Справа Ігоря Мазепи в онлайн-медіа: "маніфест свавілля" vs "справедливе покарання"

Ілюстрація ІМІ

Затримання, арешт та звільнення під заставу глави Concorde Capital Ігоря Мазепи викликало широкий медійний резонанс. Як показав аналіз контенту провідних онлайн-медіа, проведений ІМІ*, найпоширенішою стала теза про “тиск силовиків на бізнес”. 

Крім новин, онлайн-видання запропонували читачам матеріали всіх можливих журналістських жанрів: огляди, аналітичні статті, інтерв’ю, блоги тощо. Поширювалися коментарі, реакції та заяви експертів, політиків, посадовців, силовиків, представників бізнес-середовища, громадських об’єднань підприємців, а також компанії Concorde Capital та самого Ігоря Мазепи. В цьому взяли участь українські та міжнародні видання, медіа, що можна пов'язати з тими чи іншими бізнес-групами, державні, цілком незалежні та суспільні.

Частина публікацій щодо “справи Мазепи” видаються упередженими, зокрема через використання в заголовках суджень та емоційних формулювань. Утім, серед них були як матеріали з безапеляційними обвинуваченнями Мазепи, так і ті, що його виправдовували. Тож спектр висвітлених позицій виявився якнайширшим. 

У центрі суперечки опинилося питання, чи є переслідування бізнесмена виключно кримінальним, чи воно має під собою політичний підтекст. Найпоширенішою стала теза про “тиск силовиків на бізнес”.

Тим часом уже саме це обговорення додало політичного контексту до ситуації. Зрештою, владі на найвищому рівні довелося реагувати на ситуацію. Цю тему два дні поспіль зачіпали вечірні звернення президента Володимира Зеленського, і, зрештою, він заявив про відповідне рішення РНБО.

Хто писав про “кейс Мазепи” найшвидше і найбільше

Скриншот ІМІ з Forbes

Найоперативнішими та найактивнішими у висвітленні “справи Мазепи” та поширенні реакції на неї виявились онлайн-видання Forbes, NV.Бізнес та “Економічна правда”. Більшість їхніх публікацій видаються такими, що захищають позиції бізнесмена. Водночас матеріали критичного змісту щодо дій ДБР та позиції влади в цій ситуації розмістила більшість популярних онлайн-медіа. Тому з огляду на різницю їхніх редакційних політик, форм власності та ступеня незалежності не можна зробити висновок про якусь скоординовану кампанію на користь Ігоря Мазепи чи загалом українського бізнесу. 

Попри недоліки окремих публікацій загалом онлайн-медіа донесли до аудиторії більш-менш об’єктивну картину подій. Такого висновку експерти ІМІ дійшли в результаті огляду ключових публікацій щодо теми затримання, арешту та звільнення під заставу бізнесмена Ігоря Мазепи в популярних онлайн-виданнях.

Ігоря Мазепу затримали на українсько-польському кордоні, коли той мав намір його перетнути. Найшвидше відреагувало інтернет-видання NV.Бізнес, повідомивши про це з посиланням на свої джерела в бізнес-середовищі. У відповідній новині уточнюють, з чим пов’язана кримінальна справа, за якою затримували Мазепу, що ДБР провело обшук офісі Concorde Capital, а також нагадали, які бізнеси веде ця компанія. 

За пів години, з посиланням на NV, про затримання бізнесмена повідомив український сайт Forbes. 

Згодом естафету підхопило онлайн-медіа “Економічна правда”, посилаючись на NV та додавши інформацію від свого “джерела “в правоохоронних органах”. Втім, це джерело до вже відомого додало лише одну деталь: 

“За даними співрозмовника, у справі проти Мазепи присутній російський слід, але деталі наразі невідомі”, – йдеться в новині “Економічної правди”.

Пізніше ця публікація була оновлена: до неї додали коментарі адвокатів бізнесмена, які заявили, що обшуки в Concorde Capital “проводяться без ухвали суду”, а дії ДБР пов’язані “з позицією Ігоря Мазепи стосовно тиску силовиків на бізнес”.

Тим часом на сторінці Concorde Capital у фейсбуці з’явився пост, у якому також наголошувалося на обшуках без ухвали суду та повідомлялося про те, що Ігор Мазепа мав намір перетнути кордон України, щоб “відвідати Всесвітній економічний форум в Давосі”. Цей коментар до своєї новини про затримання Ігоря Мазепи серед перших додали Forbes, Інтерфакс-Україна, ТСН та Укрінформ. 

Скриншот ІМІ з Укрінформу

Публікацію ТСН доповнено також кроткою довідкою про бізнесмена, де, зокрема, йдеться: “Наприкінці травня Мазепа анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою”.

Отже, вже в день затримання Ігоря Мазепи ще в перших повідомленнях про цю подію з’явилися деталі, що вказували на неоднозначність ситуації та можливість, що її складовими, крім кримінального переслідування, можуть бути й інші фактори. 

Деталі й контекст справи: ситуація стає глибшою, ніж здавалося на перший погляд

Наступного дня таку інформацію про справу з посиланням на Concorde Capital поширили інші онлайн-видання України. Серед яких і Радіо Свобода, що фінансується урядом США, а тому убезпечене від прямих впливів гравців українських політики та економіки. У відповідній новині наголос на тому, що причина затримання Мазепи глибша за банальний кримінал, зроблено прямо в заголовку.

Крім того, медіа поширили заяву громадського руху “Маніфест 42” із закликом до українських бізнес-об’єднань про спротив свавіллю силовиків та наголосом на те, що численні звернення до президента Володимира Зеленського “щодо безпрецедентної хвилі безперервних атак тилових силовиків” на бізнес залишаються без належного реагування.

Деталей додалося в процесі висвітлення суду з обрання запобіжного заходу для Ігоря Мазепи. Серед таких – застава в 700 мільйонів гривень, про яку клопотала прокуратура. Перші новини про це посилалися на повідомлення Concorde Capital, відповідно, факт було подано під кутом зору цієї компанії. Затребуваний прокурорами розмір застави порівнювали з інкримінованою Мазепі сумою завданих державі збитків – 7 мільйонів гривень. Тобто наголошено на надмірних вимогах прокуратури. У відповідних публікаціях також ідеться про можливий розмір застави для теж затриманого брата керівника Concorde Capital Юрія Мазепи – 500 мільйонів гривень. Тут серед перших знову були сайти NV.Бізнес та “Економічна правда”. Пізніше таку новину поширили й інші онлайн-видання з переліку найпопулярніших: “Бабель”, “Громадське”, “Новинарня” Цензор.Нет, LB.ua,  Укрінформ, ТСН. Втім, зміст публікацій дещо різниться. Укрінформ, ТСН, а також “Громадське” зосередилися на коментарі власне щодо суми застави й доповнили свої публікації бекграундами стосовно змісту відповідної кримінальної справи. Інші докладніше переповідають заяву Concorde Capital, у якій є твердження про незаконність дій ДБР, “найбільший удар по інвестиційному ринку України”, згадується створення Мазепою “антирейтингу правоохоронців” та стверджується, що затримання стало наслідком ініціативи бізнесмена, спрямованої на захист прав підприємців.

“За даними компанії, після цього публічного звернення правоохоронці отримали команду провести затримання Ігоря Мазепи через фабрикування проти нього кількох кримінальних проваджень”, – цитують заяву Concorde Capital NV та “Бабель”.

Онлайн-медіа поширили й пояснення ДБР щодо розміру затребуваної прокурорами застави. 

• ДБР пояснило, чому визначило для Ігоря Мазепи аж 700 мільйонів гривень застави (“Бабель”)
• У ДБР пояснили суму застави Мазепі в 700 млн: через його матеріальний стан і можливість переховуватися (LB.ua)
• У ДБР пояснили, чому просили для Мазепи заставу у ₴700 мільйонів (Укрінформ)

“Маніфест свавілля” і оцінювання справедливості покарання

Того ж дня на тлі засідання суду з обрання запобіжного заходу для Ігоря Мазепи медіа також ретранслювали меседжі, які ставлять під сумнів справедливість кримінального переслідування щодо нього загалом і затримання зокрема. Частина таких публікацій спиралася на заяви самого Ігоря Мазепи.

Так, Forbes розмістив публікацію під заголовком “Мазепа про своє затримання: Цій справі 10 років, але вона почала рухатися останні 1,5 місяця”. Новина переповідає його заяву, зроблену в перерві судового засідання, стосовно того, що затримання стало наслідком позиції “щодо тиску на підприємців і діяльності громадського руху “Маніфест 42”.

NV також передав слова Мазепи із зали суду, якими він заперечив свій намір виїхати з України саме через кримінальне переслідування. У заголовок редакція винесла твердження “Я не збираюсь нікуди тікати”. Також це видання процитувало пост бізнесмена у фейсбуці, знову з наголосом на непомірний розмір застави, запропонований прокуратурою. “З цифрами у них біда” – такі слова Ігоря Мазепи потрапили в заголовок матеріалу.

Схожу новину з такою самою цитатою в заголовку видав і сайт “Економічна правда”.

Скриншот ІМІ з Економічної правди

Тим часом Obozrevatel опублікував новину з посиланням на той самий пост Мазепи у фейсбуці, але вже з акцентом на його спростування висунутих обвинувачень та іншою цитатою в заголовку: “Чому прийшли до мене – не ясно”.

Крім того, медіа поширювали коментарі політичних експертів, політиків та посадовців щодо справи. Так, Forbes опублікував добірку коментарів підприємців і бізнес-асоціацій під заголовком “Кількість арештів набуває дуже загрозливих масштабів”. Що бізнес-спільнота думає про затримання Ігоря Мазепи”, де опитані висловили занепокоєння ситуацією та критичні оцінки щодо неї. NV.Бізнес заголовок подібного матеріалу посилив цитатою “Силовики вже не паряться і просто беруть заручників”.

Сайт “Еспресо” видав коментар народного депутата Володимира Ар’єва, який заявив, що “затримання бізнесмена Мазепи – політична справа, а не правова”.

NV опублікував коментар політолога Олега Саакяна, який серед іншого зазначив:

“На противагу “Маніфесту 42” проти свавілля корумпованої частини держави і утисків бізнесу ця корумпована система силовиків, бюрократів продемонструвала свій маніфест – маніфест свавілля”.

Наступного дня Ігор Мазепа був у СІЗО, але в медіа обговорення теми не припинилося. Серед іншого NV.Бізнес розмістив матеріал про перебіг суду з обрання запобіжного заходу та ситуацію загалом, де вже в заголовку підказав читачам, як її сприймати, додавши фразу “Реальна причина для арешту може бути іншою”. На цьому ж сайті розміщено коментар Ігоря Мазепи щодо свого арешту, поширений пресслужбою компанії Concorde Capital. У цій публікації вкотре наголошується на тому, що правоохоронні органи здійснюють на бізнесмена тиск через його позицію щодо захисту прав підприємців, зокрема в межах ініціативи “Маніфест 42”.

Скриншот ІМІ з NV.Бізнес

Також онлайн-медіа як інформаційний привід використали черговий пост Мазепи у фейсбуці, з якого в заголовок новини на ТСН потрапила фраза “Свавілля замість правосуддя”, а в заголовок новини на “Економічній правді” – “Їх збурила моя критика правоохоронного свавілля”.

Forbes опублікував репортаж із судового засідання, до заголовка якого додано цитування слів Ігоря Мазепи: “Так у вас і Вишгород побудований незаконно”. Зміст цієї фрази навряд чи буде зрозумілим для аудиторії до прочитання всього тексту, натомість очевидним є її емоційне послання, що натякає на невинуватість підсудного.

Міжнародні видання: неоднозначність ситуації

Неоднозначність ситуації підкреслили й міжнародні онлайн-видання. Український сайт Радіо Свобода оприлюднив позицію бізнес-омбудсмена Романа Ващука, який зауважив, що “обшуки у фірмі Concorde Capital відбулися всупереч законним процедурам і нагадують практики подібних обшуків 2013 року”. Крім того, на цьому сайті розмістили відео обговорення теми під заголовком “ДБР проти Мазепи: боротьба зі зловживаннями чи помста та відлякування інвесторів”.

Після завершення суду, який ухвалив рішення про арешт Ігоря Мазепи з альтернативою застави 349 мільйонів гривень, ВВС-Україна, також незалежне від прямих впливів з боку українських політики та бізнесу медіа, під заголовком “Ігор Мазепа в СІЗО. Атака влади на бізнес чи шахрайство із землею” опублікувало матеріал, у якому зібрано основну інформацію та коментарі навколо цієї справи. А Радіо Свобода видало новину, що доволі докладно виклала критику адвокатів бізнесмена щодо рішення суду і, зокрема, визначеного розміру застави під заголовком “Експериментальний процес”: захист Мазепи планує оскаржувати запобіжний захід”.

Не залишився осторонь і американський Вloomberg. Видання опублікувало матеріал під заголовком “В Україні затримали інвестбанкіра, який поскаржився на корупцію”.

Продовження історії: позиція бізнесу проти позиції силовиків і влади

Тема не зникала з інформаційного порядку денного і надалі. Медіа поширили заяву руху “Маніфест 42” про заплановану на 1 лютого 2024 року акцію протесту, тобто “призупинення роботи компаній на одну годину, якщо уряд не почне вирішувати проблему тиску на бізнес”.

• “Маніфест 42” анонсував попереджувальну зупинку підприємств у разі подальшого ігнорування владою “свавілля тилових силовиків” (Інтерфакс-Україна)
• Справа Мазепи. Рух “Маніфест 42” вимагає від влади вирішити проблему тиску на бізнес і готує попереджувальний протест (Forbes)
• “Маніфест 42” анонсував зупинку українських підприємств, якщо держава не розв'яже проблему “тиску на бізнес” (“Громадське”) 

Також висвітлювали процес оскарження рішення про арешт бізнесмена.

• Притомна застава. Що відбувалося в апеляційному суді по справі Ігоря Мазепи – репортаж (NV.Бізнес)
• Суд розглянув апеляцію щодо запобіжного заходу бізнесмену Мазепі – подробиці (ТСН)

До цього додалися ще й повідомлення про пожежу в заміському будинку бізнесмена.

Паралельно з тим онлайн-медіа продовжували розбирати “справу Мазепи” та поширювати реакції на неї. На сайті Forbes було розміщено аналітичний матеріал щодо слідства в справі Мазепи. Заголовок цієї публікації не залишає жодного сумніву щодо змісту та результату аналізу: “Затримання Ігоря Мазепи. Розбір “факапів” слідства у справі інвестбанкіра від адвокатки Ольги Коваль”. Також Forbes опублікував розмову на цю тему з колишньою очільницею НБУ Наталією Гонтаревою. NV.Бізнес оприлюднив роздуми правника Дмитра Дичаковського, а LB.ua – міркування членкині Громадської антикорупційної ради при Міноборони Дани Ярової. Усі ці матеріали містять критичні зауваження на адресу влади щодо тиску на бізнес.

Перебіг подій навколо затримання та арешту Ігоря Мазепи в розширеному матеріалі описало онлайн-видання “РБК-Україна”, добірку фактів щодо цієї ситуації видав і сайт “Громадське”. По-своєму справу описав Укрінформ, послуговуючись лише розповідями генпрокурора Андрія Костіна, директора ДБР Олексія Сухачова та голови Національної поліції Івана Вигівського.

Тим часом Forbes повідомив, що “члени економічного блоку уряду та керівництво Верховної Ради провели закриту зустріч із підприємцями. Тема зустрічі – тиск силових структур на бізнес на тлі арешту Ігоря Мазепи та обшуків в інвесткомпанії Concorde Capital”. Про цю ж зустріч, але вже з посиланням на звернення президента Володимира Зеленського повідомив і сайт ТСН.

Через добу після того глава держави заявив, що Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про створення Ради з підтримки підприємництва задля економічної безпеки та економічної стабільності в період воєнного стану, робота якої “допоможе українським підприємцям і державним інституціям вирішити увесь той комплекс проблем, про який багато говорилося цими тижнями”.

Того ж дня Ігор Мазепа вийшов із СІЗО під заставу. Серед перших, з посиланням на пресслужбу Concorde Capital, про це повідомив знову Forbes, трохи пізніше відповідну новину розмістив NV.Бізнес, а Радіо Свобода сповістило про це вже посилаючись на Forbes та на адвокатську компанію EQUITY, що здійснює захист бізнесмена. Перший же після звільнення з-під варти його допис у фейсбуці медіа також процитували. Втім, якщо одні, наприклад ТСН, наголосили на вдячності Зеленському, то інші, як Суспільне, зробили акцент на тому, що Мазепа “обурений діями ДБР і Офісу генпрокурора” та відкинув звинувачення.

Тим часом Forbes повідомив, що рух “Маніфест 42” скасував попереджувальну акцію протесту після рішення РНБО. З посиланням на це видання інформацію поширили й інші популярні онлайн-медіа.

*Аналізувались опубліковані в період 18–24 січня матеріали онлайн-видань: “Радіо Свобода”, ВВС-Україна, Вloomberg, Forbes-Україна, NV.Бізнес, “Економічна правда”, “Еспресо”, РБК-Україна, УНІАН, Інтерфакс-Україна, ТСН, Укрінформ, “Бабель”, “Громадське”, “Новинарня”, Цензор.Нет, LB.ua, Obozrevatel. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1995 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).