ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Що конструктивного писали онлайн-медіа про карантинне зонування

28.09.2020, 10:00
Олена Голуб
Фото - on.od.ua
Фото - on.od.ua

З 1 серпня в Україні введено принцип адаптивного карантину, що передбачає зонування міст за рівнем небезпеки інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

Визначено чотири зони карантину: “червону”, “помаранчеву”, “жовту” та “зелену”.

Загалом принцип зонування був визначений з 1 серпня 2020 року постановою Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 р. №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Із 28 вересня запроваджується оновлення зонування українських міст.

ІМІ вирішив проаналізувати, чи досить інформації про зонування отримало українське суспільство із засобів масової інформації та наскільки ця інформація була конструктивною.

Оскільки Міністерство охорони здоров'я постійно змінює розподіл на зони карантину, ця інформація є необхідною для громадян, щоб розуміти, які обмеження введено в містах.

Онлайн-медіа переважно повідомили лише інформацію про новий поділ на карантинні зони в Україні, з вказанням переліку населених пунктів. Наприклад “Послаблення карантину у Києві та посилення у Тернополі: новий поділ України на карантинні зони з 28 вересня” (Громадське). 

В таких матеріалаха переважно йшлося лише про те, до якої саме карантинної зони наразі належать  ті чи інші міста і селища. Джерелом цієї інформації був міністр Кабміну Олег Немчінов. Додатково сайт DW надав інформацію від міністра охорони здоров'я Максима Степанова про запровадження в Тернополі та Бережанах, які потрапили до “червоної” зони, особливого режиму роботи міського транспорту та змішаного формату навчання в школах.

Більшість загальнонаціональних медіа також акцентувала увагу на столиці, яка з “помаранчевої” зони потрапила до “жовтої”.

Проте, на жаль, у більшості таких новин була відсутня інформація про обмеження, які передбачає та чи інша зона, і тому таку інформацію доводилося додатково шукати. 

Також не завадило б згадати в таких новинах і статистику щодо захворювання, тому що в аудиторії виникає дисонанс: з одного боку, ніби рівень захворюваності зростає, і в той же час, уряд вводить послаблення карантинних обмежень.

Прикладом матеріалів, де цим не знехтували, є новини на сайтах “Укрінформ” (“В Україні оновили “карантинні” зони – Київ стане “помаранчевим”) та “Захід.Нет” (“Урядова комісія збільшила кількість міст і районів “червоної” карантинної зони”).

Досить інформативний матеріал про ситуацію з рівнем захворюваності в столиці підготував сайт “НВ”: “За крок від “червоної” зони. Чи можуть посилити карантин у Києві – що про це відомо”.

У ньому йдеться про низку важливих показників, які будуть необхідні людям для розуміння ситуації. Це інформація про середньодобове число нових випадків захворювання щодо регіонів і їхня динаміка, показник летальності стосовно регіонів і його динаміка за чотири з половиною місяці, а також обсяг тестування і заповненість ліжкомісць для пацієнтів з COVID-19 у Києві. У матеріалі використали й  короткострокові прогнози робочої групи НАН України з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу. У статті містяться коментарі експертів, як-от інфекціоніста Андрія Александріва та керівника головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олега Рубана.

Конструктивні й інформативні матеріали про зонування можна знайти й на регіональних інтернет-ресурсах. Наприклад, матеріал, розміщений на Львівському порталі, під назвою “Нове епідзонування з 28 вересня”

Оскільки сайт місцевий і орієнтований на Львів та область, відповідно, й акценти зміщено на цей регіон. Це є позитивним моментом, позаяк саме на місцевих сайтах люди мають знаходити інформацію про власний регіон. Журналісти доповнили матеріал інфографікою МОЗ про карантинні обмеження в різних зонах. Але найціннішим є те, що в матеріалі міститься телефон гарячої лінії для отримання безкоштовної консультації лікаря. Такі деталі є особливістю, що характерна саме для конструктивної журналістики.

Нагадаємо, що конструктивну журналістику часто називають “журналістикою для людей”. Якщо ви маєте на меті написати конструктивний матеріал, не забувайте додати деталей, які б полегшили сприйняття та розуміння інформації і показати шляхи вирішення проблеми.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!