Звіт з моніторингу джинси. Серпень 2013 рік.

У cерпні 2013 року Інститут масової інформації провів моніторинг шести загальнонаціональних друкованих  та чотирьох інтернeт-видань на предмет розміщення матеріалів з ознаками прихованого політичного та комерційного замовлення.

 Експертами проаналізовано 416 матеріалів у друкованих виданнях та 84 матеріали в  інтернет-виданнях, що вийшли у період з 19 до 25 серпня 2013 р.

Рівень «джинси» в порівняні з минулим місяцем у друкованих виданнях знизився на 3% і склав 4 % від загальної кількості матеріалів. Натомість в інтернет-виданнях зріс до 18% і це найвищий рівень джинси, зафіксований у 2013 році.

 Із 84-ти проаналізованих новин на 4-х веб-ресурсах 15 виявилися такими, що містять ознаки замовності (порівняно з 12 у попередньому місяці).  По 5 таких новин виявлено на 3-х сайтах: УНІАН та Лівий Берег, 4 – на  сайті   Обозреватель.   Найменше (1) – на сайті Ліга.  До традиційного переліку «джинсових» улюбленців інтернету (Попова – Азарова) у серпні додався Катеринчук на Обозревателе.  На сайті Лівий Берег виявлено 2 випадки комерційної «джинси» на користь «Приватбанку».

Співвідношення політичної та комерційної джинси у серпні в друкованих виданнях залишилось на рівні минулих місяців: 30% комерційної, 70% політичної.

Проте економічна джинса залишається одним із основних механізмів просування товарів та послуг в Україні. Компанії, банки, навіть автозаправні станції ведуть дрібні інформаційні війни в ЗМІ, стараючись перетягнути на себе увагу потенційного покупця.

ІМІ склав рейтинг  найактивніших замовників комерційної джинси в друкованих ЗМІ станом на серпень 2013.

Першу сходинку рейтингу поділили між собою одразу два кандидати – банки та виробники алкогольної продукції, на долю яких припало по 20% від загальної кількості економічної джинси. Друге місце посіла прихована реклама медичних препаратів та медичних закладів, а третє – просування різноманітних лотерей і Укрзалізниця.

За словами юриста Романа Головенка, однією з причин численної і неприхованої реклами алкоголю в пресі є байдужість державних органів, які мають за цим слідкувати. Вони застосовують норми закону з приводу спеціалізованих видань суто формально, надаючи статус спеціалізованого видання практично будь-якій редакції, яка його попросить для свого видання, і не вдаючись в деталі. Інститут масової інформації неодноразово звертався до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів зі скаргами на такі порушення і отримував загальні відповіді на кшталт «порушників буде покарано» або «ситуацію взято під контроль».

Основна небезпека джинси і прихованої реклами полягає у тому, що громадяни не отримують достатньо інформації для прийняття усвідомлених рішень.

З шести друкованих видань, що підлягають під моніторинг найбільше джинси у серпні розмістила «Комсомольская правда в Украине». 6% матеріалів від загальної кількості матеріалів розміщених за тиждень мали ознаки замовлення.

У Фактах цей показник склав 4%, а в «Сегодня» – 3%.

У трьох виданнях: «Український тиждень», «Корреспондент» і «Коментарі» експерти не виявили матеріалів, які б містили в собі ознаки замовлення.

Проект з моніторингу «джинси» та неналежного маркування проводить Інститут масової інформації у шести загальнонаціональних друкованих виданнях («Комсомольская правда в Украине», «Факты», «Корреспондент», «Коментарі», «Сегодня» і «Український тиждень» ) та чотирьох інтернет – виданнях (Лига, Обозреватель, УНІАН і Лівий берег). Проект реалізовується за підтримки Інтерньюз Нетворк.