це думка експерта, натомість вона виноситься у заголовок як основна. Це «несвідомі» порушення точності, проте вони працюють на збільшення відвідуваності новини, оскільки збільшують градус емоції.

Моніторинг проводиться за підтримки Інтернью Нетворк.