Секс-бомби і жертви криміналу: жінки в українських інтернет-ЗМІ

Якщо вірити новинам в інтернет-ЗМІ, жінок в Україні у вісім разів менше, ніж чоловіків, - бо жінки фігурують лише в кожній восьмій новині на інформаційних сайтах. Притому що, за даними Держкомстату за 2015 рік, у статевій структурі населення України переважають жінки (53,7%).

Аналіз контенту провідних українських інтернет-ЗМІ, проведений ГО “Інститут масової інформації” в партнерстві з ГО “Детектор медіа”, показав, що жінки виступають героїнями переважно у новинах таблоїдного характеру (57% усіх згадок про жінок на сайтах новин припадали на “жовті матеріали”), у той час як чоловіки фігурували здебільшого в матеріалах про політику, економіку та право.

Найбільша представленість жінок виявилася на сайтах з розважальним контентом, таких як “Обозреватель” (25% жінок порівняно до 75% чоловіків - героїв матеріалів), ТСН.юа та Страна.юа  (16% жінок порівняно до 84% чоловіків).

В середньому, за результатами дослідження контенту 10 загальноукраїнських інтернет-ЗМІ, жінки виступають героїнями у таблоїдних матеріалах - 57%, у новинах про кримінал та  надзвичайні події - по 16%, у новинах про іноземну політику - 10%. На українських політикинь припадає лише 3% всіх новин, у яких згадуються жінки.

Жінок як експерток чи коментаторів інтернет-ЗМІ залучають лише у кожній сьомій новині. Найбільше жінок-експерток залучає сайт “Ліга” (у 24% матеріалів), найменше - сайти “Кореспондент” - 1%, УНІАН - 9% та 112 - 11%. Згідно з результатами дослідження, найчастіше жінки в якості експерток коментували політику - 16%, є експертками у матеріалах про психологію - 14%, медицину - 13%, освіту - 10%, а також у 16% матеріалів це прес-секретарки чи речниці.

Дослідження показало, що журналісти зображували жінок героїнями матеріалів переважно розважального характеру, до прикладу, ось підбірка новин, де фігурували жінки, із сайту “Обозреватель”:

• “Схудла Могилевська підкорила мережу відвертим знімком”,
• Українська секс-бомба вразила фанів знімком без макіяжу,
• У Instagram знайшли найсексуальнішу бабусю у світі,
• "Всі чекають вид ззаду": Каменських спантеличила мережу "скромним" знімком”.

На сайті “ТСН”:

• Екс-дівчина Гефнера пригадала, як засновник Playboy допоміг їй у лікуванні від хвороби”
• “Памела Андерсон доповнила стильний образ кашкетом від українського дизайнера”
• “Кара Делевінь кардинально змінила колір волосся”

За даними експертів ІМІ, у матеріалах, героїнями яких є жінки, часто присутні оціночні судження.

Наприклад, у новині про повернення екс-мера Слов'янська Нелі Штепи її називають “скандальною”: “Скандальна Штепа повернулася до Слов’янська, вирішивши лікуватися вдома”.

Трапляються новини навіть з відвертою дискримінацією жінок та використанням мови ворожнечі щодо них, наприклад - новина на сайті “Обозреватель” про депутатку Надію Савченко:

 "Феєрична дура": Савченко викликали на дебати через заяву про "ж*дів" Новини з прямими образами трапляються досить рідко, у той час як новин з дискредитуючою конотацією значно більше. Наприклад, під час  моніторингу були зафіксовані наступні новини:

• “Дівчина, чиї відверті фото облетіли Мережу, давно не працює у Міноборони” (ТСН),
• “Найсексуальнішу футболістку світу вигнали з Діснейленду за п'яний дебош” (“Обозреватель”),
•   “Це принизливо”: заступник міністра Авакова влаштувала скандал в аеропорту” (“Обозреватель”).

В останній новині мають місце і оціночні судження: “Скандально відома заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва обурилася правилами перевезення багажу бюджетної авіакомпанії Wizzair”.

Загалом, українські інтернет-ЗМІ традиційно полюбляють копирсатися в брудній білизні чиновниць та жінок-політикинь. Варто якісь жінці отримати посаду в міністерстві - відразу з'являються матеріали або про її вік, або аналіз її фото в соцмережах, або ж інформація про “неподобаючу поведінку”.

На сайтах, що позиціонують себе як “якісні ЗМІ”, жінок-героїнь матеріалів виявилося значно менше, ніж на таблоїдах.

За даними моніторингу ІМІ, кількість жінок-героїнь на цих сайтах у 10 разів (!) менше, ніж чоловіків (наприклад, на УНІАНі - 7%, УП - 9%, Укрінформ - 12%). Проте і тут жінки виступають героїнями здебільшого не в “серйозних” темах, а в кримінальній хроніці.

Наприклад, на сайті  УП, який має досить високі результати за рівнем дотримання журналістських стандартів (дослідження ІМІ), жінки фігурують переважно в новинах кримінального характеру:

• “Стало відомо, коли почнуть судити Тимошенко”,
• “Затримали власницю хостелу, в якому через пожежу загинули люди”,
• “Екс-чиновнику Одеської міськради вручили підозру за пожежу “Вікторії”.

Серед усіх сайтів, що підлягали моніторингу, найменше жінок-героїнь виявилося на сайті “Ліга”, що має одні з найвищих показників з дотримання журналістських стандартів за даними ІМІ.  На цьому сайті жінки виявилися героїнями лише у 5% матеріалів, що в 20 разів менше, ніж чоловіки. Проте на сайті “Ліга” були відсутні новини з оціночними судженнями стосовно жінок чи мовою ворожнечі, а також жінки набагато менше фігурували в якості героїнь кримінальної хроніки - на відміну від інших сайтів. На сайті “Ліга” жінки виступали у важливіших сферах, таких як медицина, освіта, правозахист чи політика:

• Супрун объяснила, какие рецепты будет “невозможно потерять”,
• Гриневич в Совете Европы разъясняет нормы закона об образовании, Геращенко: В гибридной войне мы должны выставить шах и мат Кремлю.

На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, дослідження ІМІ показало, що “новини чітко відображають гендерні стереотипи, що панують у суспільстві. Наприклад, те, що жінкам притаманні якості берегині або що жінка - це передусім зовнішність. Це і диктує залучення жінок у матеріали про медицину чи освіту, використання жінок в якості героїнь таблоїдних новин і навіть зведення політичних тем до обговорення зовнішності політикинь”.

Експерти ГО “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа” оцінювали гендерний баланс у вечірніх випусках новин на телеканалах “UA:Перший”, “Інтер”, “5 канал”, “1+1”, ICTV, “ТРК “Україна”, “СТБ”, “112 Україна”; у друкованих виданнях “Факты и комментарии”, “Сегодня”, “КП в Украине”, “День”, “Газета по-українськи”, “Вести”; інтернет-виданнях “Українська правда”, “Ліга.net”, “УНІАН”, “Укрінформ”, “Корреспондент.net”, 112.ua, “Страна.ua”, “Обозреватель”, “ТСН.ua” і “Цензор.net” з 2 по 8 жовтня 2017 р. Методологія моніторингу доступна на сайті ІМІ за посиланням.

Моніторинг було проведено в рамках спільної ініціативи Комісії із журналістської етики, Інституту масової інформації, Інституту розвитку регіональної преси, кампанії проти сексизму “Повага”, Детектора медіа та соціального проекту “50 відсотків” за підтримки Національного демократичного інституту (НДІ) та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

  Олена ГОЛУБ