ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Великдень, коронавірус та російський дискурс у ЗМІ

22.04.2020, 14:00
Фото – Reuters
Фото – Reuters

Уявіть собі: ЗМІ повідомляють, що група політиків організувала корупційну схему – водночас ані імен цих політиків, ані їхньої партійної та фракційної належності не називають. Чи можна було б вважати таку інформацію достатньою, змістовною – та й узагалі інформацією? Звісно ж, ні.

Але напередодні та після Великодня в дуже багатьох ЗМІ ми спостерігали абсолютно аналогічну картину.

В Україні – багатоконфесійність. Є три основні церкви, одна з яких – УПЦ МП – перебуває в антагоністичних відносинах із двома рештою. Дуже відрізняється вона й своїм ставленням до соціальних проблем, та й узагалі всім своїм modus operandі. У дуже значній частці матеріалів ЗМІ цю обставину проігноровано. 

НВ, новина: "У селі Поляна Свалявського району Закарпатської області священник місцевої церкви вирішив окропити вулиці святою водою, щоб запобігти поширенню коронавірусу". Оце "місцевої" – це й є єдина конкретизація щодо церкви. 

Не назвали конфесійної належності священника і "Вести". Натомість свій дуже глузливий матеріал (мовляв, і це ХХІ століття?) вони оздобили ілюстрацією – загально впізнаваною фотографією площі Ринок у Львові (!) з підписом: "Местный священник освящает улицы, не выходя из машины". "Местный" – тобто львівський? Ідея є дуже прозорою: "западенці-бЕндерівці – дикий народ, діти гір". Одна з провідних ідей роспропаганди.

"Обозреватель" повідомив, що це – "местный священник", ото й усе. На сайті 24 каналу в новині про аналогічний випадок в Одесі про належність священників до УПЦ МП повідомлено лише в самому кінці в підписі до відео, у самому тексті – ні, жодним словом. Що ж до Поляни на Закарпатті, то й "Факти" не повідомили про конфесійну належність священника – от просто тобі священник, і все. Священник-фрилансер, мабуть. Не повідомили про те, до якої церкви належить полянський священник, і на сайті ТСН.

"Українська правда" та ЛБ цієї новини не давали. Хоча вона широко розійшлася різними ЗМІ, у переважній більшості матеріалів ви не знайдете жодних даних про те, яка церква в такий спосіб "бореться з коронавірусом". 

Досить відомий факт: більшість населення Закарпаття є греко-католиками. То, напевне, й священник той греко-католицький – так і саме так мали гадати більшість читачів усіх тих видань. І лише із сайту Суспільного можна дізнатися, що той священник був з Московського патріархату. Відсутність згадок про це в більшості ресурсів – що це, як не антиукраїнська провокація?

"Українська правда". Новина: "Священник із коронавірусом відмовився ізолюватися від вірян на Буковині". До якої церкви належить цей священник, у тексті не згадано. 

Немає згадок, до якої конфесії належить цей священник, і в аналогічній новині НВ

Інша новина НВ про Чернівці, масове відвідування храму у Вербну неділю. Конфесійну належність храму, про який ідеться, не зазначено. Не зазначено й конфесійної належності храмів, де було масове скупчення людей у Вербну неділю в Дніпрі. "Таку картину можна спостерігати практично у всіх церквах міста. Виняток – кілька храмів у центрі" – у цьому разі це імітація інформації, бо географічна локалізація храмів у зазначеному контексті ані про що змістовне не каже. 

"Українська правда" теж лише повідомляє про "натовпи біля храмів" у Чернівцях на Вербну неділю, без жодної конкретизації. А от у новині про скупчення вірян у Рівному чітко зазначено, що йдеться про храм УПЦ МП. У підсумковій новині так само належність храму в Рівному зазначено, у Чернівцях – ні.

Матеріал НВ про натовп біля храму в Дніпрі в Страсну п'ятницю. Йдеться про "один із храмів": не названо не лише конфесії, а й місця події. Про належність храму можна здогадатися лише з того, що гіперпосилання на інші матеріали, а також нагадування про раніші новини стосуються УПЦ МП, – але, зрештою, хто сказав, що всі ці нагадування об'єднано за конфесійною належністю, а не просто за спільною тематикою?

Новина про те, що відкрито кримінальне провадження "за фактом скупчення людей в одному з храмів Дніпра", теж не містить ані назви храму, ані його конфесійної належності, але от же дива: гіперпосилання на згадану в попередньому абзаці новину вже чітко зазначає – УПЦ МП. 

Новина про богослужіння, та ще й без масок, у Святогірській лаврі (Святогірськ, Донецька область) чітко зазначає належність лаври до УПЦ МП. 

Зазначено належність до УПЦ МП й кафедрального собору в Херсоні, де зібралися віряни на чолі з головою облради Владиславом Мангером.

ЛБ загалом дав нечисленні матеріали, в одному зазначили належність храму в Дніпрі (УПЦ МП), в іншому – про інший храм у Дніпрі – не зазначили.

"Українська правда" в новині про відкриття кримінальних справ через порушення вимог карантину під час Великодніх богослужінь чітко зазначила: йдеться про УПЦ МП. Повідомила вона й про належність до Московського патріархату Святогірської лаври. 

Чітко зазначено належність до УПЦ МП Почаївської лаври – тут і тут, в останньому випадку навіть у заголовку. 

Й от – підсумкові новини. НВ пише про святкування Великодня. Й – цитата: "Поліція зафіксувала випадки присутності понад 10 вірян у храмах, зокрема без засобів індивідуального захисту". У храмах яких конфесій це траплялося, у яких більше, а в яких менше – нічого, жодного слова. Натомість така от конкретизація: "Порушення карантинних обмежень під час богослужінь зафіксовані в Донецькій області – 4, у Дніпропетровській та Запорізькій – по 2, у місті Києві, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Рівненській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях – по 1". 

В іншому матеріалі – теж про те, що "було зафіксовано 19 випадків порушення карантину в 13 областях". 

Ті самі "областя" малює ЛБ: "Нарушение карантинных ограничений во время богослужений зафиксированы в Донецкой области – четыре случая, в Днепропетровской и Запорожской – по два, в Киеве, Житомирской, Запорожской, Ивано-Франковской, Ровенской, Одесской, Тернопольской, Харьковской, Черкасской и Черниговской областях – по одному". 

"Українська правда" пропонує ту саму картину без конфесійної належності храмів-порушників, зате "по областях". Вона відсилає до авторів цієї картини – сайту Національної поліції та її голови Ігоря Клименка: "За його словами, порушення карантинних обмежень під час богослужінь зафіксовані у Донецькій області – 4, у Дніпропетровській, Запорізькій та у місті Києві – по 2, у Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях – по 1". У нагадуванні наприкінці тексту про порушення в Святогірській Лаврі чітко зазначено її належність до УПЦ МП. 

 

Отже, не за конфесіями, а за регіонами. Ну й якою є інформативність такого уточнення? Це про щось каже? Ні, ані про що суттєве. Просто "партія регіонів" якась. До того ж Україна є унітарною державою. А отже, її адміністративно-територіальний поділ є річчю досить умовною. Українські області – то не штати США, не землі Німеччини й навіть не "суб'єкти федерації" Росії. Просто області. 

А ще скажіть на милість: а чи в кожній із наявних конфесій теж є чинним обласний поділ? Церковні організації теж улаштовано за обласним принципом? То який сенс узагалі в цій географічній квазідеталізації, коли в цьому разі нас цікавлять церкви-порушники?

Так, видання дали ту інформацію, яку було оприлюднено офіційно Міністерством внутрішніх справ. А запросити нормальну, а не бюрократичну інформацію – зовсім не можна було? Адже для дослідження недаремно обрано саме респектабельні (а чи такі, що претендують на респектабельність) видання!

Це незгадування конфесійної належності – то зовсім не делікатність. Адже це кидає тінь звинувачення на геть усі церкви й геть усі конфесії. Ставить усіх на один щабель.

І в цьому сильно проглядає суто російський дискурс. Адже в Росії – одна велика православна церква. (Якщо йдеться про малі церкви, це завжди чітко зазначають.) Тому російські ЗМІ, пишучи "храми" чи "церква", точно вказують на об'єкт. Там слів "храм" та "церква" досить, щоби визначити порушника. В Україні – поліконфесійність. І саме по собі слово "храм" не вказує ані на кого конкретно, ані на жодну релігійну організацію. Виходить точнісінько "если кто-то кое-где у нас порой". Але ЗМІ подають інформацію про порушення в цьому разі карантинних норм цілковито так, ніби йдеться про Росію з її однією церквою. І в такий спосіб звинувачують усіх і нікого конкретно. Сутність подій і відносин довкола них виявляється розмитою й неконкретною. Інформація ні про що – майже так.   

І насамкінець кілька пов'язаних із темою Великодня зауважень.

Матеріал НВ. Заголовок: "Зеленський прогнозує, що після Великодня до 10% українців можуть захворіти на коронавірус", цитата Президента: "Якщо буде велике скупчення, хвиля може з'явитися саме після Великодня. Ми можемо мати страшну статистику. Від 2 до 10% хворих від усього українського населення". Зауважте: заклик не ходити до храмів до цитати не внесли, у матеріалі взагалі немає нічого про цей заклик. "Якщо буде велике скупчення" – цей пасаж у такому контексті не акцентовано. Та ще й заголовок налаштовує на цілком певне сприйняття. 

Немає нічого про те, що насправді Президент застеріг, а не спрогнозував, – власне, чи є він фахівцем, щоби давати епідеміологічні прогнози? (У такий спосіб матеріал учергове навіює аудиторії, що прогнози може давати хто завгодно.) Попередження, застереження не робити певних дій перетворили на безумовний прогноз. До речі, принаймні на момент написання матеріалу в жодній країні світу, окрім Сан-Марино, кількість хворих не сягала навіть 1%, не кажучи вже про 10%. 

Маніпуляція? Безумовно. Замість заклику до певних дій аудиторія отримала чергову порцію безвиході й наближення кінця світу.

І зовсім інше. Російськомовні видання за традицією останніх років уживають слово "куличи" щодо пасок. Живучи в Києві, в російськомовному середовищі від народження, я жодного разу не чув слова "куличи", знав його тільки з літератури. Російськомовні кияни завжди казали "паски". Аж от у супермаркеті "Фуршет" почув оголошення українською (!) мовою, яке пропонувало "пасхальні куличі". Зусилля медіа виявилися недаремними. Тож до переліку суто російських, "московських" слів та висловів, які насаджуються на українському ґрунті, додалося.

Борис Бахтєєв, для ІМІ 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!