Від "отруйної солі" до НЛО: чому прозорість і відповідальність телеграм-каналів є важливою

Ілюстрація ІМІ

У часи війни та високої емоційної напруги телеграм-канали стали джерелом не лише новин, а й паніки, маніпуляцій і псевдосенсацій. Під виглядом інформування частина з них активно поширює фейки, що або збурюють тривогу, або дискредитують бренди й інституції, або підживлюють віру в надприродне. За таких умов аудиторія опиняється у вирі напівправди й домислів, що ускладнюють критичне сприйняття реальності.

У цій добірці – конкретні приклади фейків і маніпуляцій, які варто розглядати не як виняток, а як тривожний симптом інформаційного середовища. Від “отруйної солі” в АТБ до фейкових приписувань політичної належності – ці повідомлення демонструють, як легко в анонімних телеграм-каналах, які не послуговуються професійними стандартами, створити “інфопривід” без фактів, а потім перетворити його на емоційний резонанс.

1. “Отруйна сіль”

Низка телеграм-каналів поширила новину про те, що мережа супермаркетів АТБ продає сіль з небезпечною речовиною Е536. За твердженням поширювачів, вона нібито спричиняє рак.

Перевірка показала, що харчову добавку Е536 дозволено в Україні та ЄС. Її використовують для запобігання злипанню сипучих продуктів та відбілювання ферментованих – вона не є забороненою. Кропивницьке медіа “Гречка” дослідило ситуацію, взяло коментарі в Держпродспоживслужби та самої мережі магазинів і спростувало цей фейк. Ймовірно, він був спрямований на дискредитацію торговельної мережі АТБ.

Скриншот ІМІ

2. “Спалах лептоспірозу”

Канал “Український телеграм” повідомив про нібито спалах лептоспірозу в Україні. Проте, згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ, за перші вісім місяців 2024 року було зареєстровано 230 випадків захворювання, а від початку 2025-го – лише чотири. 

Тобто реального спалаху немає, а подання новини перебільшувало загрозу, стимулюючи тривогу в читачів. 

Скриншот ІМІ

3. “Таємниче світло” в небі 

Крім фейків, деякі телеграм-канали активно поширюють містифікації. Наприклад, канал “Телеграмна служба новин” повідомив про “загадкове явище” в небі над Таганрозькою затокою Азовського моря. Підхоплені фантазії про НЛО чи ракети заповнили соцмережі. Жодного офіційного пояснення події не було запропоновано. (Тим часом національна метеорологічна служба Великої Британії повідомила, що це, скоріше за все, слід ракети Space X.)

Такі “новини” апелюють до віри в надприродне, тобто стимулюють фантастичне мислення аудиторії. Також вони зміщують фокус суспільної уваги, ускладнюючи сприйняття реальності.

Скриншот ІМІ

4. Фейкове приписування скандальних висловів окремим політсилам

Скандал довкола військовослужбовця, який написав у Facebook фразу “не шкода цивільних”, був миттєво підхоплений низкою телеграм-каналів. Деякі з них, як-от “Инсайдер UA”, намагалися пов'язати його з партією “Європейська солідарність”. Водночас сам військовий спростував цю інформацію, наголосивши, що не є членом жодної партії. Втім, і окремі онлайн-медіа, наприклад УНІАН, продовжили розкручувати цю історію з прив'язкою до політичної сили.

Подібне використання особистих дописів військових є неетичним. Вони можуть посилювати напруженість у суспільстві, не просто розділяючи його на військових та цивільних, а протиставляючи ці категорії громадян одна одній.

Скриншот ІМІ

***

У кожному з випадків спільним є одне – відсутність базових журналістських стандартів: перевірки фактів, посилання на джерела, відповідальності за зміст. Це створює простір для дезінформації, викривлення реальності та посилення суспільної тривожності.

У воєнний час особливо важливо, щоб навіть новинні телеграм-канали, які не є традиційними ЗМІ, послуговувалися принципами прозорості, достовірності й етики. Усі, хто впливає на громадську думку, мають усвідомлювати свою відповідальність перед аудиторією. Інакше ми ризикуємо отримати інформаційний хаос, у якому маніпуляції стають нормою, а довіра до медіа – втрачається остаточно.