Як українські ЗМІ пишуть про Крим: росЗМІ, зрада, соцмережі

Дослідження кримської тематики в українських ЗМІ, для мене як дослідниці медіа стало чимось новим і трішки приголомшливим. Виявилося, на новини про Крим у 20 популярних українських онлайн-ЗМІ припало до 0,5% всього контенту. А сам інформаційний образ Криму в Україні формується переважно на основі новин від "Крим.Реалії", соцмереж чи перепостів з російських сайтів.
Нагадаю, моя колега Олена Чуранова написала про те, як Крим виглядає на сторінках російських медіа, ознайомитися можна за лінком.
ЗВІДКИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО КРИМ?
Під час аналізу експерти ІМІ визначили вісім основних джерел інформації про Крим. Найчастіше українські ЗМІ брали інформацію з інших українських медіа (репости). Загальний відсоток передруків з українських ЗМІ становить 35,3% (причому у 18% джерелом слугували новини з "Крим.Реалії"). Для порівняння: передруки з російських ЗМІ становлять 15% загальної кількості новин про Крим.
Фактично в кожній шостій новині джерелом інформації були соцмережі (16,5%): пабліки з фейсбуку, пости з твіттеру або телеграм-каналів. Також траплялися новини із соцмереж без активного лінкування (тобто не завжди було можна перевірити першоджерело).
Громадські організації, волонтерські спільноти теж були першоджерелами інформації, на них припало 16,5%.
Найменше інформування щодо Криму було від українських державних органів ーлише 1,5%, водночас російські держоргани як першоджерела становили 3,8%, а “прес-служби” Криму ー 2,3%.
(Наведіть курсором на частинки інфографіки, щоб побачити відсотки)
ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПИШЕ ПРО КРИМ?
Під час моніторингу можна чітко прослідкувати яскравих лідерів з висвітлення “кримської теми”: на першому місці виявився Укрінформ, на який припало 18% від усіх згадок про Крим серед 20 популярних інтернет-ЗМІ.*
На другому місці перебуває "Обозреватель" (14,3%), на третьому — "Гордон" (7,5%).
Найменше згадок про Крим було на сайті ТСН, лише 1,5%. Однак ТСН також опублікувала дві новини про Крим, які були топовими в українських ЗМІ під час моніторингу:
- "Кримські татари будуть у конструктивній опозиції до Зеленського — Джемілєв" (TCH.ua);
- "Суд окупантів у Криму збільшив термін політв'язню Балуху" (TCH.ua).
(Наведіть курсором на частинки інфографіки, щоб побачити відсотки)
ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ КРИМУ
Темі політичних в'язнів присвячено 16,5% промоніторених матеріалів. Найчастіше згадується український політв'язень Володимир Балух (якого затримали ще в грудні 2016 року. ー Ред.). Головний меседж, який прослідковується в новинах, ー"Верховний суд" розглянув касаційне подання "прокуратури" і вирішив продовжити термін позбавлення волі Балуху.
Дещо менше згадок про Едема Бекірова, якому “суд” відмовив в апеляції щодо переведення на домашній арешт, попри те що фізичний стан політв'язня залишається критичним.
Єдиний, кого (поки що) випустили із СІЗО, ー кримськотатарський підприємець Ресуль Веліляєв. Однак з підпискою про невиїзд. До закінчення слідства та суду він перебуватиме в Москві. Найчастіше про політв'язнів писали сайти "Гордон" та "Укрінформ".
ХТО ТА ЧОМУ ПРОВОДИТЬ ОБШУКИ В БУДИНКАХ КРИМСЬКИХ АКТИВІСТІВ?
Кримських активістів не здивувати обшуками. Озброєні російські силовики часто приходять “у гості” до активістів, але без попередження та без дружніх намірів.
Наприклад, нам вдалося зафіксувати новини, у яких висвітлювали обшуки в будинках кримських татар. Так, уранці до активіста “галявини протесту” Ділявера Алімова завітали працівники ФБС. Провели обшук та відвезли активіста Алімова у відділок для давання свідчень. У цьому разі основним джерелом інформування стали пости інших активістів та громадських організацій на фейсбуці. Лише вісім із 20 онлайн-медіа написали про ці обшуки.
ДЕ ШУКАТИ ЗУБОЖІННЯ ТА ЗРАДОНЬКУ?
Зубожіння та зрадоньку замовляли? Ось, наприклад, кримські винороби починають бити на сполох:
- "Кримські винороби можуть зупинитися: пляшок не вистачає" ("Українська правда");
- "Санкції в дії: винороби Криму не можуть працювати через відсутність тари з України" (Укрінформ);
- "Крым под санкциями: винзаводы в оккупированном Крыму могут остановиться из-за санкций: не хватает бутылок" ("Цензор");
- "В Крыму под угрозой производство вина: не хватает тары" ("Ліга");
- "В Крыму производство вина под угрозой срыва из-за санкций" (РБК-Україна).
Річ у тім, що з материкової України більше не постачають скляної тари до анексованого Криму. І запаси пляшок обмежені, тому єдиний шлях ー закуповувати в російських монополістів. Однак і там спіткала зрада: компанія, що постачала пляшки, змінила акціонерів і топ-менеджерів. Тепер нові американські топ-менеджери не дуже поспішають співпрацювати через економічні санкції США проти Криму. Але це все зі слів росмедіа, оскільки українські медіа “передерли” ексклюзив російського РБК.
На фоні зрадоньки з постачанням тари працівники "Обозревателя" зробили власний ексклюзив зі скрінів з твіттеру, а саме як твіттеряни реагують на зупинку виготовлення вина на шість-дев'ять місяців:
- "Сеть высмеяла провал оккупантов в Крыму" ("Обозреватель").
Є дещо інший приклад того, як у Криму трішки засумували за Україною та поскаржилися на життя за Росії, але це не точно. Оскільки журналісти за допомогою скрінів з твіттеру продукують контент з маніпулятивними заголовками:
- "Стало ще гірше!" Жителі Криму поскаржилися на "другосортність" для Путіна" ("Обозреватель");
- "Сала хочу!" У Криму засумували за Україною" ("Обозреватель").
Ще трішки зубожіння: наприклад, у виданні “Корреспондент” використовують меседжі прес-служби “суду” і в такий спосіб отримують новий контент. Щоправда, ці новини мають дещо негативний відтінок:
- "В Крыму женщина отсудила у больниц два миллиона рублей за смерть ребенка" ("Корреспондент");
- "Житель Крыма сел в тюрьму за подрыв новогодней елки" ("Корреспондент").
Або ж повідомлення прес-служби Міноборони РФ:
- "В Крыму трое мужчин подорвались при попытке распилить снаряд" ("Корреспондент").
Д̶І̶Д̶О̶В̶А̶ ̶П̶О̶Р̶А̶Д̶А̶. ЧОМУ КРАВЧУК РАДИТЬ ЗЕЛЕНСЬКОМУ ЗНЯТИ БЛОКАДУ?
Перший Президент незалежної України Леонід Кравчук у своєму інтерв'ю російському виданню “РИА Новости” радить Зеленському “змінити державну політику щодо анексованого Росією Криму”, а також зняти блокаду, вирішити всі питання, пов'язані з постачанням води, електрики, а ще боротися з корупцією та оновити низку управлінців. А потім уже й “Крим наш”, так би мовити “стерпиться-злюбиться”? Ні, просто Зеленський мусить зняти блокаду, і все. Порада так собі.
- "Кравчук запропонував Зеленському зняти блокаду з окупованого Криму" (24-й канал);
- "Кравчук розповів Зеленському, як повернути Крим" ("Знай");
- "Кравчук закликав Зеленського зняти блокаду з анексованого Росією Криму" ("Гордон");
- "Кравчук радить Зеленському зняти всі блокади з Криму, щоб його повернути" (112.ua);
- "Кравчук посоветовал Зеленскому наладить диалог с Россией и снять блокаду Крыма" (НВ).
ЧОМУ КРИМСЬКІ ТАТАРИ БУДУТЬ В ОПОЗИЦІЇ ДО ЗЕЛЕНСЬКОГО?
10,5% від всього контенту про Крим припало на меседж про те, що кримські татари будуть у конструктивній опозиції до Зеленського. Здається, тільки ліниві не написали про це. Однак цифри свідчать, що лише 13 з 20 медіа опублікували спіч лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Приводом для новини став коментар пана Джемілєва для "Крим.Реалії":
"Ми — команда Петра Порошенка, і кримські татари його активно підтримують. Майже очевидно, що ми будемо в опозиції, але в опозиції конструктивній. Все, що може зробити новий Президент на благо держави і питань, які ми вважаємо правильними, — повністю підтримуватимемо. Але якщо щось суперечитиме нашим ідеям, українській державі, нашому народові — ми подаватимемо свій голос".
ЩОСЬ ЩЕ Є?
Серед інформаційних повідомлень, що увійшли до вибірки не було жодного аналітичного матеріалу. На інфографіці видно чітку тенденцію, що новини про Крим найчастіше журналісти беруть з інших видань, зокрема російських. Також експерти зафіксували один лонгрід від УНІАНу:

На думку експертів ІМІ, українським ЗМІ варто більше звертати уваги на події в Криму і шукати альтернативні джерела інформації. Можливо, варто спробувати відновити системні контакти з місцевими фіксерами (звісно, у такий спосіб, щоб не наразити їх на небезпеку). Піввідсотка новин про Крим в українських ЗМІ — це занадто мало.
Яна МАШКОВА, медіа-експертка Інституту масової інформації* Моніторинг проходив протягом 22–26 квітня 2019 року. У моніторинговий період увійшли 20 популярних онлайн-видань: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, zn.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znay.ua, politeka.ua, 112, Newsone, korrespondent. Під моніторинг потрапили всі інформаційні повідомлення, що стосувалися Криму та кримської тематики.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!