Українські медіа охоче повідомляють про нові загрози й значно менше розповідають, як від них захиститися. Припущення експертів часто перетворюються на встановлені факти. Прогнози набувають тривожного звучання, а уточнення губляться. Практики, що конвертують безпекову інформацію в залякування аудиторії, Інститут масової інформації дослідив* на прикладі матеріалів про заяви військового експерта Сергія Бескрестнова (Флеша).
Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, спеціалізується на радіоелектронній боротьбі та безпілотниках, а з липня 2026 року є позаштатним радником президента України з питань оборонних технологій. Він регулярно публікує в телеграмі прогнози щодо російських озброєнь, пояснює нові загрози та пропонує способи протидії. Його заяви швидко підхоплюють українські медіа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Новини під час війни. Аналіз стандартів онлайн-медіа в третьому кварталі 2026 року
- Клікбейт у заголовках: як маніпуляції заради переглядів руйнують довіру до медіа
У дослідженій вибірці ім’я або позивний Бескрестнова з’явилися в 46 із 49 заголовків. Флеш став джерелом новин, чиї слова привертають увагу навіть без додаткового інформаційного приводу.
- “Рассвет” росіян стане проблемою: Флеш пояснив, що треба робити вже зараз (УНІАН).
- Нові реактивні “Герані-5” вже збивають біля Києва: Флеш назвав головну небезпеку (ТСН).
- Удари по енергетиці будуть: Флеш дав прогноз на зиму (Новини.LIVE).
Кількість згадок дозволяє простежити, як його заяви змінюються в переказах різних видань, що впливає на точність їхнього відтворення, як зміщуються акценти. Виявилося, що в 30 із 49 матеріалів з його заявами містилися практичні поради або способи протидії загрозам. Однак лише сім заголовків повідомляли читачам про можливі дії. Наскільки фаховими та точними є заяви Бескрестнова, не досліджувалося.
Хто лякає замість радити?
У заявах Флеша попередження часто супроводжуються конкретними рекомендаціями. Проте в заголовках редакції охочіше роблять наголос на небезпеці. Читач дізнається, що ситуація погіршується, навіть якщо не відкриє матеріалу. А от щоб зрозуміти, як діяти, йому вже доведеться докласти зусиль.
Бескрестнов попереджав про можливі російські удари по великих торговельних центрах і зауважував, що через застосування швидкісних дронів і балістики часу на реакцію може залишитися лише одна-дві хвилини. Тому експерт закликав негайно виходити з ТЦ після оголошення повітряної тривоги. Але медіа в заголовках зосередилися переважно на тому, скільки часу залишається до можливої атаки:
- Після тривоги є лише хвилина – дві: Флеш попередив про нову загрозу з боку Росії (24 канал).
- “Вже немає 10 хвилин”: Флеш пояснив реальну загрозу від ударів РФ по торгових центрах (УНІАН).
Тобто найпрактичніша частина – що саме потрібно зробити після сигналу тривоги – залишилася нижче в текстах і потрапить на очі меншій кількості читачів.
Так само окремі медіа зробили й у новинах про підготовку до зими. В інтерв’ю DOU Флеш прогнозував нові удари по енергетиці, радив придбати павербанки, зарядні станції чи генератори, мати невеликий запас пального. Водночас застерігав від панічного скуповування продуктів. Редакції по-різному визначили, що з цієї розмови найважливіше:
- Удари по енергетиці будуть: Флеш дав прогноз на зиму (Новини.LIVE).
- Флеш попередив про важку зиму та розповів, що українцям варто купити вже зараз (УНІАН).
Так само в попередженні про російську супутникову мережу “Рассвет” йшлося про загрозу дистанційного керування дронами над Україною та необхідність заздалегідь розробляти засоби радіоелектронної боротьби.
- “Рассвет” росіян стане проблемою: Флеш пояснив, що треба робити вже зараз (УНІАН).
Загалом у 30 із 49 матеріалів із заявами Флеша містилися поради або способи протидії загрозам. Проте лише сім заголовків повідомляли про можливі дії. Отже, корисну інформацію в редакції отримали, але в найпомітнішому місці її часто підмінює чергова лякалка. Як наслідок, для аудиторії перспективи видаються значно страшнішими, ніж їх насправді змальовує експерт.
Як припущення маскують під факти
Іноді редакціям варто додати до заголовка лише одне слово із широкого набору, щоб не вводити аудиторію в оману. “Можливо”, “ймовірно”, “припускає” вказують на межі знань експерта. Без цих застережень його версія набуває вигляду встановленого факту. Натомість зайвою є драматизація, яка просто технічне пояснення може перетворити сенсацію.
Після удару російського дрона по будівлі СБУ в Києві 4 вересня Флеш припустив, що “шахедом” могли керувати через MESH-ретранслятор, увімкнений російським агентом поблизу цілі. Бескрестнов прямо назвав це своєю особистою думкою. Частина медіа зберегла його обережність:
- “Флеш”: “Шахед”, який влетів у СБУ, міг керуватися через ретранслятор в радіусі 5 км (Українська правда).
- “Шахед” могли наводити з Києва: Флеш розкрив версію атаки на СБУ (24 канал).
А от заголовки іншого ґатунку стають неправдивими й роздмухують паніку. Наприклад, коли редакція за мотивами припущення про можливий спосіб атаки вигадала новину про встановлену участь російської агентури. Або коли заголовки розфарбовують емоційною, тривожною лексикою, що не має жодного стосунку до слів експерта.
- “Шахед” на будівлю СБУ наводив російський агент у Києві: Флеш розкрив деталі (УНІАН).
- Коли закінчиться цей жах з реактивними “Шахедами” в Києві: Флеш дав відповідь (УНІАН).
- Нові реактивні “Герані-5” вже збивають біля Києва: Флеш назвав головну небезпеку (ТСН).
Так заяви експерта, які могли б дати аудиторії розуміння найближчих перспектив та способів реагування, стали шок-контентом, що лише руйнує психіку читача.
Масована атака з одного джерела
Одна заява Флеша може за кілька годин перетворитися на десяток новин. Видання переповідають її одне за одним, іноді розбиваючи на кілька окремих повідомлень. Для читача така кількість публікацій створює враження, що загрозу підтверджують з різних джерел. Хоча всі редакції можуть посилатися на той самий допис у Telegram.
Так сталося з версією про удар по будівлі СБУ в Києві. За 4–5 вересня сім сайтів опублікували дев’ять матеріалів з поясненнями Бескрестнова. Одні писали про можливого російського агента, інші – про спосіб наведення та походження дрона:
- Удар Росії по СБУ в Києві був цілеспрямованим: “Флеш” розкрив, як це могло статися (ТСН).
- Атака на СБУ: “Флеш” розповів, який дрон і звідки запустили по Києву (РБК-Україна).
Дев’ять публікацій додали версії розголосу, але не доказів. Незалежного підтвердження припущення про ретранслятор і російську агентуру в досліджених матеріалах, бодай спроби звернутися до ще одного експерта в цих новинах не виявлено.
Коли плутають прогнози з планами
В інтерв’ю The Guardian Флеш описав найгірший сценарій зимових атак: тривале припинення електро-, водо- й теплопостачання Києва. Він також говорив про можливість евакуації літніх киян. Експерт чітко артикулював, що йдеться про саме його найпесимістичніший прогноз, а не про план влади. Втім, серед інших з’явилися публікації, де ця деталь чомусь відійшла та другий план, а альтернативних думок не з’явилося взагалі.
- Флеш попередив про наслідки зимових ударів РФ по Києву (Новини.LIVE).
Того самого вечора Бескрестнову довелося пояснювати, що повідомлення про евакуацію Києва – “нісенітниця”, що він мав на увазі можливе переселення літніх людей з окремих будинків, у яких після ударів не вдасться швидко відновити опалення.
- “Треба бути готовими”: Флеш попередив про можливі проблеми в Києві взимку (УНІАН).
Новини.LIVE свого матеріалу не оновив і посилання на уточнення не додав.
У підсумку експерт попереджає про небезпеку й пояснює можливості протидії, але окремі медіа його перетворюють на “чорного вісника”, який лякає вже сам по собі.
Не тільки Флеш
Звісно, це відбувається не лише із Сергієм Бескрестновим. Воєнні прогнози, заяви посадовців, повідомлення про можливі відключення електроенергії – усе це легко перетворюється на потік тривожних новин. Щоб якісно і повноцінно інформувати аудиторію, редакціям варто застосовувати прості алгоритми:
- Акцентувати на практичній інформації. Якщо джерело пояснює, як захиститися від загрози, варто винести цю інформацію в заголовок.
- Не видавати припущення за факти. Прогнози, оцінки та можливі сценарії мають залишатися такими й у журналістському викладі, особливо в заголовках.
- Не залишати аудиторію зі старою інформацією. Якщо джерело уточнює або змінює свої слова, редакція має повідомити про це читачів, які вже ознайомилися з попередньою новиною.
Під час війни українцям вистачає реальних причин для тривоги. Журналістам не варто їх примножувати. Читачеві важливо розуміти, наскільки загроза реальна, що про неї достеменно відомо і як діяти. Саме заради цього він і звертається до медіа. А коли редакції віддають пріоритет тривожним сигналам і “не помічають” уточнень та роз’яснень, тоді це не інформування аудиторії, а маніпуляція її свідомістю.
*ІМІ проаналізував 50 матеріалів зі згадками про Флеша, опублікованих у період з 08.08.2026 до 08.09.2026 включно в 10 найпопулярніших онлайн-медіа України за версією Similarweb: РБК-Україна, Новини.LIVE, “24 канал”, УНІАН, OBOZ.UA, “Українська правда”, Цензор.НЕТ, NV, “Кореспондент.net”, ТСН.
