Земля в ілюмінаторі. Аналіз "карантинних" економічних новин в онлайн-медіа

10.04.2020, 14:26

Як часто ви ставите собі запитання, що відбувається з українською економікою? Чи надовго вистачить ваших заощаджень? А тепер уявіть, що восени карантин продовжать... У таких умовах новини, що стосуються економіки, стають особливо цінними. Експерти ІМІ вирішили дослідити, що і як висвітлюють про економіку 10 найпопулярніших українських онлайн-медіа*. Чи досить текстів, які були б зрозумілі пересічним читачам, чи все-таки економічна журналістика орієнтується лише на "своїх", на тих, хто "в темі"? Дослідження показало, що загалом 11,7% загальної кількості матеріалів у новинних стрічках присвячено економічній тематиці.

ЩО ЧИТАТИ ПРО ЕКОНОМІКУ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?

За даними дослідження ІМІ, до п'яти топових економічних тем наприкінці березня онлайн-медіа зарахували ринок землі (16% загальної кількості економічних новин), інформацію про курси валют та соціалку (по 13,5%), інформацію про компанії і ринки (10,4%) та енергетику (10,2%). Причому до останніх двох категорій увійшло досить багато матеріалів з ознаками замовності. Найбільше економічних новин виявилось у виданні "РБК-Україна", на "Українській правді" та, дещо неочікувано, на сайті ТСН. Щодо джерел економічних новин, то левова їхня частка була побудована на офіційних заявах або інформації від органів влади. І лише 18,4% економічних новин були власними новинами онлайн-медіа.

РИНОК ЗЕМЛІ

Згадки про ринок землі в українських медіа почали активно з'являтись у 2019 році. Передумовою цього стало те, що новоспечений Президент Зеленський дав доручення до грудня 2019 року ухвалити законопроєкт про ринок землі та скасувати мораторій. Зрештою, у ніч проти 31 березня нардепи таки ухвалили законопроєкт 2178-10, який запроваджує ринок землі.

Дослідження ІМІ показало, що тема ринку землі була топовою серед економічних новин в онлайн-медіа. На неї припало 16% загальної кількості новин, що стосувались економічної тематики.

За даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, 58% українців негативно сприймали рішення запровадити ринок землі. Це та інші опитування свідчать про те, що українці не обізнані в цій темі. Вбачаємо тут дві проблеми: а) інформація нечітко та складно передається через медіа; б) медіа подають маніпулятивні меседжі політиків, які навіюють страх.

Більша половина новин про ринок землі стосувалася перебігу голосування в Раді та коментарів від представників різних політичних сил. Зокрема, експерти ІМІ зафіксували, як політичні партії / політики через медіа просували свої меседжі і ловили хайп. Активно коментували землю "Батьківщина", ОПЗЖ, ЄС та "Слуга народу":

Політики користалися приводом, щоб "мочити" опонентів, як, наприклад, Портнов, який навіть прив'язав голосування за ринок землі до Порошенка:

Сговор Порошенко и власти о продаже земли подтвердился – Портнов / "Страна"

Щоправда, Офіс Генпрокурора 8 квітня вніс відомості до ЄРДР щодо можливих протиправних дій Порошенка, тому заяви Портнова виявилися фейковими.

Найяскравіші й найтрешовіші заголовки традиційно були на ресурсі "Знай", який назвати журналістикою дуже складно. Наприклад, працівники сайту "Знай" відверто маніпулювали з емоціями страху:

В останньому прикладі в заголовку новини йдеться про вартість землі. Але працівники сайту "Знай" влаштували сумбур і чомусь у тексті почали писати, що "жодного голосу не дали члени "Батьківщини" і ОПЗЖ" під час голосування за ринок землі. Про вартість згадали лише в кінці тексту. Неназвані експерти з невідомих сфер поділились із сайтом "Знай" своїм прогнозом. Не відкидаємо, що це були британські астрологи чи сенегальські антропологи. Чому б ні?

Водночас були медіа, які для кращого розуміння складних тем, зокрема про ринок землі, готували лонгріди або спецпроєкти у форматі запитання-відповідь:

КУРС ВАЛЮТ

Другою за популярністю темою економічних новин був курс валют (13,5% загальної кількості економічних новин). Про курс валют писали практично всі медіа. Окрім щоденних сухих прогнозів та курсу валют на міжбанку, інколи траплялись і зовсім неочікувані новини. Наприклад, на сайті "Обозреватель" в розділі економіки вангував екстрасенс та фіналіст "Битви екстрасенсів" в Азербайджані.

Андрій Яніцький, директор Центру журналістики при Київській школі економіки, розказав у коментарі для ІМІ, що в період, на який припав моніторинг (березень-квітень), велика кількість повідомлень про курс валют була цілком доцільною. Попередньо був панічний сплеск та попит на долар, Нацбанк розв'язував проблему, виходив на міжбанківський валютний ринок і скуповував валюту.

БЕЗРОБІТТЯ, ЗАОЩАДЖЕННЯ І СОЦІАЛКА

Разом з курсом валют другою за популярністю темою також була соціалка (13,5% загальної кількості новин про економіку). Майже кожна сьома новина в медіа стосувалася особистих фінансів, безробіття, заощаджень чи пенсій.

Одними з головних економічних проблем населення, про які говорили медіа з початком карантину, були загроза безробіття та незначні фінансові заощадження громадян.

Через втрату роботи значна частина українців потребувала фінансів, тому в Кабміні обмірковували, як залучити безробітних до ремонту доріг, будівництва тротуару та прибирання територій.

Також не забули про пенсіонерів: в уряді планують здійснити індексацію пенсій та зробити доплати старшим людям.

У зв'язку з пандемією та карантином особливо важливими були ціни на продукти:

Не обійшлося без маніпуляцій від працівників "Знай": історія про достовірність джерел залишається типовою для цього ресурсу. Джерел нема. "Економісти" – це не джерело, а маніпуляція.

КОМПАНІЇ І РИНКИ

Наступною популярною темою були матеріали про бізнес (10,4% загальної кількості новин, що стосувалися економічної тематики).

Половина всіх матеріалів про бізнес була присвячена або роботі бізнесу в умовах карантину, або благодійним заходам комерційних компаній.

Українські комерційні компанії скористалися моментом і активно розміщували в медіа неналежно марковану рекламу та джинсу.

Не обійшлося без позитивних новин, наприклад українські стартапи, незважаючи на кризу, активно залучають кошти:

ЕНЕРГЕТИКА

Темі енергетики було присвячено 10,2% новин загальної кількості матеріалів на економічну тематику. Основними меседжами в цій темі були обвал цін на нафту, а також можливе зниження цін на бензин.

"Фірташівські" облгази продовжували активно розміщувати матеріали з ознаками замовлення:

ДЕРЖБЮДЖЕТ

Трішки менше було уваги приділено держбюджету – 9,4% новин, що стосувались економічної журналістики.

Основним меседжем новин про бюджет було те, що Комітет ВР з питань бюджету рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт № 3276 щодо внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Своєю чергою, якщо поправки ухвалять, передбається, що доходи держбюджету скоротяться, а витрати збільшаться. Ще передбачено створення Фонду боротьби з COVID-19.

Під шумок бюджету, пандемії та кризи політикам важливо було тримати комунікацію з українцями, тому в деяких медіа активізувались "економічні експерти" з політичних партій:

АНТИКРИЗОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Темі антикризових законів було присвячено 8,2% загальної кількості новин про економіку. Загалом ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" – це не просто довга назва чергового закону, а документ, де передбачено додаткові грошові виплати медпрацівникам, виплати безробітним, скасування штрафів і пені за несвоєчасну виплату кредиту, а також приємні бонуси для ФОПів.

Одним із важливих антикризових законів був так званий "антиколомойський" законопроєкт. Ухвалення цього законопроєкту разом із відкриттям ринку землі є ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду для надання Україні 8 млн доларів допомоги. Ці кошти допоможуть українцям плавніше пережити епідемію та наслідки коронавірусу.

Однак типово між політиками почалися медійні батли:

Значно менше уваги було приділено міжнародній темі (6%), фінансовій кризі та її наслідкам (4,8%), банкам (2,6%), а також макроекономіці (1,8%)

Андрій Яніцький, директор Центру журналістики при Київській школі економіки, відзначив у коментарі ІМІ, що в українських онлайн-медіа бракує новин на економічну тематику. По-перше, відсутні фахові новини про місцевий та центральний бюджет. Наприклад, у медіа практично не кажуть про те, що для центрального бюджету є недобір близько 11%, є спроби змінити бюджет, збільшити витрати і те саме відбувається з місцевими бюджетами. Наразі багато бізнесу не працює, відповідно, не сплачує податків, тому бюджет не наповнюється. По-друге, варто більше приділяти уваги темам, ближчим до людей, наприклад порушувати питання безробіття. Наразі вже є приховане безробіття, але буде сплеск безробіття після карантину, оскільки багато бізнесів не відкриються. По-третє, ситуативна історія зі зростанням цін на харчові продукти. З одного боку, є панічний попит, з іншого – проблеми з імпортом продуктів, тому про це варто писати. Щонайменше, щоб читачі розуміли, що продуктів удосталь. Варто також врахувати, що бувають логістичні складнощі або ж, можливо, окремі фрукти чи овочі цьогоріч не вродили. По-четверте, матеріали про вітчизняного виробника. Експерт зазначає, що варто в доброму сенсі пропагувати українського виробника. Особливо під час кризи, оскільки це робочі місця і податки до бюджету.

ЗВІДКИ МЕДІА БРАЛИ ІНФОРМАЦІЮ

У більшості новин джерелом інформації були меседжі від офіційних джерел – 37,9% загальної кількості джерел економічних новин, які потрапили до моніторингового періоду.

На другому місці за популярністю були власні новини – 18,4%, тобто в майже кожній п'ятій новині журналісти мали власних кореспондентів або ж робили ексклюзивні матеріали.

На третьому місці виявилися передруки або посилання на інші українські редакції. Так, 14,3 % новин копіпастили із сусідніх редакцій.

Також зафіксовано, що в 6,2% джерелом інформації були пресслужби або представники бізнесу, у 5,2% – політики або ж політичні партії, а також у 4,1% – експерти.

Значно менше редактори економічних стрічок брали новин з іноземних медіа (4%), соцмереж (2%), а також російських сайтів (1,6%). На жаль, також траплялися новини, у яких було відсутнє джерело інформації (1,7%): до цих новин особливо треба бути прискіпливим, оскільки читач не зможе перевірити їх, тому апріорі показник "достовірність" порушено. У такому разі варто ігнорувати повідомлення без джерела інформації.

Андрій Яніцький у коментарі для ІМІ звернув увагу, що довіряти варто таким офіційним джерелам, як ДССУ або документ, наказ чи закон. А от інформацію від пресслужб краще перевіряти, бо інколи вони щось перебільшують або не договорюють.

Журналістам варто менше посилатися на інші медіа, політиків, експертів, російські ЗМІ, соціальні медіа, оскільки вони не є першоджерелами. На думку експерта, коли редакція посилається на інше медіа замість того, щоб звернутися до першоджерела, – це погана практика. Не варто також робити новини із суб'єктивних заяв експертів, бо це радше блог чи думка.

Посилання на інші джерела припустимі лише в тих випадках, коли подія трапилася десь у "глибинці" і, ясна річ, національне медіа не може відрядити кореспондента туди, тому вони беруть новину та посилаються на локальне.

ОФТОП: ЩО ЗАРАЗ ІЗ РИНКОМ ПРАЦІ ЕКОНОМІЧНИХ ЖУРНАЛІСТІВ?

Андрій Яніцький зазначає, що наразі, під час карантину, багато видань відчули відтік рекламодавців. Перше, що роблять медіа, – припиняють співпрацю з позаштатними авторами, скорочують гонорарні фонди, редакції намагаються оптимізувати та скоротити людей у штаті. Наразі великої кількості вакансій на ринку праці немає, редакції, які оголосили вакансії, припинили шукати людей.

Друге: ця криза ненадовго, за місяць-два все ж таки карантин пройде, економіка почне повертатися до роботи. Рекламодавці знову прийдуть, і знову знадобляться люди для написання хороших текстів. На думку експерта, після кризи медіа, які виживуть, отримають додаткові джерела доходів. Зараз, під час кризи, медіа активно почали збирати кошти на донейтах, передплаті та патріоні. А після кризи до цих джерел додадуться ще й рекламні кошти.

*Моніторинг проходив 30–31 березня та 1 квітня 2020 року в 10 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ, які мали найбільшу аудиторію, за даними SimilarWeb, станом на період моніторингу: rbc.ua, pravda.com.ua, obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, censor.net.ua, nv.ua, znaj.ua. Вибірка становила 6040 новин. З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

589 злочинів скоїла РФ проти медіа та журналістів за два роки й два місяці повномасштабної війни

Потреби регіональних редакцій 2024 року: дослідження ІМІ

Як ефективно надавати домедичну допомогу в населених пунктах на місцях обстрілів