Тиск на психіку та битва за здоровий глузд: що медіа України пишуть про відключення електрики

Ілюстрація ІМІ

Тема енергетики в умовах відключень стала важливою для українців, викликаючи широку увагу та обговорення. Липневий моніторинг Інституту масової інформації показав, що серед популярних українських онлайн-медіа більшість публікацій про стан енергосистеми має все ж збалансовану та нейтральну тональність (36,7%). Негативних матеріалів (30,3%) виявилося лише трохи менше, ніж позитивних та конструктивних (33%). 

Серед матеріалів, що нагнітають негатив та тиснуть на психіку читачів, більша частина мають ознаки замовних на користь великого капіталу. На тлі наведених у таких публікаціях апокаліптичних прогнозів їхній лобістський зміст скидається на шантаж.

Перелік матеріалів, що лише розбурхують паніку, доповнюють новини, якими редакції вирішили полякати аудиторію, додавши негативно забарвлених кліше. Як, наприклад, “жорсткі обмеження”, ніби без цього уточнення обмеження електропостачання на 10 годин саме по собі не є досить вагомою проблемою і читача треба остаточно вивести з рівноваги.

Тим часом матеріали конструктивного змісту опинилися на другій позиції за кількістю завдяки публікаціям, присвяченим побутовим порадам на випадок відключень електроенергії: від рецептів холодних страв до способів тимчасово заживити побутові прилади. Такі тексти здебільшого не відповідають журналістським стандартам і мають на меті не так щось повідомити, як підвищити позиції сайту в пошукових системах. 

У матеріалах інформаційного жанру конструктив зустрічається значно рідше. Крім того, моніторинг зафіксував нестачу серйозних авторських, аналітичних, розслідувальних або бодай оглядових чи подієвих статей, що були б присвячені пошуку чи втіленню технічних, економічних або дипломатичних способів подолання наслідків руйнації української енергосистеми російськими ракетами та дронами.

Серед публікацій, дотичних до теми проблем української енергетики та пов’язаних з війною, увагу дослідників привернула новина з посиланням на розслідування осінтерів. У матеріалі йдеться, що російські спецслужби через телеграм-групу координують протести через вимкнення електрики в Дніпрі.

• “Протести через вимкнення світла у Дніпрі координують із “ДНР” – розслідування “OSINT Бджоли” (Гордон)

Ця публікація видається винятком у моніторинговий період, оскільки є оригінальною новиною з посиланням на ексклюзивну інформацію. Це рідкість у потоці щоденних новин, де часто переважають повторювані сюжети та репортажі з офіційних пресрелізів. Ексклюзивність матеріалу підсилює його вагу та приваблює увагу читачів, що свідчить про важливість інвестування в глибокі розслідування.

ПОЗИТИВ ЗАВДЯКИ КОМЕНТАРЯМ ЕКСПЕРТІВ

Журналістам вдалося натрапити на директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, який окреслив умови, за яких восени може не бути відключень світла. Його оптимістичний прогноз став основою для кількох позитивних заголовків у провідних медіа:

• “Експерт назвав умови, за яких восени не буде відключень світла” (УНІАН)
• “Графіки можуть не діяти: українцям розповіли, що буде з відключеннями світла за кілька тижнів” (Obozrevatel)
• “Залишилося потерпіти ще трохи? Фахівець з енергетики розповів, коли скасують відключення” (Телеграф)

З певним натяком на оптимізм сформульовано й заголовок новини з посиланням на речницю “Укренерго” Марію Цатурян. Вона висловила сподівання на завершення ремонтних робіт на окремих енергетичних об’єктах, зазначивши, що попри ризики російських атак є надія на стабілізацію енергосистеми. Вона нагадала, що не знає, коли й куди ще можуть вдарити ракетами росіяни, але загалом її коментар дав привід до появи позитивних новин у медіа:

• “Коли покращиться ситуація з відключеннями світла: прогноз “Укренерго” (УНІАН).

Сайт “РБК-Україна” опублікував найбільшу кількість матеріалів щодо енергетики та відключень електроенергії, зосередившись на експертних коментарях. Зокрема, їхні статті детально аналізують баланс української енергосистеми та можливі наслідки аномальної спеки:

Серед них стаття, що доволі докладно розповідає, з чого складається баланс української енергосистеми, та матеріали у форматі новин.

• “Аномальна спека. Чи вистоїть енергетика України та як графіки “позначаться на платіжках за світло” (РБК-Україна) 
• Чи витримає енергетика України аномальну спеку: відповідь експертів” (РБК-Україна)
• “Експерт спрогнозував, чи вплинуть відключення світла на суми в платіжках у липні” (РБК-Україна)

Ці матеріали відзначаються виваженістю та нейтральною тональністю, відбиваючи прагнення медіа до об’єктивності в непростих умовах.

ЛОБІЗМ, ПАНІКА І НЕГАТИВ

Серед негативних матеріалів було виявлено блог, розміщений на УП в моніторинговий період. Втім, у цьому разі йдеться вже не про журналістський доробок. Мова про потік тверджень окремо взятого бізнесмена, який безапеляційно звинувачує в провалах планів будівництва захисту для енергетичних об’єктів прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та відводить усі підозри від президентської вертикалі. 

• “Чому провалилося будівництво захисних споруд навколо енергооб'єктів” (Українська правда)

Загалом логіка допису скидається на логіку допоміжного каналу комунікації Офісу президента. Явної прихованої реклами в матеріалі не виявлено. Проте акцент на окремих політиках та фірмах може непрямо слугувати інтересам певних бізнес-структур або політичних діячів. Відповідей на питання блог не дає, рішень не пропонує і перенасичений негативом.

Негативом, місцями на межі істерики, переповнені всі зафіксовані публікації з ознаками замовних. Усі вони є лобізмом в інтересах великих бізнесів та гравців енергетичного ринку України. Особливо це видно в матеріалах щодо опору проти єдиного тарифу на розподіл електроенергії. Найбільше таких публікацій виявлено на сайті Obozrevatel: 

• “Єдиний тариф на розподіл електроенергії зашкодить експортним підприємствам – “Центр Разумкова”  (Obozrevatel)
• “Взаємні борги на енергоринку заважають гарантувати відновлення енергопостачання – Харківобленерго” (Obozrevatel)
• “Металурги закликали НКРЕКП не об’єднувати тарифи на розподіл електроенергії: збитки можуть сягнути понад 3 млрд” (Obozrevatel) 
• “Металурги закликають НКРЕКП не об’єднувати тарифи на розподіл е/енергії: збитки галузі сягнуть понад 3 мільярди гривень” (УНІАН)
• “Держава має вирішити проблему взаємних боргів на енергоринку, – Харківобленерго” (РБК-Україна)
• “Металурги проти уніфікації тарифу на розподіл електроенергії: заклик до Кабміну” (24 канал)
• “Це руйнівний удар по промисловості”. “АрселорМіттал Кривий Ріг” закликав уряд не допустити уніфікації тарифу на розподіл електроенергії” (Гордон)
• “Я не революціонер”: власник енергокомпанії розповів, чому після обшуків СБУ згортає бізнес в Україні” (Телеграф)

Не факт, що ці публікації посприяють реалізації намірів замовників. Натомість вони точно впливають на загальну тональність висвітлення енергетики та дотичних до неї тем у медійній сфері. Всі зафіксовані матеріали з ознаками замовних нагнітають ситуацію та обіцяють лише погіршення ситуації аж до повного колапсу. 

В умовах, коли населенню бракує оптимізму, розміщення таких матеріалів є особливо шкідливим. Вони не тільки поглиблюють тривогу та невпевненість громадян, які переживають тривалі блекаути, але й створюють атмосферу паніки та безвиході. Систематичне нагнітання без конструктивних рішень і пропозицій може не лише зруйнувати довіру, але й поглибити соціальне напруження. 

Розбурхуванню панічних настроїв сприяє й низка інших публікацій. Серед таких найбільше до себе привертає увагу повідомлення на сайті “Телеграф” про протести в Одесі. Ця публікація резонує з новинами про розслідування осінтерів щодо координації російськими спецслужбами протестів в інших містах і також згадує про зацікавленість росіян у збуренні українців.

• “Перекривають вулиці та вимагають увімкнути світло: в Одесі люди протестують через відключення електрики” (Телеграф)

В інших випадках редакції посилюють паніку навколо банальних щоденних повідомлень про графіки віялових відключень на добу. 

Заради переконливості до заголовків додали негативно забарвлену емоційну лексику.

• “Відключення світла 16 липня: яким регіонам пощастить найменше” (Телеграф)
• “Жорсткі обмеження на 10 годин. Як завтра діятимуть графіки відключень світла” (РБК-Україна)
• “В Україні діють жорсткі графіки: що потрібно знати про ситуацію 15 липня” (Obozrevatel)

Але ніяк не гарантовано, що такий підхід додає привабливості в очах аудиторії та кліків. Водночас він таки додає тиску на психіку читачів. Лідером за кількістю маніпулятивних новин щодо відключень електрики виявився сайт “Телеграф”.

КОНСТРУКТИВ ТА ОПТИМІЗМ

Усе ж конструктив серед публікацій на тему забезпечення українців електроенергією кількісно переважає. 

Серед таких матеріалів – новини про діяльність президента, повідомлення державних установ та енергетичних компаній.

• “Зеленський провів нараду із керівниками областей: говорили про енергетику, фортифікації і безпеку” (Українська правда)
• “Попри спеку ГЕС працюють у штатному режимі – Укргідроенерго” (Суспільне)
• “Литва передасть Україні енергетичне обладнання Вільнюської ТЕЦ-3, яка вже дев'ять років не працює” (Гордон)

Новини та інші матеріали в інформаційному жанрі не є основним джерелом конструктиву чи позитивних конотацій на сторінках популярних онлайн-медіа. Помітним є брак повноцінних аналітичних, оглядових чи подієвих матеріалів, присвячених пошуку рішень та способів впоратись із ситуацією, в якій унаслідок російської агресії опинились енергосистема та жителі України. 

Натомість вистачає публікацій у жанрі аматорських порад щодо пристосування побуту до життя в умовах регулярних відключень електрики: як під час відключень приготувати їжу, як живити гаджети та побутові прилади, як впоратися зі спекою. Найчастіше такі тексти не вписуються в межі стандартів відділення фактів від коментарів та достовірності. Але саме завдяки їм конструктивних публікацій виявилося більше за негативно забарвлені.

• “Сніданок, обід та вечеря без світла: підбірки страв, для яких не знадобиться плита”  (Obozrevatel)
• “Чи можна підключати холодильник до зарядної станції під час відключення світла” (24 канал)
• “І телефони зарядити, і забезпечити освітлення: як вибрати недорогу зарядну станцію для квартири” (Телеграф)
• “Аварійне освітлення квартири на час відключень: що це таке, як працює та скільки коштує” (Телеграф)
• “Українці скуповують вентилятори, що працюють без світла: які бувають і скільки коштують” (Obozrevatel)
• “Як охолодити кімнату перед сном, якщо немає електрики: лайфгаки” (ТСН)

Отже, конструктив на сторінки популярних онлайн-медіа занесли переважно SEO-публікації. Їхнє головне завдання – індексуватись у пошукових системах, ключовими словами перегукуватися з популярними запитами користувачів та приводити їх на свій сайт. Тобто основне завдання журналістики – інформування – у цьому разі вторинне. У кращому разі. У боротьбі за здоровий глузд у травмованому війною суспільстві журналістів перемагають копірайтери, принаймні в онлайн-сегменті в моніторинговий період.

*До моніторингової вибірки потрапили 10 популярних онлайн-медіа України: “Українська правда”, “Суспільне”, “24 канал”, “Гордон”, РБК-Україна, Obozrevatel, “Телеграф”, ТСН, ZN,UA, УНІАН. За допомогою моніторингового робота ІМІ витягнуто матеріали на тему стену енергосистеми та відключень споживачів від електропостачання, що вийшли на кожному сайті протягом доби 15 липня 2024 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну.