Звіт з моніторингу журналістських стандартів. Березень 2015 року

У першому кварталі 2015 року журналістські стандарти в пресі та інтернет-ЗМІ лишалися на стабільно низькому рівні. Такими є результати щомісячного моніторингу  6 основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (Ліга, УНІАН, Обозреватель, Українська правда, ЛБ.юа, Укрінформ).

Падіння рівня журналістських стандартів у інтернет-ЗМІ співпадає з початком інформаційної війни Росії  проти України в середині 2013-го року. Так, до початку Євромайдану і відповідно, активної фази інформаційного протистояння, у першому кварталі 2013 року рівень журналістських стандартів складав 5,28 бали з 6 максимальних, то в розпал війни в першому кварталі 2015 року він склав 4,75 бали.

 «Активна фаза інформаційної війни та військового вторгнення з боку сусідньої держави не могла не вплинути на рівень дотримання журналістських стандартів українськими ЗМІ. Інформаційні вкиди, перекручування інформації, подання неточної та недостовірної інформації – це все є інструментами пропаганди, які активно використовуються Росією не лише по відношенню до росіян, але й по відношенню до всього світу. Ці способи впливу відбуваються через російське закордонне мовлення, соціальні мережі та п’яту колону серед українських ЗМІ. Засилля такої перекрученої інформації і впливає на стандарти в українській пресі. В такому складному і перенасиченому інформаційному просторі журналістам варто більш детально перевіряти інформацію та джерела з яких вона отримана», - відзначила експертка ІМІ Олена Голуб.

Так, приміром, українські сайти та українські журналісти продовжують переставляти з російських джерел, неточні, одним словом, маніпулятивні матеріали, де заголовки не мають нічого спільного з тілом новини.

Наприклад, новина на сайті Обозреватель - заголовок від російського Euronews: «Порошенко готов провести референдум по федерализации Украины» – у самій же новині нічого про це немає, а є лише пряма мова Порошенка де він зазначив, що питання федералізації України можуть вирішуватися виключно на референдумі.

Найчастіше у першому кварталі 2015 року порушувався стандарт повноти. 44% матеріалів в інтернет-ЗМІ, які підлягали оцінці, є неповними, тобто такими, в яких бракує експертної думки і бекграунду, який є обов’язковим для інтернет-видань.

Так вважає і колишня редакторка української служби Бі-Бі-Сі, медіаекспертка Ольга Бурда: «Для формування цілісної картинки необхідно хоча б, у двох реченнях, пояснити чому ми про це говоримо, чому це важливо і як це було. Бекґраунд дає можливість дати максимум інформації у короткому викладенні».

Натомість українські ЗМІ цим часто нехтують. Так, наприклад, в новині «У Брюсселі домовилися про "літній пакет" постачання газу (20.03.2015)» відсутній бекграунд з подачею хоча б мінімального геополітичного підтексту створюваного РФ економічного союзу.

Практично не порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів, він порушений лише у 2% матеріалів.

За результатами першого кварталу 2015 року найкращими новинними інтернет-ресурсами стали Українська правда та Ліга з практично ідентичними даними. УП отримала 5,09 бали, а Ліга  - 5,06 з 6 максимальних. 4,86 бали отримав LB.ua і зайняв відповідно друге місце. Трете місце посів єдиний державний сайт, що підлягає під наш моніторинг – Укрінформ з 4,79 бали. УНІАН за підсумками першого кварталу отримав 4, 76 бали. Найгірші показники з дотриманя журналістських стандартів за результатами моніторингу ІМІ одержав сайт Обозреватель, який отримав 3,98 бали.

Найкращі показники з дотримання журналістських стандартів у березні були зафіксовані на сайті Українська правда. Видання отримало 5,38 бали з 6 максимальних. 52% матеріалів у виданні були написані взагалі без порушень. Дотримання професійних стандартів з боку редакції веб-сайту Українська правда у березні явно покращилося порівняно з попереднім місяцем (на третину бала), хоча про тенденцію покращення якості контенту поки рано. Не порушуються стандарти балансу думок та відокремлення фактів від коментарів.  Найгірше ж - точності й повноти подання інформації, а також оперативності (0,81-0,86 бала). Як приклад можна навести матеріал «Пайєтт про "Укрнафту": Закони джунглів часів Януковича призведуть до трагедії», в якому заголовок не зовсім відповідає змістові самої новини (йдеться про розмову посла США з Коломойським, а не лише заяву першого з них, як виглядає із заголовку), при тому, що дана новина передрукована з ДТ.юа, але аж через 2 дні після її появи на цьому сайті, чим порушений і стандарт оперативності. Також матеріал «У Краснодон прибуло 12 вагонів з боєприпасами для бойовиків» демонструє як невдалий гіперлінк в новині призводить до порушення стандарту достовірності, оскільки дане посилання лише на загальну твіттер-сторінку ДонОДА, а не на конкретний твіт, який уже загубився серед свіжіших. І в цьому випадку також заголовок не цілком відповідає змісту новини (порушення стандарту точності), оскільки в ній ідеться не лише про постачання боєприпасів, а й про обстріли українських позицій.

Ще одним лідером з дотримання журналістських стандартів у березні стала Ліга, яка з 6 балів отримала 5, 19. 48% матеріалів на даному ресурсі надруковано без порушень журналістських стандартів. Найчастіше виданням порушувався стандарт повноти інформації, деякі подавались без бекграунду. Іноді, видання подає не перевірену інформацію з соціальних мереж, наприклад новини «Аваков рассказал, откуда у его сына деньги на дорогую квартиру (16.03.2015)» та «В Донецке партизаны уничтожили десятки единиц техники оккупантов» взяті із Facebook. Взагалі сайтом не порушувались стандарти оперативності, відокремлення фактів від коментарів та точності. На сайті присутні також новині із повним бекграундом та допоміжними засобами (інфографіки, гіперлінки на попередні матеріали), як от «Обнародован перечень помощников нардепов Верховной Рады VI созыва» (Ліга), що не може не тішити.

По 4,76 бали у березні отримали Укрінформ та LB.ua.  На цих сайтах, на відміну від усіх інших сайтів найчастіше порушується стандарт оперативності, незважаючи на те що новини подаються як правило вчасно, в новинах зазвичай не вказується коли саме відбулась подія чи коли саме експерт прокоментував ситуацію. Ця похибка зустрічається у 43% матеріалів на LB.ua та на 38% – на Укрінформі. До прикладу в новинах «Яценюк доручив Укравтодору взятися за ремонт»,  «Бойовики вдерлися на підконтрольну Україні територію Луганщини», «У Харкові затримали луганський автомобіль зі зброєю та боєприпасами» не сказано коли саме сталася подія, найшвидше журналіст має на думці, що подія сталась цього ж дня, або напередодні. «Не складає ніяких труднощів написати число, коли сталася подія про яку ви розповідаєте, число можна замінити словами «сьогодні» чи «напередодні», іноді журналісту невідомо точний день коли відбулася подія тоді необхідно вказати принаймні часові рамки», - вважає експертка ІМІ Олена Голуб.

На передостанньому місці за рівнем стандартів – УНІАН, який у березні отримав 4,67 бали.  62% матеріалів на ресурсі неповні та 57% – незбалансовані. Деякі матеріали викликають запитання також через присутність в них ознак замовлення, як приміром така: «Гончаренко може очолити п'яту колону Кремля - ЗМІ» (УНІАН), або «Рівненська єпархія УПЦ заявила про захоплення храму в селі Мильча Дубенського району: приміщення опечатано», - без подання другої точки зору і навіть позірного наміру це робити (пізніше друга точка зору з’явилася в цілком окремій новині). Тільки 38% матеріалів на сайті написано без порушень журналістських стандартів.

Найгірші бали з дотримання журналістських стандартів вже третій місяць поспіль  має сайт Обозреватель, ресурс цього місяця отримав всього 3,71 бали. 67% матеріалів сайт подає неповними, а в 52% матеріалів не вказано коли відбулась подія, тобто порушений баланс оперативності. У 38% матеріалів на сайті порушено одночасно три з шести журналістських стандартів. А в новині «Украинский бизнес уже ощутил на себе негативное влияние 30% роста тарифов на перевозки грузов» порушено 5 з 6 журналістських стандартів. Весь матеріал побудований на точці зору одного експерта, ні думки представників бізнесу, ні уряду не запитали, окрім цього експерт оперує цифрами і даними незрозумілого походження.

Специфіка роботи українських інформаційних сайтів така, що потік інформації не завжди можна піддати фактчекінгу. Чимало новин передають меседжі джерелотворців із соціальних мереж. Також інформаційні сайти не вдаються до порівнянь даних та заяв різних органів влади, кожен із яких намагається виставити себе у вигіднішому світлі, в результаті чого нерідко маємо плутанину в даних, або ж перевірки даних отриманих від держслужбовців. Окрім цього на сайтах «забувають» вказати дату коли подія відбулась і доповнити новину бекграундом.

Якщо аналізувати цілісність контенту, то суспільно значущих новин власного виробництва не так і багато – стрічки заповнені «міжнародкою», паркетними заявами, новинами з АТО. На деяких ресурсах можна зустріти явище подвійного подання однієї і тієї ж новини (іноді з незначними змінами в заголовках), що свідчить про недосконалу роботу випускових редакторів.

Якщо говорити щодо окремих журналістських стандартів, то в деяких випадках порушення стандарту повноти чи балансу думок може траплятися не зі злого наміру журналіста, а з неможливості подання іншої точки зору або ж глибшого занурення в тему через брак часу.

Моніторинг проводився в часовий проміжок з 16 березня по 22 березня 2015 року. 

ІМІ