ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Журналіст-розслідувач чи викривач: хто має право на отримання винагороди від держави

28.05.2020, 10:16
Алі Сафаров
Фото – dw.com
Фото – dw.com

У жовтні 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції". Окрім іншого, Закон України "Про корупцію" доповнився статтею 53-7:

"Стаття 53-7. Винагорода викривачу

  1. Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.
  2. Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
  3. У випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється у рівних частинах між такими викривачами".

Але журналісти-розслідувачі, які оприлюднюють в засобах масової інформації свої розслідування, зокрема про корупцію, не можуть претендувати на цю винагороду. Річ у тім, що, відповідно до статті 1, викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю в передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Фактично викривачем може бути людина, яка безпосередньо зіткнулася з фактом корупції у своїй організації з боку колег чи керівництва або з боку контрагентів, наприклад. У разі якщо журналіст-розслідувач розслідує діяльність певної організації і певних осіб і знаходить інформацію про факти корупції – в таких випадках журналіст-розслідувач не є викривачем, а є зовнішнім каналом викриття корупції відповідно до статті 53-2 закону. 

Також цей закон надає більше можливостей журналісту-розслідувачу в спілкуванні з інсайдерами, які можуть надати йому інформацію про факти корупції в їхній організації, адже, відповідно до закону, викривачу гарантується державний захист і певні права, а також звільнення від відповідальності. Навіть коли він повідомив про факти корупції не правоохоронний орган, а журналіста-розслідувача. Навіть якщо інформація, яку повідомив викривач журналісту, є інформацією з обмеженим доступом, але у викривача не було інших варіантів викрити корупцію.

Тобто цей закон не створює якихось додаткових надзвичайних можливостей для журналістів-розслідувачів. Як і раніше, вони мають збирати, обробляти й оприлюднювати інформацію, перевіривши її, і будуть зобов’язані оприлюднювати спростування в разі недостовірності такої інформації. І, як і раніше, журналістам усе одно "зливатимуть" інсайдерську інформацію щодо певних подій. Можливо, такої інформації буде трохи більше й отримати її журналісту буде трохи легше, ніж раніше.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!