Зобов’язання щодо прозорості за новим законом про медіа: як правильно дотриматись

У багатьох країнах прозорість медіа виходить далеко за межі журналістики й охоплює галузеві структури, власність, бізнес-модель, корпоративне управління, редакційні статути, доходи, обіг і структуру заробітної плати. Головне обґрунтування підтримки розкриття інформації про журналістів та інформаційні організації полягає в тому, що аудиторія зможе визначити, якій журналістиці вона може довіряти.

Новий Закон України “Про медіа” визначає конкретні зобов’язання щодо прозорості для різних типів медіа.

1. Прозорість суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа (радіомовник, телемовник, суб’єкти у сфері аудіального та аудіовізуального медіасервісу на замовлення)

Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа та постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра мають такі зобов’язання:

• Подавати до Нацради відомості про структуру власності та оновлення щодо таких відомостей за формою, що встановлюється Національною радою, розміщувати актуальні відомості про структуру власності на своєму вебсайті (за його наявності), за винятком даних, що не підлягають оприлюдненню, забезпечивши доступ до таких відомостей через головне меню (візуально видиме посилання з головної сторінки) відповідного вебсайту.
• Подавати річну фінансову звітність. Так, вони зобов’язані не пізніше ніж 10 червня року, що настає за звітним роком, подавати до Національної ради передбачену податковим законодавством України річну фінансову звітність.
• Ліцензування та реєстрація: 

Ліцензуванню підлягає лише мовлення з використанням радіочастотного спектра (наземне ефірне мовлення) та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра.

Обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення, провайдери аудіовізуальних сервісів та провайдери платформ спільного доступу до відео.

• Спосіб повідомлення вихідних даних:

У сфері лінійних медіа суб’єктам необхідно: 

1) під час телемовлення на екрані безперервно демонструвати логотип;

2) під час радіомовлення не рідше ніж щогодини передавати позивні;

3) розміщувати на своєму вебсайті (у разі його наявності) інформацію про суб’єкт, зокрема його повне найменування, поштову адресу, телефон, адресу електронної пошти, ідентифікатор медіа в реєстрі.

Суб’єкти у сфері нелінійних медіа зобов’язані оприлюднювати та регулярно оновлювати на своєму вебсайті (у відповідному додатку) такі вихідні дані:

1) офіційна (зареєстрована) назва нелінійного медіа;

2) поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта;

3) ідентифікатор нелінійного медіа в реєстрі.

2. Прозорість онлайн-медіа (медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які зараховані цим законом до аудіовізуальних медіа):

• Подають до Національної ради відомості про структуру власності на вимогу.
• Можуть зареєструватися добровільно.
• Вихідні дані, які зобов’язані оприлюднювати та регулярно оновлювати на своєму вебсайті (у своєму онлайн-профілі):

1) офіційна (зареєстрована) назва онлайн-медіа;

2) поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта;

3) ідентифікатор онлайн-медіа в реєстрі.

3. Прозорість друкованих медіа (медіа, що поширює інформацію в текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року – у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу): 

• Подають до Національної ради відомості про структуру власності на вимогу.
• Можуть зареєструватися добровільно, однак на час, визначений частиною першою статті 118 закону, реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа, є обов’язковою (з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п’яти років з дня ухвалення Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу). Так, необхідно звернути увагу,  що існує вимога на час воєнного стану зареєструвати друковані медіа. 
• Вихідні дані, які зобов’язані в кожному випуску друкованого медіа повідомляти:

1) офіційна або зареєстрована назва друкованого медіа;

2) порядковий номер випуску друкованого медіа і дата його виходу у світ;

3) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою;

4) тираж відповідного номера друкованого медіа;

5) поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта;

6) ідентифікатор друкованого медіа в реєстрі (у разі реєстрації такого медіа).

Особливості, що стосуються ліцензування

Видавання ліцензій на мовлення та ліцензій на постачання послуг для потреб мовлення здійснюється на конкурсних засадах. Інформація та документи, що подаються претендентом відповідно, є відкритими, оприлюднюються на вебсайті Національної ради не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення конкурсу, крім даних, що не підлягають оприлюдненню. Для участі в конкурсі претендент подає заяву та документи через електронний кабінет.

У заяві повинні бути зазначені відомості про претендента:

• для юридичної особи: ідентифікаційні дані, адреса, за якою здійснюється редакційний контроль (у разі якщо вона не збігається з місцем перебування), контактні дані (телефон, адреса електронної пошти), відомості про структуру власності; для публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад додатково – підтвердження статусу неприбутковості, прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
• для фізичної особи – підприємця: ідентифікаційні дані, місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти).

Документи, які додаються до заяви:

1) нотаріально посвідчені копії установчих документів претендента, якщо установчі документи не можуть бути отримані через офіційні вебсайти державних органів України за унікальним ідентифікатором;

2) копія документа, що підтверджує внесення конкурсної гарантії (крім конкурсів на отримання ліцензій на мовлення місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад);

3) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення – інформація про логотип чи позивні та зобов’язання претендента

4) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення – зобов’язання претендента.

У разі подання неповної інформації, неподання окремих документів (інформації) Національна рада зобов’язана повідомити про це претендента не пізніше ніж на десятий день після отримання заяви на участь у конкурсі із зазначенням чіткого та вичерпного переліку недоліків, а для виправлення недоліків претенденту надається десять робочих днів із дня надсилання йому такого повідомлення.

Особливості, що стосуються реєстрації

Заявники подають інформацію, яка є відкритою та оприлюднюється в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа (далі – Реєстр) (крім даних про фізичну особу, що є конфіденційною інформацією: дата народження, номер та серія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, відомості про місце проживання або місце перебування, контактні відомості (телефон, електронна пошта), реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі).

У заяві зазначаються вид та опис діяльності у сфері медіа та такі відомості:

• Для юридичної особи: ідентифікаційні дані, адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місця перебування (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа); контактні дані (телефон, адреса електронної пошти); прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи; кінцевий бенефіціарний власник (за наявності).
• Для фізичної особи (зокрема, фізичної особи – підприємця): ідентифікаційні дані; місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти).

Структура власності суб’єкта у сфері медіа – система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити:

• усіх ключових учасників (будь-яка фізична особа, яка прямо чи опосередковано володіє двома і більше відсотками корпоративних прав суб’єкта у сфері медіа), включно з публічними компаніями  і кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта у сфері медіа (будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність суб’єкта у сфері медіа);
• усіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка існує в ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа;
• усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь (пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу або прав голосу, часток (паїв, акцій) у суб’єкті у сфері медіа або незалежна від формального володіння можливість здійснення значного впливу на управління таким суб’єктом) у суб’єкті у сфері медіа;
• відносини контролю щодо суб’єкта у сфері медіа між усіма зазначеними особами, 

Суб’єкт у сфері медіа є відповідальним за достовірність поданих до Національної ради відомостей про структуру власності, вона має бути прозорою, тобто щоб виконувалися такі вимоги: 

• відомості дають змогу встановити: усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа; усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа; характер взаємозв’язків між цими особами;
• серед власників істотної участі на всіх рівнях структури власності відсутні трасти, крім випадку, якщо трастовий керівник (комерційний агент, номінальний власник або номінальний утримувач) діє лише в інтересах установника трасту, який заявляє себе як кінцевий бенефіціарний власник чи власник істотної участі суб’єкта у сфері медіа або контролює та керує трастом виключно в інтересах вигодонабувача (вигодоодержувача) або бенефіціара дискретного трасту, який заявляється у відповідній якості;
• серед власників істотної участі на всіх рівнях структури власності відсутні юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

Відомості про структуру власності мають містити ідентифікаційні дані кожної з осіб, які присутні в структурі власності на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами, а в разі, якщо в структурі власності відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, такий суб’єкт зобов’язаний упродовж 45 робочих днів із дня, коли відбулися відповідні зміни, подати до Національної ради заяву про внесення змін до Реєстру та оновлені відомості про структуру власності.

Наслідки недотримання вимог законодавства щодо прозорості

Національна рада має право призначати планову, позапланову та додаткову перевірку в разі, неподання, несвоєчасного подання або подання недостовірної та/або неповної інформації, виявлення за наслідками розгляду результатів моніторингу ознак порушень законодавства та/або умов ліцензії, отримання обґрунтованої інформації що свідчить про наявність ознак порушень суб’єктом

До суб’єктів у сфері медіа застосовуються заходи реагування на порушення вимог законодавства та/або умов ліцензії:

1) припис (за рішенням Національної ради);

2) штраф (рішенням Національної ради);

3) анулювання ліцензії (за рішенням суду);

4) скасування реєстрації (за рішенням Національної ради або за рішенням суду);

5) заборона видання та розповсюдження друкованого медіа (за рішенням Національної ради або за рішенням суду);

6) тимчасова заборона поширення онлайн-медіа (за рішенням Національної ради); 

7) заборона поширення онлайн-медіа (за рішенням Національної ради або за рішенням суду).

1. У сфері аудіовізуальних медіа

До незначних порушень належать порушення умов ліцензії в частині програмної концепції мовлення (для лінійних медіа), ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради, порушення строків внесення змін до Реєстру, нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму вебсайті (у разі його наявності), порушення вимог щодо повідомлення вихідних даних.

До значних порушень належать неподання заяви про внесення змін до Реєстру, невиконання умов ліцензії, крім вимог до програмної концепції мовлення (для лінійних медіа);

До грубих порушень належать ведення без реєстрації діяльності, яка відповідно до цього Закону може вестися лише за умови реєстрації.

2. У сфері онлайн-медіа

До незначних порушень належать: неподання зареєстрованим суб’єктом заяви про внесення змін до Реєстру чи порушення зареєстрованим суб’єктом строків внесення змін до Реєстру, порушення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа вимог щодо зазначення вихідних даних, ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради.

3. У сфері друкованих медіа

До незначних порушень належать: неподання зареєстрованим суб’єктом заяви про внесення змін до Реєстру чи порушення зареєстрованим суб’єктом строків внесення змін до Реєстру, ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради, порушення вимог щодо повідомлення вихідних даних.

Прозорість часто виступає як ефективний спосіб боротьби з постійним падінням довіри до ЗМІ. Так, норми національного законодавства спрямовані на надання громадськості доступного, постійно оновлюваного джерела інформації, а також оприлюднення даних про те, чиї інтереси стоять за новинами та чи існують конфлікти інтересів. Держава та суспільство висувають дуже високі очікування та вимоги до прозорої поведінки медіа.

Прозорість медіа є важливою передумовою для створення публічності через журналістику. Доступність точних і актуальних даних про медіа є важливою складовою демократичної системи ЗМІ. Прозорість має викликати довіру, наприклад без інформації про бенефіціарів неможливо вжити заходів для усунення медіаконцетрації та конфлікту інтересів. Обізнаність громадськості про медіа допомагає гарантувати, що такі проблеми, як зловживання владою ЗМІ, можна оцінити, оприлюднити, відкрито обговорювати та навіть запобігти їм.