Рік повномасштабки в медіа Донецької області та Маріуполя

Медіаландшафт Донецької області та, зокрема, Маріуполя з початку повномасштабного вторгнення зазнав значних і навіть катастрофічних змін. 

Через агресію РФ у Маріуполі припинили своє існування три ефірні телеканали, офіси цих телеканалів або зруйновані, або пограбовані мародерами та окупантами. Ті працівники медіа, що пішки виходили з міста під час блокади або евакуювалися після початку повномасштабного вторгнення, залишилися без робочої техніки. Також припинила своє існування міська газета Маріуполя та низка сайтів. Відновити роботу після релокації на вільну територію країни учасникам медіаринку вдалося на різному рівні.

Релокація 

На Донеччині здебільшого працюють знімальні групи та журналісти іноземних видань, з відомих фактів роботи на виїзді саме регіональних ЗМІ є сайт "Краматорськ-post". Журналісти по черзі відвідують ті чи інші точки на мапі регіону, тиждень через тиждень – з Коломиї в Краматорськ, Слов’янськ, Богородичне. 

Група журналістів та відеографів, які жили та працювали в Маріуполі, з регіонального сайту novosti.dn.ua переїхали до Львова, звідти й роблять стрічку новин. 

Що стосується Маріуполя, то єдине його онлайн-ЗМІ, що продовжує працювати на вільній території України, – це сайт 0629.com.ua. Комерційний відділ сайту припинив своє існування, а отже припинилося й фінансування цього медіа. Сайт насамперед для створення інформаційного контенту заробляв саме на рекламі. Зараз редакція користується міжнародною підтримкою, у такий спосіб і тримається на плаву. Штат журналістів 0629 скоротився до двох осіб з декількох десятків, адже частина колективу виїхала за кордон і припинила журналістську діяльність. Ще одна журналістка на фронті (Марина Молошна) і один журналіст (Олександр Гу), який пішов захищати місто в лавах Тероборони Маріуполя, досі залишається в російському полоні. Сайт був найбільший за аудиторією в Маріуполі, таким і лишається. 

Деякі журналісти з онлайн-видань і газет перейшли на посади СММ та просувають новини в соцмережах. Серед них – Тетяна Жук (журналістка сайту v-variant.com.ua), Аліна Комарова (фоторедакторка газети "Приазовський робочий"), Олександр Товкач (редактор газети "Приазовський робочий"). Щодо самої газети "Приазовський робочий", то вона припинила своє існування.

Телебачення

Телеканали Маріуполя перейшли в режим роботи в соцмережах та ютубі – ефірне мовлення повністю припинено. Тому називати їх телеканалами в повному сенсі слова зараз неможливо. 

1. ТБ7 (муніципальне ТБ – власник Міська рада Маріуполя, після того як влада Маріуполя купила телеканал у приватного власника, це ТБ стало майданчиком для піару мера та його компанії, про свободу слова наразі говорити не доводиться), фінансується з міського бюджету та залучає гранти.

2. МТБ (колишній власник – Рінат Ахметов, але телеканал не припинив роботу і також перейшов на роботу в соцмережі). Завдяки директору телеканалу Миколі Осиченку МТБ частково вдалося зберегти колектив. І, на жаль, значна частина колективу залишилася в Маріуполі та пішла на співпрацю з окупантом. 

3. "Сігма ТБ"  – цей телеканал Маріуполя закрив власник. Канал припинив своє існування, як і інші канали та ЗМІ України, що напряму належали Рінату Ахметову. 

4. Суспільне Донеччини – перейшло в режим роботу телемарафону. Деякі журналісти звільнилися, але вже знайшли собі роботу. Наприклад, Олександр Бондарев, який працював журналістом щоденної інформпрограми "Тема дня", зараз працює на сайті робить відеоконтент для сайту "Свої.city". 

Блекаут

За зимовий період редакції, хоча й урізали кількість новин у стрічці, не припинили роботу і вкрай потребували технічної підтримки, щоб мати можливість працювати в умовах блекауту. Завдяки активній роботі ІМІ та відповідній допомозі міжнародних донорів журналісти Донеччини змогли пережити зиму без втрат. Дуже допомогли в роботі сучасні ноутбуки, павербанки, зарядні станції, старлінки. За опитуваннями та в приватних бесідах журналісти зазначають, що саме втрата роботи для них зараз стоїть на першому місці після здоров’я – як фізичного, так і психічного. 

Фейкові ЗМІ

На окупованій території активно розвивають ЗМІ, які контролює окупаційна влада. Як виявилося з часом, у Маріуполі залишилося чимало колег, що перейшли на бік окупанта, поширюючи пропаганду та просуваючи проросійські наративи. 

Так, фейкова газета "Приазовський робочий" друкується в окупованому Донецьку. Із травня під фірмовим логотипом з’явилися статті під заголовками на кшталт цього: "Битва за Азовсталь завершена – националисты капитулировали". До речі, на останніх сторінках газети – пропозиція роботи, в редакцію набирають співробітників. Розповсюджують свіжий номер газети "Приазовский рабочий" разом з "гуманітарною допомогою" від окупантів у Маріуполі й у передмісті на узбережжі, якнайдалі з розваленого вщент міста евакуювалася значна частина населення.

Окрім того, створено пропагандистський канал "Маріуполь-24". Тут керують пропагандисти з РФ та медійники-колаборанти з Оплот-ТБ, що пішли на співпрацю з ворогом ще 2014 року в Донецьку. Так, 4 серпня 2022-го генеральний директор телеканалу "Санкт-Петербург" Олександр Малькевич та керівник "Першого республіканського телеканалу" "ДНР" Сергій Пеляніцин підписали угоду про співпрацю. До Маріуполя прибули російські журналісти, які й почали створювати студію, мережу, забезпечувати технічні можливості ефіру. 

Днями місцеві колаборанти оголосили про створення громадської організації, а згодом і ще одного фейкового ЗМІ, під брендом "Маріупольське телебачення". Як заявив колаборант Андрій Кіор, вони очікують на надходження грошей від Олександра Малькевича. Андрій Кіор, окрім ТБ, оголосив і про відкриття ТелеАкадемії в окупованому Маріуполі. У такий спосіб колаборанти від ЗМІ намагаються залучати студентів місцевого вишу з факультету журналістики, МДУ (Маріупольський державний університет – продовжує свою роботу в приміщеннях вишу, що вціліли). 

Всі імена та дані щодо осіб, причетних до колаборації з окупантом, передано в СБУ. 

Загиблі

Серед загиблих у Маріуполі під час бойових дій – оператор місцевого ТБ Маріуполя "Сігма ТБ" Віктор Дєдов. Його вбито ворожим снарядом у себе у квартирі 11 березня 2022 року. 

Ще одна жертва російської армії та проксі "ДНР", – це литовський документаліст Мантас Кведаравічюс, який загинув під час виконання робочого завдання (знімання та документування злочинів рашистів у документальному кіно). Мантас до смерті був закатований терористами. 

Проблеми та виклики майбутнього

Після деокупації особливо гостро стоятиме питання покарання всіх причетних до створення ЗМІ, підконтрольних окупантам. Також важливо підтримати місцевих журналістів під час їхнього повернення до рідного міста задля роботи: безперебійний інтернет, засоби безпеки, безпека від агресії з боку проросійськи налаштованих громадян, які, ймовірно, залишатимуться у звільненому Маріуполі. На жаль, зараз медіаспільнота Донеччини та Маріуполя "розірвана" та "розбита", але все ж таки зберігає належний рівень солідарності та виявляє неабияку активність. Зокрема, у пошуках інформації, у бажанні працювати, у тяжінні повернутися в рідне місто, насамперед задля інформування всього світу про жахи блокади та окупації, які пережив Маріуполь, документування злочинів рашистів. Важливо підтримати їх у цьому бажанні, адже саме місцеві журналісти як ніхто обізнанні в деталях та нюансах, тому можуть не тільки робити контент, а й працювати як фіксери для іноземних ЗМІ, які масово вирушать до Маріуполя після деокупації.

Юлія Гаркуша, регіональна представниця ІМІ в Донецькій області