ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Розбір. Що не так з новинами про Казахстан у проросійських медіа

12.01.2022, 16:45
by Dorothy Villar
by Dorothy Villar

Рік почався з того, що на вулиці Казахстану вийшли протестувальники, які не були згодні з підвищенням цін на паливо. Через активні дії учасників протесту уряд Казахстану відправили у відставку, в столиці було захоплено адміністрацію. Після захоплено аеропорт. Влада країни оголосила про початок "антитеростичної операції", і в країні запровадили "надзвичайний стан". Для боротьби з протестувальниками прибули озброєні військові з РФ, це було зумовлене Договором про колективну безпеку (ОДКБ). 

Події в Казахстані стали топновиною для більшості національних медіа, але не для проросійських редакцій. Наприклад, медіа, які пов'язані з проросійським політиком Віктором Медведчуком, більшою мірою були зайняті "мочиловом" Зеленського та передруками джинси з "іноземних" ноунейм-сайтів на захист свого боса. 

Матеріали про Казахстан, які виходили в українських проросійських медіа, найчастіше і найочевидніше мали російський кут подання інформації. Найбільший фейл полягав у тому, що редакції не намагалися розібратися, що насправді відбувається в Алмати. Ясна річ, що ніхто не очікує, що в кожній редакції буде власний кореспондент, який стрімитиме та дописуватиме в режимі реального часу. Однак коли увага всього світу прикута до протестів у Казахстані, то джерелом інформації не можуть бути лише державні російські медіа. На жаль, саме це практикує більшість проросійських редакцій в Україні, які у своїх матеріалах про Казахстан мали дві спільних риси:

  • російські медіа як головне джерело інформації;
  • російський кут подання і наративи. 

Найбільше власного ексклюзиву на казахстанську тематику готувала редакція "Страни": робили опитування українців, що вони думають про події в Казахстані та кого вони підтримують.

Працівники цієї редакції чомусь опитали перехожих у Миколаєві та обрали для публікації русофільні наративи: "В Україні повний безлад", "Путін – єдиний порятунок для тих, хто любить порядок". Те, що "Путін синонім до слів "добробут", "стабільність" і "порядок", редакція вирішила донести вустами інших людей:

Окрім того, зафіксовано антизахідні наративи про те, що "американська рука торкнулася вже й Казахстану". Просувались і традиційні кремлівські меседжі, що Росія – це добробут і порядок, а Америка приносить лише безлад та страждання:

  • "...Это американцы в основном спровоцировали эту ситуацию... А теперь русские вошли, там будет порядок".
  • "Это цель американцев была – оторвать Казахстан от Китая и России. В данном случае протестующие повели себя кошмарно".
  • "Потому что протестующие – террористы и это искусственно созданный конфликт. Это всё происки американцев, чтобы окружить Россию врагами".
  • "Государство должно навести порядок. Американцы в своё время расстреливали свои манифестации без проблем".
На додачу до "опитування" редакція "Страни" перехопила для власного ексклюзивного інтерв'ю політтехнолога Андрія Бодрова. Річ у тім, що за збігом обставин (зі слів самого Бодрова), він мав вилетіти з аеропорту Алмати до Києва в момент, коли трапилося "зачищення аеропорту", тому він змушений був тікати з нього і шукати альтернативні способи повернення додому. Цей випадок подарував політтехнологу додаткові години ефіру на проросійських каналах. Сам Бодров відомий тим, що часто виступає експертом на ресурсах проросійського спрямування.

Втім, і до самого тексту та меседжів є питання. Наприклад, політтехнолог описував протестувальників цілком у руслі російських наративів: "И, соответственно, нет никакой возможности говорить о том, что это были мирные протестующие и что это последствия народного гнева. Похоже на использование специально обученных группировок в своих политических или экономических целях".  Редакція також не відставала із запитаннями: "Кто захватывал аэропорт? Говорят, что погромы устраивали банды мамбетов – "селюков" по-нашему". Із сарказмом можна запевнити, що редакція в жодному разі не упереджена та дотримується журналістських і етичних стандартів.

"Майданні технології"

Під час онлайн-саміту ОДКБ Путін шукав український слід та запевняв, що дії протестувальників не були випадковими через ціни на паливо, а що все було організовано заздалегідь і всі події мали ознаки  "майданних технологій":

"Те люди, которые выступали за ситуацию на газовом рынке, – это одни люди, у них одни цели, а те, кто взял в руки оружие и нападал на государство – это совершенно другие люди, и у них другие цели. При этом активно применялись присущие майданным технологиям элементы силовой информационной поддержки протестов. Но мы показали, что не позволим раскачивать ситуацию у себя дома, реализовывать сценарии цветных революций". Цікаво, що деякі проросійські редакції пишуть про "майданні технології" навіть без лапок, не кажучи вже про те, що виносять ці тези в заголовки. 

Цікаво, що, говорячи про "розхитування ситуацій у себе вдома", Путін мав на увазі Казахстан, а не РФ. На цьому моменті президенту Токаєву потрібно було напружитися та подумати, чому це президент "братської" країни вже Казахстан називає домом. 

У відповідь на політичне "мочилово" з боку РФ посольство Казахстану заявило про інформаційний закид щодо "українського сліду": "Мы сейчас чувствуем, что в Украине нам сопереживают. К сожалению, появляются отдельные инсинуации, нацеленные на то, чтобы внести сомнение в наши доверительные отношения. Есть вбросы об "украинском следе" событий в Казахстане. Но мы видим, что компетентные органы Украины на данные сигналы своевременно реагируют". 

"Миротворці" vs терористи

Як вище було згадано, всі меседжі та наративи проросійські редакції брали з російських джерел. Тому в досліджуваних матеріалах здебільшого використовувалися лексеми, які відповідають кремлівському порядку денному. Де в ролі "рятувальників" та "менеджерів з вирішення конфліктів" виступали російські військові, які за Договором про колективну безпеку (ОДКБ) прибули до Казахстану для "антитерористичної операції".

У проросійських редакціях російських військових, які вторглися в Казахстан, іменували як "Миротворческие силы ОДКБ" або "миротворцы из России".

Як писав ІМІ, в рекомендаціях для медіа, розроблених спільно з Центром стратегічних комунікацій, дії російських військових не можна назвати миротворчими, оскільки їхній "миротворчий" характер викликає багато запитань. Інтервенція до Казахстану зовні мало чим відрізняється від вторгнення СРСР до Угорщини (1956) та Чехословаччини (1968). 

З іншого боку, ототожнювання всіх учасників протесту негативними штампами "мародери", "бойовики", "терористи", "бандити" є хибним, у такому разі присутній слід навмисної дезінформації, яка перекладає відповідальність за внутрішні проблеми на зовнішні фактори.

Факт перекладання відповідальності на "іноземні сили" можна зафіксувати й у звинуваченнях президента Токаєва, що "мітингувальникам допомагали "іноземні бойовики", які мали на меті підірвати конституційний устрій, зруйнувати інститути управління, захопити владу". 

Вживання некоректної термінології, переважно російських джерел та наративів у новинах про події в Казахстані підкреслює залежність проросійських медіа від кремлівського порядку. 

Інститут масової інформації спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розробив рекомендації для медіа щодо правильної термінології для висвітлення подій в Казахстані – детально.

Liked the article?
Help us be even more cool!