Як журналістам не наразитися на правові проблеми під час висвітлення Великодня

Фото - greelane.com

ЗМІ під час висвітлення інформації щодо святкування Великодня в умовах оголошеного карантину важливо пам’ятати також і про правову безпеку. Щоб журналісти не наразилися в майбутньому на судові позови, їм варто пам’ятати такі тези:

• Відповідно до частини другої статті 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань. Тобто, висвітлюючи поведінку парафіян тієї чи іншої церкви, ви маєте утримуватися від оцінювання загалом усіх парафіян зазначеної церкви, не роблячи узагальнень, описуючи лише конкретну ситуацію в конкретному місці з конкретними особами.
• Відповідно до статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право охоплює свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Тому будь-яке висміювання віри і відправлення релігійних обрядів як таких може призводити до передбаченої юридичної відповідальності.
• Частина друга статті 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їхнього ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, призводять до відповідальності, встановленої законом. Тому варто уникати тверджень, що віряни однієї конкретної церкви є потенційними носіями хвороби, чи якихось подібних тверджень, що можуть створити атмосферу ненависті й ворожнечі щодо таких вірян. 
• Здійснення права на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежено законом в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Зокрема, це право може бути обмежено в умовах карантину з огляду на положення Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Отже, висвітлюючи порушення карантину під час святкування Великодня, треба розуміти, що вимоги законодавства України про карантин мають у цьому разі пріоритет над свободою совісті й релігійних переконань.
• Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Тому варто розуміти, що визнання тієї чи іншої церкви державною українською церквою є неправомірним. 
• Згадана стаття 35 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від дотримання законів за мотивами релігійних переконань. Зокрема, це стосується правил гігієни, вимог додержання карантину тощо. 

Церкви та інші культові споруди є місцями, доступ до яких може бути обмежено, з огляду на релігійні переконання, для певних категорій осіб. Проте, якщо журналісти або знімальна група не підпадають під таку категорію, їхній недопуск може вважатися перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів.

Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama