"Жіноче царство" української освіти: що і як писали українські медіа напередодні Дня знань
Напередодні 1 вересня однією з найважливіших соціальних тем стає тема освіти. Батьків цікавить, як та де зібрати дітей до школи, як дитину адаптувати після канікул до навчального процесу і які особливості навчання чекають в епідемічний період.
Інститут масової інформації вирішив проаналізувати, чи досить інформації отримало суспільство напередодні початку навчального року та чи вдосталь було саме конструктивних матеріалів в українських онлайн-медіа на тему освіти.
Пандемія і конструктив
Ключовою темою, на якій фокусувалися медійники, стала робота навчальних закладів у пандемічний період. Передусім сайти повідомляли офіційну інформацію від посадовців про особливості режиму, правила безпеки тощо. Практично всі поширили інформацію від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про очний режим роботи освітніх закладів з 1 вересня та про інтенсивність вакцинування працівників освіти в нашій країні загалом та щодо окремих регіонів зокрема.
Сайт 24 каналу, наприклад, повідомив, що “наразі в столиці кожен другий працівник закладів освіти пройшов повну вакцинацію від COVID-19” і це дозволить не закривати дошкільних навчальних закладів та початкової школи й у період погіршення епідеміологічної ситуації. Насправді, сайт 24 каналу підготував один з найбільш конструктивних матеріалів про підготовку нового навчального року. Редакція зібрала практично всю важливу для батьків інформацію, що стосувалася освіти, в окремий великий матеріал: там і заяви посадовців, і інформація про особливості перебування дітей та дорослих в освітніх закладах, і дані довідки, необхідні дітям для початку навчального року, і навіть рейтинги шкіл. Це дуже зручно для споживачів інформації, адже всі важливі дані містяться в одній добірці. Черговий раз 24 канал демонструє приклад конструктивного підходу в журналістиці.
Ще одне медіа, яке грунтовно підійшло до висвітлення початку навчального року - це Суспільне. Завдяки своїм регіональним філіям, Суспільне змогло детально показати проблематику початку навчального процесу у всіх регіонах, і також подавало важливу для місцевих громад інформацію:
- У Вінниці 42 школи потребують ремонту – Держпродспоживслужба
- У Чернівцях чотири школи отримали нових директорів
- У школах та дитсадках Олександрії подорожчає харчування
- У сільській школі на Кіровоградщині
Також сайт Суспільного мовника поставив поради від МОЗ про проведення святкових подій щодо 1 вересня. Цю інформацію продублювали більшість сайтів, зокрема й Укрінформ (“Минздрав предлагает школам разные варианты начала учебного года”). У зазначеній новині міністерство радить школам обмежити масові заходи та проводити святкування на вулиці: все це продиктоване епідеміологічною ситуацією. Проте мають ці поради лише рекомендаційний характер, і кожна школа сама вирішує, як пройде це свято в ній.
До конструктивних матеріалів можна зарахувати й статтю на сайті “Українська правда. Життя” з порадами психолога, як адаптувати дитину до навчального процесу після канікул (“Як підготувати дитину до нового навчального року? Поради психолога”). У матеріалі психологиня Марта Прариз дає практичні поради батькам, як пройти адаптивний період найменш болюче, і лайфхаки, як мотивувати дитину до навчання.
Схожий матеріал з порадами іншої психологині розмістив сайт Суспільного мовника: “Як допомогти дитині адаптуватися до школи – пояснює психолог”.
НУШ і офіціоз
З першого вересня у визначених п’ятих класах стартує реформа Нової української школи (НУШ). Цю інформацію повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль і поширили практично всі сайти (“С 1 сентября реформа Новой украинской школы стартует в пилотных пятых классах”). Аналіз проблем, які виникли із запровадженням НУШ у п'ятих класах, зробило “Дзеркало тижня”. Сайт розмістив блог учителя Михайла Девдера “Безпілотна Нова українська школа: чому реформа освіти “заглючила”. Вчитель пояснює, що “скорочення кількості предметів – це скорочення і вчительських ставок, і кількості підручників, і інших матеріальних речей”. Це політично невигідно, тому “найтяжча “болячка” школи старої тихенько перекочувала в НУШ практично в усій своїй красі й неповторності”.
Проте це практично єдиний матеріал, який передбачає аналіз питання з боку експерта. Зважаючи на те що питання важливе і проблема нова, від медіа очікувався ретельніший підхід.
“Жіноче царство”
Показовим є те, що у двох матеріалах, про які йшлося вище, експертну консультацію надають саме жінки, адже тема середньої освіти в Україні є традиційною “жіночою парафією”, про що свідчать і моніторинги ІМІ. Цьому ми завдячуємо гендерним стереотипам. Експертка Ірина Когут у своїй статті “Гендерна (не)рівність у вищій освіті в цифрах і фактах” називає сферу освіти в Україні “таким собі “жіночим царством”. Підкріплює вона це статистичними даними: “Усього в українській середній та вищій школі працює 693,3 тис. викладачів та викладачок, з них жінок – 80%”.
Про гендерні стереотипи у сфері освіти та виховання дітей пише і “Німецька хвиля”: “Гендерні стереотипи і виховання дітей в Україні: за помилки карають матерів”. “У випадку якщо дитина проживає і з батьком, і з матір'ю, то протокол у першу чергу складуть на матір. На мою думку, це пов'язане з досі наявним стереотипом про те, що саме мати відповідає за виховання і розвиток дитини, догляд за нею”, – коментує для DW голова “Юрфем” Христина Кіт.
І в нашому огляді ми спостерігаємо, що тему середньої освіти в Україні коментують лише жінки (за винятком прем’єр міністра Шмигаля). Наведемо приклад: у статті “Від двох до десяти тисяч. Чи можна зекономити, збираючи школяра до школи” на сайті УНІАН про особливості матеріальної частини підготовки до школи розповідають тільки мами школярів. Таким чином медіа створюють картинку, що діти і їхня підготовка до школи це “не чоловіча справа”. Також у матеріалі йдеться про голів батьківських комітетів у школах і теж мовиться тільки про жінок. Схожа ситуація і в статті на сайті ТСН про шкільну форму в навчальних закладах, де тему коментують тільки жінки, наприклад заступниця директора ліцею №7 Наталія Гаврилевич. Ба більше, навіть власний досвід вибору одягу до школи в матеріалі коментують чомусь лише дівчатка: “Тим часом 17-річна українка Оля вже другий рік навчається в школі у Фінляндії. Каже, що першим великим її здивуванням була відсутність вимог до шкільної форми”.
У підсумку, можна сказати, що українські онлайн-медіа активно ретранслюють офіційні заяви посадовців щодо освіти та їхні поради стосовно підготовки дітей до навчального року. Натомість власних аналітичних матеріалів про освіту практично немає, не кажучи про те щоб глибше “копнути”, надіслати запит, поцікавитися цифрами.
Позитивом є те, що конструктивні матеріали на тему освіти в інформаційному просторі зустрічаються часто і знайти їх батькам буде неважко.
У той же час, на жаль, в темі освіти спостерігається серйозне засилля гендерних упереджень: коментаторами, експертами та героями матеріалів про дітей та їхню освіту практично на 100% є жінки. Це формує уявлення, що діти - то “не чоловіча справа”, і що посилює гендерні стереотипи в суспільстві.
Моніторинговий аналіз проводився в серпні 2021 року у 18 загальнонаціональних інтернет-медіа: obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М).
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!