Колаж ІМІ, створений з використанням інструментів штучного інтелекту. Фото: Ksenia Arkhipova, 34 ОБрМП

Російські псевдовибори до Держдуми стали головною темою новин про тимчасово окуповані території у десяти загальнонаціональних онлайн-медіа у вересні 2026 року*. Їм присвятили 39,4% проаналізованих матеріалів. Ще 25,4% публікацій стосувалися життя цивільних і гуманітарної ситуації, зокрема кризи в Олешках на Херсонщині. Натомість на становище дітей в окупації припало лише 2,8% матеріалів, а на привласнення майна та ресурсів — 4,2%. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації.

Отже, майже дві третини публікацій у вибірці (64,8%) охоплювали дві теми. Удари по російських військових об’єктах становили 8,5% матеріалів, повернення людей з окупації — 7%, а інші сюжети сукупно — 12,7%. Розподіл показує, як протягом досліджуваного тижня резонансні події впливали на новинний порядок денний. Водночас він не дає підстав оцінювати повноту висвітлення окупації за триваліший період.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Псевдовибори, примус і постановочне “свято”

Російські псевдовибори на окупованих українських територіях стали найпомітнішою темою моніторингу. Медіа повідомляли про позицію МЗС України та реакцію Європейського Союзу: проведення таких “виборів” не змінює міжнародно визнаних кордонів України, а їхні результати не можуть бути визнані легітимними.

Частина повідомлень виходила за межі офіційних реакцій і детальніше пояснювала механізми організації псевдовиборів. Так, Новини.LIVE навели слова виконувача обов’язків голови Маріупольської районної ради Вадима Пікуза про обходи помешкань людьми зі зброєю та примус працівників окупаційних установ підтверджувати участь у голосуванні фотографіями. Такі повідомлення є важливими, бо дають контекст, без якого оголошені окупаційною владою показники явки можуть створювати хибне уявлення про добровільне волевиявлення.

Інший аспект показала “Українська правда”, посилаючись на матеріали херсонського видання “МОСТ”. На окупованій Херсонщині виборчі дільниці стилізували під різні історичні епохи. У Генічеську відтворювали атмосферу 1960-х років із радянськими піснями, доміно та лимонадом, в інших населених пунктах використовували образи Російської імперії та післявоєнного СРСР. Так окупаційна влада намагалася подати незаконне голосування як привабливу публічну подію.

Ці два типи сюжетів — про примус і про постановочні урочистості — доповнюють один одного. Вони показують не лише факт незаконного голосування, а й способи, за допомогою яких Росія намагається створити видимість підтримки окупації. Для медіа тут принципово важливо не відтворювати заявлену явку як доказ політичних поглядів жителів окупованих територій.

Олешки. Між тривожними емоційними заявами та перевіркою даних

Життя цивільних і гуманітарна ситуація стали другою за поширеністю темою моніторингу (25,4%). Помітне місце в ній посіли повідомлення про окуповані Олешки на Херсонщині: нестачу продуктів, води й медикаментів, руйнування інфраструктури та небезпеку виїзду з міста.

Показовим прикладом роботи з обмеженим доступом до інформації став матеріал Суспільного. Редакція доповнила публічні заяви свідченнями людей, які виїхали з Олешок, але зберігають зв’язок із рідними й знайомими в окупації. Водночас журналісти прямо зазначили, що частину поширених тверджень неможливо незалежно підтвердити. Це важливе застереження для висвітлення подій на територіях, куди журналісти не мають вільного доступу.

Окрему проблему становила точність повідомлень про кількість людей. У зверненні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій та публікаціях про нього згадували оцінку “понад шість тисяч”. Однак начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко пояснила Новинам.LIVE, що ця цифра стосується всієї Олешківської громади, включно з навколишніми селами, а не безпосередньо міста. Точну кількість його мешканців наразі встановити неможливо.

Не менш важливо розрізняти причини, через які евакуація залишається недоступною. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що російська сторона не підтвердила готовності до організованої гуманітарної місії. Водночас очільниця МВА наголошувала, що самостійному виїзду загрожують щільне мінування, обстріли й атаки дронів, тому зводити проблему лише до російських блокпостів неточно. Це різні обставини, які мають бути пояснені читачам окремо.

Приклад Олешок показує, що важливо не тільки привернути увагу до гуманітарної катастрофи, а й перевірити географію, масштаб та походження наведених даних. Помилка між “містом” і “громадою” може суттєво змінити сприйняття новини.

Військові удари та повернення людей з окупації

Повідомлення про удари по російських військових об’єктах на окупованих територіях становили 8,5% вибірки. Зокрема, медіа писали про ураження літака Су-24 та станції управління дронами в окупованому Криму. Цензор.НЕТ із посиланням на Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження комплексу “Бук-М3”, радіолокаційної станції “Небо-У” й пунктів управління російських військ. У наведених прикладах домінує оперативна інформація про військові цілі та заявлені результати ударів.

Ще 7% матеріалів стосувалися повернення людей з окупації. У цих новинах журналісти здебільшого посилалися на повідомлення українських посадовців, зокрема омбудсмена Дмитра Лубінця та представників обласної влади, про евакуйованих цивільних і повернутих дітей. Такі повідомлення фіксують конкретні випадки порятунку, але рідше розкривають обставини життя до повернення або становище тих, хто досі перебуває під окупацією.

Майно, ресурси й діти. Важливі теми, які отримують менше уваги

Повідомлення про удари по російських військових об’єктах на окупованих територіях становили 8,5% вибірки. Зокрема, медіа писали про ураження літака Су-24 та станції управління дронами в окупованому Криму. Цензор.НЕТ із посиланням на Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження комплексу “Бук-М3”, радіолокаційної станції “Небо-У” й пунктів управління російських військ. У наведених прикладах домінує оперативна інформація про військові цілі та заявлені результати ударів.

Ще 7% матеріалів стосувалися повернення людей з окупації. У цих новинах журналісти здебільшого посилалися на повідомлення українських посадовців, зокрема омбудсмена Дмитра Лубінця та представників обласної влади, про евакуйованих цивільних і повернутих дітей. Такі повідомлення фіксують конкретні випадки порятунку, але рідше розкривають обставини життя до повернення або становище тих, хто досі перебуває під окупацією.

Новини з окупації потребують більшого контексту

Моніторинг ІМІ зафіксував, що протягом 15–22 вересня 2026 року увага десяти загальнонаціональних онлайн-медіа була зосереджена переважно на двох темах — незаконних російських псевдовиборах та гуманітарній ситуації, зокрема в Олешках. Водночас привласнення ресурсів, становище дітей, проблеми щоденного життя й функціонування громад залишалися менш представленими в цій вибірці.

Найбільшу аналітичну цінність мали матеріали, у яких журналісти не обмежувалися переказом офіційних заяв: показували механізми примусу до голосування, зверталися до першоджерел і свідчень мешканців, уточнювали цифри та пояснювали складні обставини евакуації. Саме такий підхід дозволяє говорити про людей в окупації не лише тоді, коли відбувається гучна подія, а й послідовно висвітлювати системні наслідки російського контролю.

Методологія. ІМІ проаналізував матеріали про тимчасово окуповані території, опубліковані 15–22 вересня 2026 року в десяти загальнонаціональних онлайн-медіа: “Українська правда”, Цензор.НЕТ, ТСН, УНІАН, РБК-Україна, NV, 24 канал, Новини.LIVE, Корреспондент.net і “Суспільне Новини”. Частки наведено від загальної кількості матеріалів, відібраних для цього моніторингу.