"Заражені з Москви". Кримські медіа нарікають на карантин з "тотальним стеженням"

Фото – vgolos.com.ua

COVID-19 став топтемою для кримських онлайн-медіа. Це один з висновків із моніторингу, що провів Інститут масової інформації.

Досліджувалися сайти "ИА Крыминформ", "РИА Крым", "Новости Севастополя" та "Новый Севастополь". Період моніторингу – 13–15 квітня 2020 року.

Протягом зазначеного періоду на цих сайтах вийшло 459 новин, з яких 244 – про коронавірус, карантин та все, що з цим пов’язане. Тобто 53,2% новин стосувалися COVID-19. Нагадаємо, що в українських медіа в березні 2020-го цей показник становив 58,5%.

Переважно новини на тему коронавірусу стосувалися Криму. Півострів фігурує в 69,3% новин, які пов’язані з COVID-19, обмежувальними заходами та впливом пандемії. І лише 2% цих новин (п'ять матеріалів із 244) стосувались України.

У новинах про COVID-19 можна виділити кілька основних груп:

• інформація про заражених (тут привертає увагу акцент у новинах на випадках завезення вірусу з Москви);
• обмежувальні заходи (по суті, йдеться про тотальний контроль, що охоплює жорсткі заходи й посилені дії силовиків);
• позиція церкви (пов’язана з підготуванням до Великодня);
• вплив пандемії на економічну та політичну ситуацію.

Заражені з Москви

Кримські сайти щодня подають офіційну інформацію про виявлені випадки зараження. Джерелом виступають місцеві "чиновники".

На момент дослідження керівниця місцевого управління Роспотребнагляду Наталія Пеньковська заявляла, що Крим перебуває на початку шляху розвитку епідеміологічної ситуації.

На ранок 14 квітня в Криму зафіксували зараження коронавірусом 32 осіб. З них 23 випадки вважалися завезеними, дев’ять – місцевими. Під медичним наглядом перебувало 2365 осіб. Про жодного померлого внаслідок COVID-19 офіційно не повідомляли.

У Севастополі ведуть окрему від Криму статистику. На 14 квітня повідомляли про вісім випадків зараження, жодного летального.

Одразу в кількох новинах ішлося, що на півострів вірус завезли з Москви.

Так, 14 квітня сайт "Крыминформ" повідомив про новий випадок зараження в Севастополі: "Ситуация типичная: мужчина вернулся из Москвы, никого не предупредил… в итоге заразил пожилую маму".

Наступного дня цей самий сайт описує ще два випадки:

"Житель Раздольненского района… находился в Москве на лечении в НИИ травматологии и ортопедии с 25 марта по 6 апреля. Он передан был нам под медицинское наблюдение теруправлением (Роспотребнадзора) Москвы еще по прибытию. Вторая зараженная – жительница Москвы, которая находится в Ялте с середины марта. Заболевшая отмечала первые признаки заболевания 11 апреля".

Того ж дня сайт "Новости Севастополя" розповів більше про родину москвичів, які вивели Ялту у фаворити за кількістю заражених коронавірусом: "Это граждане Российской Федерации жители Москвы, которые прибыли в Ялту. Часть членов семьи прибыла 19 марта. У одного из членов семьи 5 числа отмечались симптомы ОРВИ – температура до 38 градусов".

Ще про одну історію 13 квітня йшлося на сайті "РИА Крым": "Заболевший работает в типографии в селе Восход Красногвардейского района. С 25 по 28 марта он находился в Москве на личном транспорте. 4 апреля он почувствовал ухудшение самочувствия, 8 апреля обратился в сельскую амбулаторию, но не предупредил медработников, что ездил в Москву".

Історію цього чоловіка сайт "Новости Севастополя" проілюстрував промовистим зображенням.

На тлі постійних повідомлень про випадки зараження існує інформаційний вакуум щодо проведення тестування жителів Криму на наявність вірусу.

Про тести йдеться лише у двох новинах. Проте і ці повідомлення не дають можливості оцінити масштаби тестування.

13 квітня сайт "Новый Севастополь" повідомив, що міська лабораторія з діагностики коронавірусу не була відкрита в заплановані строки. Новою датою відкриття називали наступний день, 14 квітня. Проте відкриття сталося пізніше – лише 22 квітня.

Інша новина – про колаборанта Сергія Аксьонова. 15 квітня він повідомив, що сам проходить тестування щодня.

"Я могу сказать, что я сдаю тест на коронавирус ежедневно. Каждый день с утра с тем, чтобы понимать, потому что действительно это не видно", – цитує Аксьонова сайт "Крыминформ".

Також Аксьонов запропонував наслідувати його приклад своїм підлеглим. Бо в них "большой объем контактов".

На відміну від кримських сайтів, федеральні засоби російської пропаганди навели й інші висловлювання Аксьонова. Зокрема, він розповів, що в Криму проведено 6,5 тисяч тестів, залишилося – 4,8 тисячі. Щодня проводиться 300 тестів.

Тотальні обмеження

13 квітня кримські сайти повідомили про посилення обмежувальних заходів, які пов’язані з поширенням коронавірусу.

Відповідно до указу Аксьонова, громадянам рекомендували обмежити поїздки, зокрема туристичні, а також утриматися від відвідування релігійних об'єктів, кладовищ, за винятком випадків звернення по оформлення послуг з поховання та участі в похованні.

Також "РИА Крым" повідомив про вимогу двотижневої самоізоляції для тих, хто приїжджає до Криму.

Окремі жорсткі обмеження стосуються кримчан віком 65+, а також тих, хто має хронічні захворювання. До 30 квітня 2020 року їм заборонили залишати місця проживання, за винятком прямої загрози життю і здоров'ю, необхідності купити продукти, потрапити в медустанови. У разі необхідності муніципалітети мають видавати їм спецперепустки.

З 15 квітня за порушення цих обмежень усіх кримчан почали штрафувати. До того "влада" півострова заявляла про профілактичні бесіди, які поліцейські проводили з порушниками режиму самоізоляції, та накладання штрафів лише на злісних порушників.

Натомість у повідомленні кримського "МВС" від 14 квітня про рекомендації не йшлося, обмежувальні заходи називалися виключно забороною. Усім заборонили відвідувати дитячі та спортивні майданчики, стадіони, перебувати у дворах багатоквартирних будинків, парках, скверах, зонах для барбекю, сидіти на лавках, гуляти пляжами, набережними й будь-якими іншими територіями навколо водойм. Заборонено також вхід на кладовища і меморіальні комплекси, вихід на вулицю неповнолітніх без супроводу дорослих, не дозволяється організовувати або проводити різні масові заходи й перевозити організовані групи.

Залишати житло в період дії обмежувальних заходів можна лише для звернення по екстрену медичну допомогу або в разі прямої загрози життю, а також для відвідання найближчого магазину, для вигулу собак на відстані не більш ніж 100 метрів від будинку, виносу сміття. Щоб поліцейські могли перевірити дотримання цієї вимоги, кримчан зобов’язали виходити на вулицю з паспортами.

Ще раніше була запроваджена заборона на користування автомобілями. Сідати за кермо дозволено лише працівникам життєзабезпечувальних підприємств.

У Севастополі обмежувальні заходи мають свою специфіку. З 14 квітня анонсували видавання електронних перепусток у вигляді QR-кодів, які давали право пересуватися містом.

"Крыминформ" повідомив, що ще до старту цієї системи роботодавці подали 90 тисяч заявок на перепустки для своїх працівників. Натомість "РИА Крым" 15 квітня проінформував лише про 3 тисячі заявок на QR-коди і 2 тисячі виданих електронних перепусток.

Уже в перші дні на вулицях і в транспорті Севастополя почалися перевірки наявності перепусток.

Це нововведення з QR-кодами іронічно-гумористично проілюстрували в новині на сайті "Новости Севастополя".

Одночасно з перепустками Севастополь, по суті, повернувся до часів, коли це було закрите для в’їзду місто. На в’їзді до міста цілодобово запрацювали пункти пропуску, на яких – обов’язкова перевірка документів.

Пропускають лише тих, хто документально може підтвердити проживання в Севастополі. Водночас севастопольців, які повертаються з Росії, вносять до окремої бази. Для них – обов’язкова самоізоляція. Кримчан без перепусток на роботу в Севастополі до міста не пускають.

Також на пунктах пропуску вимірюють температуру.

У перші дні роботи блокпостів водії намагалися їх об'їхати ґрунтовими дорогами. Щоб цього не допустити, частину КПП довелося перенести.

Ще одне нововведення сайт "Новости Севастополя" назвав "тотальной слежкой". Ідеться про перевірку дотримання кримчанами самоізоляції за допомогою відстежування їхніх мобільних телефонів.

Для контролю виконання всіх цих обмежень на вулиці міст Криму з 15 квітня вийшли посилені патрулі поліції. За порушення режиму самоізоляції передбачено штраф від 1 до 30 тисяч рублів.

Церковні обмеження

На Великдень православні храми в Криму закрили. Проте ще за кілька днів до того планували богослужіння з обмеженнями.

13 квітня сайт "Крыминформ" поширив пресреліз місцевого "МВС". У ньому йшлося, що поліція із Сімферопольською та Кримською єпархією УПЦ МП (територія півострова досі перебуває в юрисдикції УПЦ МП, а не РПЦ) розробили порядок проведення богослужінь на час карантину.

Наступного дня секретар єпархії розповів "Крыминформу" про заходи безпеки: дезінфекція та відстань 1,5 метра між відвідувачами.

Не минуло й години, як "Крыминформ" розмістив ще одну новину: "Православные храмы в Крыму закроют для посещения на Пасху". У новині йшлося, що це рішення церква ухвалила на вимогу Роспотребнагляду. Заборона на відвідування запроваджувалася на 15–19 квітня.

Проте освячення пасок не скасовувалося. Це мало проводитися на території храму поетапно групами парафіян не більш ніж 50 осіб з дотриманням маскового режиму і дистанції не менш ніж 1,5 метра, а також нанесенням відповідної розмітки на прихрамовій території.

15 квітня на сайті "Новости Севастополя" вийшов оглядовий матеріал "Пасха при закрытых храмах: путь к новому осмыслению христианства?". У ньому йшлося про пересуди щодо рекомендацій РПЦ не відвідувати храмів.

У матеріалі згадувався і намісник Києво-Печерської лаври Павло, який закликав: "Все спешите в храм". Як наслідок, наводилася статистика про 90 заражених у монастирі. Тож автор відверто глузував з Павла.

"То есть благодаря упрямству митрополита лавра превратилась в очаг массированного заражения киевлян. Кстати, почему митрополит Павел лёг в больницу? Ведь, по его же логике, вера спасает от всего, побеждает вирус молитвой и т. д.", – йдеться в статті сайту "Новости Севастополя".

Перемогти вірус молитвою намагались і в самому Севастополі. 14 квітня сайт "Новый Севастополь" повідомив про чергову "повітряну хресну ходу". Місцевий протоієрей на літаку облетів місто з іконою.

"Отец Сергий вознес молитвы об избавлении севастопольцев от эпидемии", – переказав сайт повідомлення Сімферопольської і Кримської єпархії.

Крах від карантину

Карантин уже б’є по економіці Криму. Так, 14 квітня сайт "Крыминформ" повідомив про рекордне падіння пасажиропотоку в аеропорту "Сімферополь".

"За весь день 13 апреля аэропорт принял и отправил 480 пассажиров, что в 19 раз меньше, чем в этот же день 2019 года. Среднее количество занятых в самолетах мест не превысило 20%", – йдеться в новині "Крыминформа".

Крах бізнесу прогнозують власники кримських готелів. Це станеться, якщо курортний сезон не розпочнеться 1 червня. Тоді до осені не дорахуються половини об’єктів, прогнозує Асоціація малих готелів Криму в новині сайту "Крыминформ".

Підтримати курортну сферу півострова планують коштом бюджету, а саме відправити в санаторії 500 тисяч кримчан-пільговиків.

Проте це не допоможе малим підприємцям, які здають житло відпочивальникам.

У Севастополі вже ситуацію з ринком "сірої" оренди називають найплачевнішою. Також сайт "Новости Севастополя" згадує проблеми з банками та кредитними організаціями. Проте без якихось подробиць, але зі згадкою, що без втручання влади не обійтися.

"Влада" певну допомогу обіцяє. Так, колаборант Аксьонов скасував плату за оренду республіканського майна, а пенсіонерам пообіцяв одноразову виплату в розмірі 2000 рублів (720 грн). Загалом на соціальну підтримку кримчан у квітні пообіцяли виділити 1 млрд рублів (360 млн грн).

Тільки в Севастополі прогнозують, що через карантин до Центру зайнятості звернуться 15 тисяч осіб. Вони можуть розраховувати на допомогу в розмірі прожиткового мінімуму – 12 тисяч рублів (4,3 тисячі грн). Скільки осіб загалом у Криму можуть залишитися без роботи через карантин – протягом періоду моніторингу сайти не повідомляли.

15 квітня сайт "РИА Крым" повідомив про динаміку цін на продукти в Криму. Так, на свіжі огірки та помідори ціни знизилися, а на картоплю та моркву – виросли. За прогнозами постачальників продуктів з Росії, ціни можуть вирости до 25%, найбільше на консерви, чай та каву.

13 квітня сайт "Новый Севастополь" повідомив про зниження рівня оплати комунальних послуг з боку населення до рівня 80%. Прогноз ще гірший – падіння цього показника до 45%. Це може становити серйозні ризики для функціонування інфраструктури, йдеться в новині.

Згадали про Україну

Про Україну в контексті коронавірусу та карантину кримські сайти згадали лише в п'яти новинах.

Тільки сайт "РИА Крым" повідомив про пропозицію МЗС України щодо гуманітарної допомоги.

"В МИД Украины выразили "обеспокоенность" по поводу обеспечения защиты жизни и здоровья населения Крыма и Севастополя. Как утверждают в ведомстве, на данный момент невозможно "непосредственное предоставление украинской стороной помощи населению временно оккупированных территорий", – йдеться в новині.

Відповідь Росії залишилася невідомою.

14 квітня на сайті "Новости Севастополя" вийшло дві новини про вплив пандемії на окуповані українські території.

У новині "Киев может оставить в покое Донбасс из-за коронавируса" цитується думка декана одного з факультетів Фінансового університету при уряді Росії: "Эпидемия коронавируса может заставить Киев "отпустить" республики Донбасса… Вполне возможно, что у "ДНР" и "ЛНР" появится хороший шанс на интеграцию в состав России либо на конституирование в качестве самостоятельных постсоветских государств".

У матеріалі "COVID-19 поможет российскому Крыму" редакція з’ясовувала, чи вплине коронавірус на визнання світом російського статусу Криму. Наводяться думки, що "вопрос о принадлежности Крыма ушел из политической повестки", "политическое влияние России на мировой арене вырастет, как и уважение к самой державе".

Обидві ці новини містять маніпуляції та російські наративи.

Висновки

Моніторинг новин кримських сайтів за 13–15 квітня виявив, що переважно тема COVID-19 у кримських медіа висвітлюється з позиції окупаційної влади. Проте з’являються окремі матеріали, які передають негативні настрої населення щодо ситуації навколо епідемії коронавірусу. Особливо це помітно у висвітлені обмежувальних заходів та впливу карантину на економіку.

По суті, йдеться про тотальні обмеження кримчан та посилений контроль за ними з боку російських силовиків. І це на тлі незначної кількості офіційно оголошених випадків зараження. Ціле місто Севастополь закрили, коли там не було й 10 інфікованих.

З іншого боку, це може вказувати на заниження цифр офіційної статистики. У новині про звернення українського МЗС до Росії містяться вимоги надавати вичерпну інформацію про ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції в Криму та заклик допустити на півострів представників міжнародних моніторингових місій та Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Сумнівними виглядають заяви окупаційної влади щодо фінансової підтримки місцевого бізнесу та нужденних. Особливо про підтримку туристичної галузі. Елементарні підрахунки ставлять під сумнів наявність бюджетних коштів Криму для оплати відпочинку в санаторіях 0,5 млн пільговиків.

На тлі гуманітарних та економічних проблем кримчанам продовжують нав’язувати думку, що от-от і світ визнає російський статус Криму. Тепер Росії в цьому має допомогти саме коронавірус. І це при тому, що незалежні від влади російські медіа роблять геть протилежні прогнози: епідемія та карантин загрожують існуванню самої Росії.

Але альтернативні думки щодо методів протидії поширенню вірусу та зменшення наслідків для економіки в досліджених кримських медіа взагалі відсутні.