Політичні новини, які ми заслужили

Коли на горизонті вибори, політичні новини стають інструментом як в руках політика, так і виборця. У кожного, звісно, своя мета, але мета журналіста в цьому трикутнику має залишатися незмінною за будь-яких умов, - інформувати, викривати, робити політиків підзвітними. Експерти ІМІ вирішили проаналізувати, які політичні новини публікують найпопулярніші новинні сайти в Україні, про кого розказують, та які джерела використовують.

Про що і про кого розказують?

Для аналізу бралися всі політичні новини, які з’являлися у новинних стрічках сайтів obozrevatel.com, segodnya.ua, tsn.ua, 24tv.ua, rbc.ua, unian.net, nv.ua, strana.ua, pravda.com.ua та 112.ua, протягом 20-22 листопада 2018 року.

Як показав аналіз, основним масивом політичних новин усіх цих сайтів виявилася інформація про те, що заявив президент Петро Порошенко, відкрив чи закрив сесію у Верховній Раді Андрій Парубій, які ініціативи обговорюватимуть у парламенті, та за що голосуватимуть депутати. Зокрема, на діяльність Верховної Ради припало 15,47% всіх політичних новин, на діяльність Петра Порошенка - 14,77. Якщо ж аналізувати, про які партії, політичні сили найчастіше повідомляють, - то на першому місці будуть “Опозиційний блок” та новоутворена “Опозиційна платформа - За життя” (разом 14,78%), на другому місці - “Блок Петра Порошенка” (11,39%). Більш-менш значні показники у “Народного фронту” - 4,19% і третє місце за згадками в ЗМІ. Серед інших партій вирізняється трохи “Батьківщина” - 2,3%. В цілому, практично на кожному сайті висвітлюються основні політичні події дня, але зі своїми акцентами.

Найбільш зважено та без джинси про політику писали сайти “Новое время” та “Українська правда”. Також були відсутні політичні новини з ознаками замовлення на сайтах “TSN.ua” та “Страна.ua”. Втім, серед інших новин, “TSN.ua” значну увагу приділив заявам Ігоря Коломойського, інтерв’ю з яким під час моніторингу було оприлюднене у програмі “KishkiNa”, а “Страна.ua” відзначилася найбільшою кількістю маніпулятивних політичних новин.

Найбільше новин з ознаками замовлення серед загальної кількості політичних новин було на сайтах “Obozrevatel.com” (32,26%), “112.ua” (22,40%) та 24tv.ua (15,5%).

Виявилося, що найчастіше про політику пише сайт “РБК Україна” - 130 політичних новин за 3 дні.

УНІАН, “Сегодня”, як і інші сайти, не оминають увагою основні політичні події, заяви, але серед можуть зустрічатися політичні матеріали з ознаками замовлення - 8,14% та 7,14% відповідно.

Особливості висвітлення політики

Аналізуючи політичні новини за певний проміжок часу, можна виділити редакційну політику окремих сайтів.

Так, наприклад, “112.ua” найбільшу увагу приділяє діяльності “Опозиційного блоку” та “Опозиційної платформи - За життя” (27 матеріалів із 125 новин за 3 дні). Для порівння, за цей же період на сайті вийшло 25 новин про поточну діяльність Верховної Ради. Втім, до новин про парламент, відносилися поточні повідомлення про те, що “Парубій закрив вечірнє пленарне засідання Верховної Ради”, “План роботи ВРУ: Зняття недоторканності з Березкіна і перейменування двох областей”, “На законотворчу діяльність Верховної Ради пропонують додатково виділити 207,4 млн гривень” тощо. Тоді як висвітлення діяльності “Опозиційного блоку” та “Опозиційної платформи” відбувається у такому форматі:

• “Шуфрич: Більш професійної команди, ніж у об’єднаній “Опозиційній платформі - За життя”, в Україні - нема”;
• “Єдиний кандидат від “Опозиційної платформи - За життя” пройде у другий тур президентських виборів, - опитування”;
• “Відмова Рабіновича балотуватися на виборах і підтримка кандидатури Бойка - це дуже сильний крок, - експерт”;
• “У Бойка дуже великі шанси пройти до другого туру президентських виборів, - експерт”.

В той же час, інші партії, кандидати та їх участь у виборах сайт “112.ua” не дуже цікавить. Якщо ж такі новини з’являються, то порівняно з “Опоблоком” їх незрівнянно мало. І, звісно, не обійшлося без позиції голови партії “За життя” Віктора Медведчука, яка подається без іншої точки зору, без яких-небудь фактів (“Відповідальність за відключення міст від теплопостачання лежить на Кабміні, який провалив початок опалювального сезону, - Медведчук”).

Крім політичних подій чи заяв політиків, сайт “112.ua” також активно використовує матеріали із ефірів свого телеканалу, переставляє коментарі експертів. Щоправда, не завжди ці експерти є експертами. Наприклад, у новині “У Бойка дуже великі шанси пройти до другого туру президентських виборів, - експерт” експертом виступає голова черкаської організації партії “За життя”, тобто представник цієї ж політичної сили. В інших випадках використовуються експерти від партій, діяльність яких легко перевірити, - “Опозиційна платформа - За життя” виступає за принципово нову модель розвитку країни, - експерт”.

Сайт “TSN.ua” не обходить стороною думки власника медіахолдингу “1+1 Media” Ігоря Коломойського щодо політики, майбутніх президентських виборів, його фаворитів тощо (“Коломойський розповів, кого бачить кандидатом у прем’єр-міністри України”, “Коломойський розповів про фаворита президентських перегонів і про “ставки” на результат другого туру”, “Коломойський: якщо Порошенко знову стане президентом - піду на пенсію”) тощо. Всі новини, які були відстежені під час моніторингу, були зроблені з інтерв’ю Коломойського для програми “KishkiNa” в Youtube, і були віднесені у розділ “Політика”. Цікаво, що до цього розділу було включено навіть такі новини як “Коломойський розповів про свої хобі та що було “виключено” в його дитинстві” чи “Коломойський розповів про відвідини синагоги та ставлення до релігії”. Загалом, про Коломойського на “TSN.ua” писали так само часто, як і про Петра Порошенка - по 8 новин із 49 матеріалів за 3 дні. Також до політичних новин на сайті відносяться і новини таблоїдного характеру (“Пан міністр був феноменальний”. Телеведуча розповіла про початок роману з Розенком”), “Нестор Шуфрич уп’яте став батьком”, “Син постпреда України при ОБСЄ у соцмережах постить фото з Путіним і фотографується біля посольства РФ” тощо.

“Obozrevatel.com” найчастіше використовує клікбейт, новини таблоїдного характеру,  маніпулятивні заголовків. Наприклад: “Йому ох*єнно!” Загадковий Добкін із хрусткими пальцями потрапив на відео”, “Відомий український нардеп став батьком уп’яте: перші подробиці”, “Гірше диктаторських законів: нардепи придумали журналістам драконівські покарання за наклеп” тощо. Окрему увагу сайт приділяє Юлії Тимошенко та її партії “Батьківщина”. Зокрема, варто відзначити новину “Прокуратура США розкрила глобальну змову проти Тимошенко - розслідування The Guardian”, в якій джерелом новини виступає чомусь не “The Guardian”, а сайт “Novosti N”, який в свою чергу дає неправильний лінк на РБК Україна. Оригінальна ж стаття на цю тему була опублікована на “The Guardian”, проте 5 квітня 2018 року (“Обозрєватель” натомість пише, що сенсаційні документи були опубліковано нещодавно). До того ж, наприкінці своєї статті “Obozrevatel.com” додає власне судження, яке подається як факт, - “Розслідування, опубліковане “The Guardian”, доводить, що вся негативна інформація щодо Тимошенко виявилася банальним обманом”.

“Страна.ua” найчастіше використовує маніпуляції, оціночні судження у політичних новинах. При тому, під час моніторингу не були відстежені новини з явними ознаками замовлення, здебільшого містяться посилання на інші ЗМІ, використовуються маніпулятивні бекграунди, маніпулятивні заголовки. Зокрема, варто відзначити матеріал присвячений законопроекту депутатів партії “Блоку Петра Порошенка” щодо введення покарання за наклеп - “От Януковича до Порошенко. Как власти пытались сажать журналистов за клевету”. В цій новині досить маніпулятивно порівнюється спроба влади Януковича ввести покарання за наклеп, згадується, як Верховна Рада проголосувала за цю ініціативу у 2012 році. “Власть “регионалов” понимала, что против нее будут использовать технологии Майдана, которые сработали в 2004 году. И готовилась к ним по-своему”, - пояснює “Страна.ua”. Далі додається, що законопроект розкритикували міжнародні організації та українські медіа, “Акция протеста СМИ началась 25 сентября 2012 года, а уже на следующий день президент Янукович назвал закон ошибкой и похвалил его автора – регионала Виталия Журавского – за решение отозвать документ из парламента”, - пише сайт. По законопроекту, який висувався у 2014 році, сайт пише, що “тогда наказание, предусмотренное законопроектом авторства Вадима Колесниченко и Владимира Олийника, было в разы мягче”. Разом з тим у новині не подається будь-яка позиція самої партії “БПП”, яка офіційно повідомляла, що законопроект - ініціатива окремих депутатів, і не є позицією фракції.

Прикладом використання оціночних суджень у новинах “Страна.ua” може також слугувати новина “От казака Гаврилюка до Яценюка и Тимошенко. Как изменились лица Майдана пять лет спустя”, де містяться наступні твердження: “А после того, как глава Народного фронта покинул пост премьер-министра, он начал менять имидж и стал выглядеть более брутально (насколько это возможно): отрастил бороду, загорел, стал носить солнцезащитные очки”; “Правда, некоторые соратники Булатова по Евромайдану говорят, что нападение на него и отрезание уха были действиями постановочными. Сам Булатов же по-прежнему настаивает, что все было более чем реально”; “Однако за несколько лет министерской карьеры Климкин набрал много веса - видимо, пропорционально с дипломатическим опытом”, і т.д.

Загалом на сайтах відчувається брак аналізу, коментарів реальних експертів із конкретної сфери, а не експертів, проплачених партією, чи політтехнологів, коментарів іншої сторони у новинах, де просто переставляється офіційна заява партії чи політика. Разом з тим, найактивніше відстежується робота Президента порівняно з роботою міністерств, Кабміну, окремих чиновників.

Звідки беруть новини?

Найчастіше сайти використовують власних кореспондентів, щоб отримати політичні новини. Здебільшого, це власкори, які працюють при офіційних структурах. За даними аналізу, серед усіх політичних новин 33% спираються на власні джерела, власних журналістів. Сайти, які найбільше використовують такі джерела - “РБК Україна”, “112.ua”, УНІАН, “Сегодня” та 24tv.ua.

На другому місці серед джерел політичних новин - соціальні мережі, пости нардепів, політиків, лідерів думок, які використовуються як основне джерело інформації. Таких новин було зафіксовано 20,65%. Більше за інших соцмережі як джерело використовують сайти “Obozrevatel.com”, “TSN.ua”. Також “Українська правда” та “Новое время” часто використовують соцмережі як додаткове джерело інформації.

Часто пости у Facebook можуть використовуватися і для новин з ознаками замовності чи чорного піару. Наприклад, в новині на сайті “Obozrevatel.com” “Лідера “євробляхерів” викрили у зв’язку з українською партією: деталі” основним джерелом такої заяви взагалі є коментарі до посту у соцмережі, ніякої додаткової роботи журналісти не провели.

Так само як і соцмережі, журналісти новинних сайтів використовують і офіційні сайти, активно користуються сайтом Верховної Ради, Адміністрації Президента. Серед політичних новин, які аналізувалися під час моніторингу - 19,7% використовували офіційні сайти як основне джерело інформації. Новини інших сайтів теж часто використовуються - 18,56% посилаються на інші ЗМІ, щоправда, політика переставляння новин на сайтах може різнитися. Наприклад, у новині сайту “TSN.ua” “Вони бачать, що українці хочуть літати”. Омелян анонсував нові лоукост-авіарейси з України” таке посилання в цитаті: “сказав Омелян в ефірі одного з телеканалів”. В тій самій новині, наприклад, на “Цензор.нет”, вказується, що міністр інфраструктури Володимир Омелян сказав про це в ефірі телеканалу “Прямий”.

Політичні новини здорової людини

В світі ідеальної журналістики політичні новини мають давати достатньо інформації виборцям, аби ті змогли зробити зважений вибір. Журналісти мають не тільки права, але й обов’язки, які повинні повною мірою виконуватися протягом виборів.  

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) та Міжнародна організація Франкофонії (OIF) підготували окремий посібник з порадами для журналістів, які висвітлюють вибори. “Журналісти мають вміти надати громадянам усі можливі інструменти, які необхідні для розуміння усіх процесів в країні, що стоїть на кону на виборах, допомогти їм зробити вибір”, - говориться у вступі до книжки. “Їх роль має супроводжуватися пошуками правди. Одна помилкова новина може спотворити результати виборів”, - наголошують генеральний директор RSF Крістоф Делуар та делегат з миру, демократії та прав людини OIF Гюго Сада.

Окрема увага має приділятися новинам, в яких фігурують кандидати, представники партій, які беруть участь у виборах. Українські новини переповнені новинами такого характеру, іноді вони мають ознаки замовності, іноді просто використовують прес-реліз як основне джерело інформації. “Прес-релізи створені для того, щоб обмежити запити з боку журналістів, тим самим зменшити шанси на критичне висвітлення”, - говориться у посібнику.

Такі поради пропонуються журналістам, аби не потрапити у політичну пастку:

• Не передавайте просто інформацію, яку поширює кандидат чи партія, намагайтеся пояснити, що вони роблять;
• Не ставте просто прес-релізи чи інші заяви, але порівнюйте те, що вони говорять, з тим, що говорили на цю тему раніше, і чи досягли вони в цьому успіху, і на тих посадах, на яких були раніше;
• Ставте цитати, взяті з прес-релізу чи сказані на прес-конференції, у лапки, атрибутуйте їх вірно;
• Будьте наполегливими на прес-конференціях. Не просто слухайте, вимагайте пояснень, уточнень, прикладів, цифр тощо;
• Не покладайтеся на цифри, рейтинги, які представляє сам кандидат чи партія, порівнюйте їх з іншими джерелами;
• Вчіться розпізнавати події, які влаштовує кандидат чи партія, щоб про них повідомили у певному світлі, слухайте відповіді учасників події, чи всі вони тільки позитивні тощо;
• Чітко розрізняйте між офіційною діяльністю уряду та діяльністю її представників як кандидатів ти членів партії.

У допомогу журналістам також може бути посібник “ЗМІ та вибори: саморегуляція, безпека, закони”, розроблений ГО “Інститутом масової інформації” та ГО “Детектор медіа”, який містить як підбірку необхідного законодавства, так і поради, щодо дотримання журналістських стандартів при висвітленні виборів. Ці ж поради можна використовувати тим, хто прагне покращити якість політичних новин на своїх сайтах.