У вересні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати професійну діяльність та цензура (26), а також випадки побиття, напади та залякування журналістів (22) (барометр вересень 2012)

У вересні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати професійну діяльність та цензура (26), а також випадки побиття, напади та залякування журналістів (22). Зафіксовано 8 випадків судових позовів до ЗМІ та журналістів.

Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”.

Найбільш резонансним випадком утиску свободи слова та демократії, який набув світового розголосу, стало ухвалення Верховною Радою у першому читанні 18 вересня 2012 року законопроекту №11013 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини), яким встановлювалась кримінальна відповідальність за наклеп від одного до п’яти років.

Таке рішення викликало хвилі протесту серед журналістів та громадських органызацый.Зокрема, Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!» провели інформаційну кампанію, яка активізувала пресу та третій сектор до протесту з вимогою скасувати цей законопроект. Першими акцію протесту провели журналісти в Луцьку, Чернівцях, Кременчузі, Львові.

Окрім протестів, 25 вересня стартувала всеукраїнська акція «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». На головних сторінках видань-учасників акції з'явився масштабний банер з вимогою не допустити ухвалення закону про наклеп. На банері опубліковано посилання на контакти 244 депутатів, які проголосували в першому читанні за законопроект про наклеп. Учасники акції закликали телефонувати, писати депутатам з запитанням, навіщо вони проголосували за цей законопроект. Акцію підтримали “Українська правда”, Корреспондент.net, газета “Комсомольская правда в Украине”, сайт Segodnya.ua, LB.ua, Football.ua, ТВі, ЛігаБізнесІнформ, “Телекритика”, ІМІ та інші.

Також своє занепокоєння щодо утиску свободи слова в Україні у зв’язку з ухваленням цього законопроекту висловили багато міжнародних організацій. Зокрема, Freedom House, «Репортери без кордонів», ОБСЄ, Міжнародна федерація журналістів, Європейська федерація журналістів, Білоруська асоціація журналістів. Також свої відозви оприлюднили об’єднання українців Франції та Великобританії. Всі вони засудили даний законопроект та закликали його скасувати.

Українські журналісти, оберені цим законом, проводили індивідуальні акції протесту. Так, 27 вересня з ініціативи журналіста ICTV Володимира Горковенка, група журналістів відвідала передвиборчий захід Журавського 27 вересня село Привороття Брусилівського району Житомирської області. Журналісти приїхали, щоб розповісти виборцям про загрози, які несе законодавча ініціатива Журавського і закликали не голосувати за нього на виборах 28 жовтня.

Ще одним гучним випадком став інцидент 3 вересня на Всесвітньому газетному конгресі у Києві. Охорона заходу вирвала плакати у головного редактора “Української правди” Олени Притули та редактора Kyiv Post Катерини Горчинської під час виступу президента України Віктора Януковича. На плакатах було написано «Стоп цензурі» російською та англійською. Цікавим виявилось те, що Управління державної охорони (УДО), які охороняли захід, відхрещуються від охоронця, який напав на журналісток. На Засіданні Міжвідомчої робочої групи при Президентові України голова УДО заявив, що охоронець у них не працює. Приватна охоронна фірма «Вольф», на яку зіслалось УДО, також зазначила, що такого охоронця не знає. Це змусило журналістів організувати публічну акцію розшуку охоронця. Журналісти розклеїли у Києві оголошення з фотографією та прикметами даного охоронця.

20 вересня журналістці телеканалу СТБ і депутатці Коцюбинської селищної ради (житловий масив Біличі під Києвом) Ірині Федорів подзвонив невідомий чоловік, погрожуючи їй та її родині, а також вимагав припинити журналістську діяльність. Федорів вважає, що погрози пов’язані з темою незаконної приватизації землі у Біличанському лі