Вибори 2012: за три місяці — 185 випадків порушень прав журналістів

Передвиборчий період яскраво відрізняється по кількості порушень від решти місяців 2012 р. Так, якщо у січні 2012 р. таких порушень було зафіксовано 6, то у жовтні — вже 85, тобто за 10 місяців їх кількість зросла у 14 разів.

Найпоширенішим порушенням за цей період стало перешкоджання журналістам виконувати професійні обов’язки — 98 випадків. Також було 37 фактів побиття і залякування журналістів та 32 позови на ЗМІ до суду. Траплялися випадки непрямого тиску на працівників медіа (13), неправомірні затримування журналістів (3) та судові позови від ЗМІ до суб’єктів виборчого процесу (2).

І. Порушення під час передвиборчої кампанії

Протягом передвиборчої кампанії з 30 липня по 27 жовтня відомо багато випадків, коли журналістів не пускали на зустрічі кандидатів в депутати з виборцями чи масові заходи, організовані ними, або забороняли проводити там фото- відеозйомку.

Наприклад, 8 серпня, коли кандидат в народні депутати Катерина Самойлик (Компартія) заборонила херсонській журналістці Тетяні Жученко бути присутньою на заході та проводити фото і відеозйомкузустрічі з місцевими жителями села Мирне Каланчацького району Херсонської області.

10 вересня на Донеччині кандидат в депутати від Партії регіонів по 59 округу Олександр Васильєв грубо заборонив журналістам телеканалу «Капрі» знімати його зустріч з виборцями. Головний редактор  Ірина Прилепська розповіла, що кандидат погрожував розбити камери, якщо журналісти не припинять зйомку, охорона погрожували «ще зустрітися в місті Красноармійськ», де знаходиться офіс телебачення.

12 вересня у селі Кисоричі Рокитнівського району Рівненської обл. журналіста газети «Точка ОПОРИ» Юрія Мочаєва силою виштовхали з приміщення, де виступав кандидат в народні депутати від Партії регіонів, екс-губернатор Рівненщини, в. о. ректора Національного університету водного господарства Микола Сорока. В коридорі невідомий пригрозив йому, що якщо журналіст не припинить знімати, то залишиться без фотоапарату та здоров’я.

17 жовтня знімальна група «5-го каналу» не змогла потрапити на концерт, організований народним депутатом, кандидатом в нардепи від Партії регіонів Віталієм Журавським в Коростишеві на Житомирщині. Журналіст Оксана Трокоз повідомила, що четверо людей, на чолі з начальницею місцевого відділу культури, зачиняли двері, затуляли камеру і відтягували оператора.

Особливо зазнавали тиску ті журналісти, які розслідували підкуп виборців.

15 жовтня у Бердичеві Житомирської області невідомі побили журналіста інтернет-видання ГолосUA Костянтина Коваленка, який займався розслідуванням підкупу виборців на 63 окрузі кандидатом у народні депутати Миколи Петренко. «15 жовтня близько 21-30 невідомі міцної статури заламали мені руки та заштовхали у позашляховик, де били мене, катували і залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію», — заявив журналіст.

22 жовтня знімальну групу програми «Погляд» Кіровоградського ОДТРК — журналіста Кирила Ющинена та відеооператора Івана Фоміченка — силоміць утримували у штабі кандидата в народні депутати від ВО «Батьківщина» Олександра Табалова, намагаючись забрати їх відеокамеру та касети. Перед тим журналісти документально зафіксували дії Табалова з ознаками підкупу виборців, фальсифікації  виборчих документів та інших порушень

Також 22 жовтня невідомі розбили автомобіль журналіста закарпатської обласної газети «РІО» Олега Подебрія. Журналіст проводив розслідування про підкуп виборців кандидатом в народні депутати від Партії регіонів Василем Ковачем в селищі Середнє Ужгородського району на Закарпатті. Інцидент стався ввечері того ж дня, коли Подебрій спілкувався з селянами.

Нерідко до журналістів застосовували фізичну силу, били їх та трощили техніку. Зазвичай до таких дій вдавалася охорона кандидатів або «невідомі», які постійно перебували поруч з кандидатом.

Наприклад, на Одещині помічник народного депутата побив журналіста телестудії ПравдаPRO Юрія Ребрика за те, що він знімав нардепа Віталія Барвіненка на святковому концерті до 200-ліття села. Сам концерт представник Партії регіонів просто використав для своєї політичної агітації. Та замість агітаційної листівки про кандидата журналіст отримав ляпаси від його помічника.

На Луганщині битися з журналістом не посоромився особисто кандидат — нині депутат Київради, лідер фракції «Блок Литвина» Валерій Мошенський. Він вдарив журналіста інтернет-видання «Molod-news» Івана Жеведя рукою у пах за те, що той знімав зустріч на відеокамеру.

20 жовтня у м. Бровари Київської обл. напередодні візиту Прем’єр-міністра М. Азарова на журналістів, які намагалися потрапити до виборчої дільниці, напали невідомі. Зокрема, журналістам інтернет-видання «Маєш право знати» Аліні Дяченко та газети «Громадський захист Київщини» Андрію Качору розбили мобільні телефони, на які ті фіксували події.

Застосовували до журналістів та ЗМІ методи непрямого тиску.

Прикладом такого можна назвати обшук у редакції інтернет-видання «Главное», яке належить депутату Харківської обласної ради (фракція «Батьківщина»), кандидату в народні депутати Арсену Авакову. Обшук проводили за відсутності журналістів, оскільки їх попередньо вигнали на вулицю, було вилучено сервери, де видання зберігало архіви.

Ще один випадок — допит шеф-редактора телеканалу «Аверс» Наталки Московки та головного редактора газети «Аверс-прес» Андрія Лева 12 жовтня у Луцьку.  Журналісти проходять як свідки у кримінальній справі, порушеній за фактом хуліганських дій в офісі кандидата в народні депутати, представника Європейської партії України Олени Голєвої, хоча самі стверджують, що на місці інциденту присутні не були і знімальну групу туди не посилали. За словами Московки допит майже не стосувався кримінальної справи, а правоохоронці розпитували про діяльність телекомпанії і роботу журналістів, по те, що саме вони знімають і кому надають матеріали.

Тиском на ЗМІ перед виборами можна вважати і численні судові позови від кандидатів в депутати на пресу.

Зокрема, суд зупинив вихід ірпінської газети «Особистий погляд» до завершення виборчого процесу, задовольнивши таким чином повністю позов кандидата в народні депутати по одномандатному округу №95 та депутата міськради міста Ірпінь Дмитра Войцеха проти газети.

Під загрозою закриття були також кілька інших місцевих видань, вироки по справах яких не встигли винести до виборів або залишились незадоволеними.

Зокрема, 4 жовтня кандидат в депутати від Партії регіонів Володимир Демчук подав позов проти газети «Рівне вечірнє» з вимогою призупинити вихід видання до завершення виборів. Приводом для позову стала належно маркована передвиборча агітація партії «УДАР», яка, на думку політика, містить недостовірну інформацію про Партію регіонів. Хоча відповідно до ч. 27 ст. 71 ЗУ «Про вибори народних депутатів» ЗМІ не несуть відповідальності за інформацію, яка міститься у передвиборчій агітації. 23 жовтня суд ухвалив рішення на користь газети.

14 вересня кандидат в народні депутати від Партії регіонів по 149 виборчому округу Олексій Лелюк подав позов проти полтавської редакції «Газети по-українськи» за публікацію інтерв’ю з представником Комітету виборців України Віталієм Токовим. У ньому Токовий розповів, що Лелюк нібито роздавав своїм виборцям цукерки і борошно з Держрезерву України.

5 жовтня кандидат-самовисуванець по 123 окрузі на Львівщині Тарас Батенко подав позов на львівське інтернет-видання «Варіанти». Політик вимагає спростувати нібито неправдиву інформацію про нього у статті «Благодійність державним коштом» і сплатити йому 50 тис. гривень штрафу «як компенсацію за завдану моральну шкоду та витрати на оплату судового збору й інші витрати».

За даними Держкомтелерадіо, станом на 29 жовтня 2012 р. було прийнято 120 судових рішень у справах про порушення ЗМІ виборчого законодавства за позовами від кандидатів у депутати чи політичних партій. 48 з них суди задовольнили. Найчастіше відповідачами були друковані ЗМІ — 95 позовів. Найпоширенішими предметами оскарження були відмова у наданні друкованої площі; поширення недостовірної інформації; порушення порядку оприлюднення соціологічних опитувань та розміщення матеріалів, які містять політичну рекламу, без попередньої оплати з виборчого фонду суб'єкту виборчого процесу.

Найбільше таких позовів подали представники ВО «Батьківщина» — 31, з них 17 задовольнили на користь кандидатів. Від висуванців партії «Удар» надійшло 17 позовів, з яких задовольнили 5. Представники «Партії регіонів» подали 15 позовів, з яких 7 були для них виграшними. Від інших менших партій було ще 20 позовів, 6 з яких задовольнили. Також в суд надійшло 37 позовів від кандидатів самовисуванців, суд задовольнив 7 їх позовів.

ІІ. Порушення у день голосування

28 жовтня, в день парламентських виборів в Україні, зафіксовано 16 фактів перешкоджання роботі журналістів, а також напад на журналіста та випадок непрямого тиску.

Найчастіше журналістів не впускали на дільниці, де проводилось голосування чи підрахунок голосів, або виганяли звідти. Зокрема, на Волині у селі Яревище Старовижівського району голова дільничної виборчої комісії №070855 від Партії регіонів Людмила Грінчук вигнала з приміщення журналіста газети «Волинь. Свобода» Володимира Волошина, який фіксував псування бюлетенів.

На Закарпатті у селі Дюла Виноградівського району сільський голова Олександр Шопі відібрав в журналістів посвідчення та виштовхав їх за межі дільничої виборчої комісії №210089.

Журналіста газети «Галицький кореспондент» Маркіяна Прохася  та ще кількох журналістів та спостерігачів не допустили на ранкове засідання дільничної виборчої комісії №260430, що у Космачі на Івано-Франківщині.

Також у місті Красний Луч Луганської області журналіста газети «Україна Молода» та позаштатного кореспондента видання «Точка опори» Олега Яценка вигнали з території виборчої комісії № 440898 (108 округ), бо він їм «заважав». При цьому копії рішення про видалення журналіста з території члени комісії не надають.

Також зафіксовані випадки заборони журналістам фіксувати роботу комісій на камери. Так у Рівненській області голова окружної виборчої комісії №156 Сергій Лоскутов заборонив журналісту видання «Рівненський репортер» Георгію Олійнику фотографувати й виштовхав того з приміщення ОВК. Також Лоскутов перешкоджав роботі журналістів місцевого телеканалу РТБ, накинувся на камеру, намагаючись відірвати об'єктив.

У м. Бровари на Київщині біля приміщення броварської Окружної виборчої комісії округу №97 невідомий розбив відеокамеру журналістові інтернет-видання «Маєш право знати» Андрію Качору. Журналіст знімав, як член ОВК Олександр Грицай давав коментар «Першому національному» і говорив, що ситуація в Броварах навіть спокійніша, ніж вони очікували. Присутні міліціонери на інцидент не відреагували.

Було зафіксовано багато DDoS-атак на сайти інтернет-видань, що паралізувало їх роботу. Найбільше таких випадків було з кримськими медіа: кілька днів атакували сайти тижневика «События» та телеканалу «Черноморская», а з 13.00 28 жовтня не працював сайт Центру журналістських розслідуваньта сайт інформаційного прес-центру IREX у Криму.

Також хакерських атак зазнавали сайти громадських організацій, які фіксували порушення виборчого законодавства: «Майдан», «Комітет виборців України», ElectUA.org і «Опора».

«Новинкою» цьогорічних перешкоджань роботі журналістів на виборах стали «троллінгові атаки» на мобільні телефони. Зокрема, робочий мобільний кримського журналіста «Радіо Свобода» Володимира Притули було заблоковано, бо кожні 10 секунд на нього надходили дзвінки з анонімних номерів і при підніманні слухавки лунала пісня російською мовою про вибори. Таких атак зазнали ще декілька місцевих журналістів, медіа-юристів, які допомагали журналістам висвітлювати перебіг виборів.

Координаційний центр допомоги журналістам у день виборів зафіксував всього 11 звернень, тоді як, для порівняння, у 2004 році таких звернень було понад 60. На гарячу лінію ІМІ надійшло лише 4 звернення. На думку юриста ІМІ Роман Головенко, малу кількість дзвінків можна пояснити тим, журналісти стали краще підготованими до роботи у день виборів, краще знають свої права. Медіа-організації заздалегідь вивісили поради для журналістів на своїх сайтах.

«Вперше ми фіксуємо, що під час перешкоджання або непорозуміння на виборчих дільницях журналісти, передусім, зверталися до міліції, а не до ЦВК чи ОВК. Черговий міліціонер надавав журналістам допомогу у переговорах з членами ДВК, але відмовлявся фіксувати порушення їх прав. Це не стосувалося ситуації у Києві, де міліціонери робили вигляд, що не помічають конфлікту», — повідомила юрист Координаційного центру, організованого Асоціацією медіа-юристів, Національною спілкою журналістів України, Комісією з журналістської етики Тетяна Котюжинська.

ІІІ. Порушення після виборів при підрахунку голосів

29-31 жовтня були випадки, коли журналістів намагалися не допустити в приміщення, де відбувався підрахунок голосів, або вигнати звідти.

29 жовтня в м. Ірпінь на Київщині сталася сутичка між журналістами та молодиками, які не допускали представників ЗМІ у приміщення окружної виборчої комісії виборчого округу №95. Це сталося після того, як представник місії спостереження ОБСЄ спробували пройти в ОВК. В результаті сутички, представника ОБСЄ і перекладача пропустили, а журналістів — ні.

В Одесі 29 жовтня голова виборчої комісії №511194 по 134 округу намагалася вигнати журналістів з дільниці, мотивуючи це тим, що вони заважають членам окружкому «випити 50 грамів». Перед тим голова комісії запропонувала колегам «на всяк випадок» підписати чотири порожніх бланка протоколу. Журналісти перешкодили порушення, через що глава виборчкому і спробувала видалити їх з ділянки. 

30 жовтня у Києві на виборчому окрузі №215 бійці «Беркуту» не пускали журналістів до приміщення дільничної виборчої комісії №244, де відбувався перерахунок голосів між кандидатами в народні депутати Галиною Герегою та Андрієм Іллєнко. При цьому керівник загону наказав всім бійцям не пропускати жодного журналіста.

31 жовтня у Києві із засідання окружної виборчої комісії №223 вигнали журналістівта усіх людей, крім членів ДВК. Журналісти чекали на перереєстрацію, щоб знову мати змогу потрапити на засідання. В цей час жінка намагалася в газеті винести протоколи із приміщення ОВК.

У Києві двом журналістам, що транслювали події з округа №215 31 жовтня,розпилили в очі сльозогінний газ. Зокрема, постраждав фотожурналіст Lb.ua Максим Левін. За їх словами, з автобуса з написом «Епіцентр» (власником якого є Герега) вийшли хлопці у спортивному одязі і бризнули їм в очі газом. Журналісти написали заяви в міліцію.

Всього за 2012 рік зафіксовано рекордну кількість порушень прав журналістів в Україні за останні 10 років. За неповний 2012 рік відомо вже 329 таких фактів, що у 3,5 рази більше, ніж за весь минулий рік. Перед цим найбільше порушень — 190 випадків — було у рік президентських виборів 2004.

Звіт підготовано в рамках щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова», який проводить Інститут масової інформації за підтримки «TheNational Endowment for Democracy (NED)».