Понад 30% матеріалів у загальнонаціональних друкованих виданнях є неповними та незбалансованими. Стандарти повноти представлених фактів та балансу думок найчастіше порушуються в українській пресі. Про це свідчить моніторинг 6 загальнонаціональних друкованих видань на предмет дотримання ними журналістських стандартів, що проводить Інститут масової інформації (ІМІ).

Головний редактор газети «Обзор» Юрій Сірко вважає, що журналістські стандарти порушуються тому, що преса має на меті заробляння грошей, а не довіру читачів.

«Почнемо з того, що стандартів в українській журналістиці не існує. Є певні кодекси, затверджені Національною спілкою журналістів, морально-етичні тощо. На жаль, у цій професії зараз працює багато непрофесіоналів, – люди, які випадково прийшли в ЗМІ. Вони заробляють гроші і «щось пишуть»: або на камеру, або в комп’ютер. Як насправді має бути, їх ніхто не вчив. А контент наповнюють не роботи, а живі люди. Таке ставлення у поєднанні з “недоосвітою” і дає результат – ніхто стандартів не дотримується. Як можна наповнити фактами матеріал, якщо у тебе завдання написати 50 новин? Відповідальними за ці недомовки є редактори. Вони або самі вирізають незручні для них чи інвестора факти, або ж вони повинні журналістові сказати, що не вистачає фактів для повноти теми. У суспільстві немає механізмів, які би перетворили існуючу комерційну пресу на вільну. Проблема в тому, що преса зараз має на меті заробляння грошей. Тому журналіст не зацікавлений в репутації, в повноті викладу інформації, ані в довірі читачів. Це для нього зараз зайве”, – таку думку висловив Юрій Сірко у коментарі для ІМІ.

Загалом найгірші показники з дотримання журналістських стандартів у травні має газета «Факти», вона отримала 4.00 бали з шести можливих. 87% суспільно-важливих статей у виданні є незбалансованими. Лише 6% суспільно-важливих матеріалів написані з дотриманням всіх журналістських стандартів. Найбільше зауважень експертів викликали матеріали «Новые автобусы и троллейбусы заставят маршрутки снижать цены» (№87) та «C помощью «карточки киевлянина» можно будет купить лекарства со скидкой до 30 процентов» (№86), обидва матеріали містять ознаки прихованої реклами на користь голови КМДА Олександра Попова.

4,5 бали отримав журнал «Український тиждень». У виданні найчастіше порушується стандарт достовірності, журналісти тижневика вперто не називають своїх експертів та джерела інформації.

На 0,05 бали більше від «Українського тиждня» отримала газета «Коментарі». 55% суспільно-важливих статей у газеті є незбалансованими. Ще одним стандартом, який найчастіше порушується виданням є відокремлення фактів від коментарів.
Газета «Сегодня» отримала 4, 68 бали. Половина суспільно-важливих матеріалів у газеті є неповними. Найбільше питань у експертів викликають матеріали, які марковані рубриками «Точка зору» та «Офіційно», це найчастіше замовні матеріали політичного характеру.

Лідерами з дотримання стандартів у травні стали газета «Экономические известия» та журнал «Корреспондент», які отримали відповідно 5,23 та 5,67 бали з шести можливих.

Загалом у травні рівень дотримання журналістських стандартів в порівняні з попередніми місяцями впав і склав 4,77 бали з 6 можливих, це найнижчий показник за перше півріччя 2012 рік. Проте загалом рівень дотримання стандартів коливається в межах одного балу.


Моніторинг журналістських стандартів проводить Інститут масової інформації за підтримки Інтерньюз Нетворк.