Погроми, крадіжки, “окупація”: що пишуть про ромів новинні сайти

Коли нетерпимість у суспільстві сягає небезпечних меж, коли “не таких” починають вбивати, роль медіа в нормалізації відносин між різними представниками суспільства відчувається дуже гостро. Як держава має ставитися однаково до всіх своїх громадян, так і журналісти мають максимально відсторонено подавати інформацію про будь-кого, тримаючись осторонь від власних упереджень. Інакше упередження впливатимуть на наші дії, спілкування одне з одним, будуть продовжувати легітимізувати насилля в тому числі.

Експерти ІМІ провели моніторинг новин, які були присвячені ромській тематиці, у 12-ти інтернет-ЗМІ* за червень 2018 року, щоб побачити, чи стереотипи й досі впливають на журналістів, хто і які акценти робить та як висвітлювалися трагічні події у Львові, які, власне, і змусили нагадати, що відповідальними є ми всі.

Новинна ромофобія

Вбивство ромського хлопця у Львові, а також численні погроми ромських таборів по Україні, безперечно, привернули увагу українських ЗМІ.  Загалом було зафіксовано 389 новин на 12-ти новинних сайтах протягом червня 2018, які були присвячені ромам. З них найбільше публікацій стосувалися вбивства Давида Паппа, судовому процесу навколо цього злочину. Цьому онлайн-медіа присвятили 163 новини (42% від усіх зафіксованих). Іншим великим блоком стали новини, присвячені закликам міжнародної спільноти, українських діячів щодо необхідності захисту ромської спільноти, а також розмови щодо їх соціалізації, проблем негативного ставлення в суспільстві до різних меншин тощо – цій тематиці було присвячено 99 публікацій (25,4%). Третьою найбільшою категорією новин були повідомлення про погроми, де журналісти активно використовували фотографії, відео, а також матеріали із соцмереж організацій, які брали участь у розгонах, включно з повними цитатами радикалів – 41 новина (10,5%). Показовим є те, що, крім основних інформаційних приводів місяця, журналісти згадували про ромів лише в новинах кримінального характеру (6,7%), розказували про розташування нових таборів, передавали заклики одного з нардепів про депортацію "ромів-нелегалів" тощо (8,5%). Також важливо вказати, що кожна 12-та новина із зафіксованих містила ознаки мови ворожнечі.

Звичайно, кожна редакція зробила свої акценти у висвітленні ромської тематики з огляду останніх подій. Так, “Страна.ua” і “Вести” більше за інших присвятили увагу радикалам та їхній ролі у зростанні ксенофобії, фізичної агресії, а також нагнітанні ситуації завдяки великій кількості оціночних суджень та емоційних висловлювань у матеріалах (“Никто бы не выжил – новые подробности погрома лагеря ромов”, “Вести”; “Что доказывают неонацисты, когда бьют ромов, и как это поможет им прийти к власти”, “Вести”; “Ультраправая зачистка. Кто и зачем устроил кровавый погром в таборе ромов во Львове”, “Страна.ua”; “Если государство не займется радикалами, они сами займутся государством”. Что говорят в соцсетях о кровавом погроме ромов во Львове”, “Страна.ua” і т.д.).

“Обозреватель”, як зазвичай, у погоні за кліками не соромився використовувати “наймальовничіші” заголовки щодо трагічних подій у Львові, погромів у Києві: “Було видно нутрощі”: спливли моторошні деталі різанини ромів у Львові”, “Вбивали групою, різали матір”: моторошні деталі нападу на табір ромів у Львові”, “Майдан, АТО та ідеї Гітлера: що відомо про кривдників ромів у Львові” тощо. Крім того, у новинах, де йдеться про конфлікт між групами, позиція ромів практично завжди була відсутня. В редакції “Обозревателя” вирішили, що надійніше буде спитати інтернет-користувачів, і хоча питали про ставлення до побиття ромами еколога в київському парку (новина із соцмереж), видання пише: “Згідно з проведеним опитуванням, 58% його учасників радикально налаштовані до дій цієї національності” (“Напад ромів на еколога в Києві: українці знайшли рішення проблеми”).

Сайт “РБК-Україна” достатньо повно висвітлював основні події червня, пов'язані з ромською тематикою, втім даючи і чимало новин кримінального характеру, в яких робився акцент на національності злочинців. Також видання опублікувало ексклюзивне інтерв’ю лідера партії “Національний корпус” Андрія Білецького, в якому серед усього іншого Білецький говорить: “Кочевых цыган, насколько я понимаю, из 48 тысяч вряд ли больше 10-ти. Но они превращают жизнь Киева в ад. Вот такое у меня воспитание, вот такая у меня идеология: я должен защищать своих сограждан. Если этого не делают те самые органы, о которых вы говорите, значит это будем делать мы, это нормально. Потому что они не функционируют” (“Андрей Билецкий: Нынешняя власть не имеет морального права на насилие”). З’являлися й аналітичні матеріали про те “Кто стоит за нападениями на поселения ромов и как на это реагирует власть”.  

Такі сайти, як “Сегодня”, “ICTV”, УНІАН, з одного боку, приділяли достатню увагу трагічним подіям у Львові, з іншого – використовували негативну лексику щодо ромів у новинах, які не стосувалися погромів і вбивства, не надавали точку зору ромів, коли новини стосувалися розгону табору, конфлікту тощо. Показовим є те, як УНІАН, висвітлюючи погроми, використовує слово “роми”, тоді як у кримінальній хроніці вже вживається слово “цигани”: “Отямився в калюжі крові”: у Києві біля вокзалу цигани розбили голову 16-річному хлопцю”. Втім, “Сегодня” зробили окремий матеріал про акцію протесту проти расизму (“Ромы Закарпатья вышли на митинг с лозунгами “Нет – расизму”). Щоправда, вся новина складається з посилання на пост у соцмережах про акцію, а також сюжету телеканалу “Україна”, в якому про акцію не йдеться взагалі. Новинний сайт “Факти” телеканалу “ICTV” уникав слова “вбивство” у заголовках новин про події у Львові, натомість характеризував їх як “напад на табір ромів”, і що “є жертва”. У свою чергу, сайт чимало уваги присвятив новинам кримінальної хроніки, в яких фігурували роми, не економлячи на використанні емоцій та узагальнень (“Роми розмістили у Києві новий табір і б’ють перехожих”,  “Валять ліс і кидаються камінням: роми заселили Голосіївський парк”).

Нейтральне та достатньо збалансоване висвітлення новин ромської тематики протягом червня можна було спостерігати на сайтах “Новое время”, LIGA.net, ТСН.ua, “Гордон”. Експерти ІМІ не виявили на цих сайтах і мови ворожнечі щодо ромів. Окремо можна виділити матеріал “Нового времени” – “А где же твой конь? Люди с ромскими корнями и ромской внешностью – о предвзятом отношении общества”, у якому чотири герої розповідають про стереотипи, страхи та упередження щодо них з боку суспільства. Через власний досвід герої статті показують, наскільки важко бути в українському суспільстві “не таким, як усі”. На сайті “ТСН” ставили сюжети каналу “1+1”, у яких журналісти намагалися розібратися, за допомогою психологів у тому числі, “що підштовхує школярів на жорстокість”. В інших новинах даються коментарі як ромів, так і правозахисників, експертів з ромської тематики тощо. “Гордон” так само звертався до правозахисників, експертів, публікував пости із соцмереж, у яких відомі особи обурювалися, що людину вбили через її національність (“Правозахисниця Матвійчук про напад на ромів під Львовом: Не вперше помічаю, що таке відбувається якраз напередодні важливих міжнародних подій”; “Журналістка Решетилова: Коли ви чисто теоретично говорите: “Циган треба п...здити”, юнацький максималізм може реалізувати це на практиці”).

Новинний сайт 24 каналу, з одного боку, давав коментарі ромів, правозахисників, аналізував, чому нетерпимість призвела до вбивства, чому серед українців таке ставлення до інших меншин (“Нападение на ромов: о причинах погромов и пути решения проблемы”, “Латентная ксенофобия к ромам в Украине начинается с детства – эксперт”, “Как ромы снискали недобрую славу и почему в Украине мало механизмов для их социализации”). Втім, на сайті було чимало матеріалів за червень, у яких була присутня мова ворожнечі, або припущення, які не спираються на жодні джерела і є, по суті, упередженням журналіста. Наприклад: “Уровень враждебности к ромам в украинском обществе довольно высок, что провоцирует нападения на это нацменьшинство, осуществляемые, в частности, представителями праворадикальных сил” (“Правозащитница пояснила, почему не удается интегрировать ромов в украинское общество”).

І все ж таки в ЗМІ стали з’являтися поодинокі якісні матеріали ромської тематики, говорить правозахисниця, медіа-експертка Ольга Веснянка. Щоправда, їх дуже мало і, зазвичай, вони – результат тренінгів та окремої підготовки журналістів якісно та неупереджено висвітлювати подібні теми. “Можу навести як приклад роботу групи авторок, які проходили Школу конфліктної журналістики в ОБСЄ, на тему доступу ромських дітей до освіти (“Шлях до соціалізації: як ромських дітей навчають в Ужгороді”, “Заборона”). Важливо зазначити, що в цьому випадку журналісти спочатку пройшли окремий тренінг, а не бралися за матеріал, нічого в цій темі не розуміючи. Також варто згадати Громадське радіо, в ефірі якого виходила щотижня програма на ромську тематику “Чірікло”. Це був фактично єдиний прицільний медіапродукт, крім програми на Закарпатті, яку вів молодий ромський діяч Віктор Човка”, – зазначає Ольга Веснянка. Також правозахисниця зауважила, що хоча й звертання багатьох ЗМІ до експертів, правозахисників під час висвітлення ромської тематики є добрим знаком, втім такий запит з’явився тільки після численних нападів на табори. “Це демонструє, наскільки поверхневими є українські онлайн-медіа, які знаходяться в погоні тільки за тим, що привертає увагу, не несуть якось суспільної місії, аби піднімати ці питання глибше і розмаїтіше”, – каже Ольга Веснянка.

ЗМІ, які розпалювали ненависть щодо ромів

Навіть попри те, що найпопулярніші новинні медіа все рідше називають ромів “циганами”, “особистостями циганської національності” та інше, все ж мова ворожнечі періодично зустрічається і слугує закріпленню та підтвердженню небезпечних стереотипів. Так, під час моніторингу було зафіксовано 8% новин з ознаками мови ворожнечі.

Зокрема, найяскравішим прикладом були кримінальні новини, в яких завжди згадувалася національність, якщо йшлося про ромів. За червень такими були повідомлення про зґвалтування на Черкащині (“На Черкащині ром зґвалтував неповнолітню на кладовищі”, “Обозреватель”; “Под Черкассами ром изнасиловал на кладбище девочку”, РБК-Україна; “Ром изнасиловал несовершеннолетнюю на кладбище”, 24 канал), побиття хлопця в Києві (“Очуняв у калюжі крові”: у Києві роми жорстоко побили підлітка”, “Обозреватель”; “Очнулся в луже крови” – на Соломенке ромы напали на подростков”, “Вести”), побиття еколога в Голосіївському парку (“В сети показали, как ромы набросились на экологов в парке Киева”, РБК-Україна) тощо.

Разом з тим подібні злочини відбуваються щодня за участі представників і інших національностей, але ця інформація не вказується в подібних новинах. Крім того, всі ці новини базувалися на постах із соцмереж, розказаних через якусь іншу особу, що також ставить під сумнів повну достовірність такої інформації. Позиція ромів у таких новинах практично завжди відсутня, не звертається увага на досить цікаві деталі. Зокрема, що підлітки, на яких роми начебто напали поблизу столичного вокзалу, йшли із запаленим файєром повз їхній тимчасовий табір, із коментарів – тільки емоційні заклики матері постраждалого.

Крім того, розказуючи про те, як роми розташовують нове поселення, журналісти досить часто використовували дієслова: “окупували”, “приватизували”, “створили ЖК “Айнене”, “відібрали”, “захопили” тощо (“Роми окупували територію поблизу вокзалу в Києві: б’ють перехожих та залишають гори сміття”, УНІАН; “Территорию возле ж/д вокзала в Киеве “приватизировали ромы”, “Сегодня”; “Ромы захватывают киевский парк - соцсети”, “Сегодня”, і т.д).

Як зазначила правозахисниця, медіа-експертка Ольга Веснянка, відповідальність медіа щодо зростання агресії щодо ромів існує в тому числі і через активне поширення мови ворожнечі. “Неодноразово спостерігала, коли спочатку в інтернеті з’являється якась публікація про злочинців, які є ромами за походженням, а потім цим матеріалом користуються люди, які розпалюють міжнаціональну ненависть і чинять ті чи інші напади на людей, які приїхали на заробітки. Така ж ситуація була і у Львові, де напередодні нападу розповсюджувалися подібні публікації, дуже активно писали про групу “Ловці”, – говорить Ольга Веснянка.

Радикали

Сайти “Страна” і “Вести”, які відомі поширенням проросійських наративів в українському інформаційному просторі, використали цю ситуацію з ромами, аби ще більше поговорити про радикалізацію настроїв українців. Через численні матеріали відбувалося нагнітання ситуації, в текстах використовувалося чимало узагальнень, припущень, оціночних суджень тощо.

Вказані сайти більше за інших публікували пряму мову націоналістів, яка містила відверту мову ворожнечі. Наприклад: “Сегодня “Национальные дружины” очистили парк Киева от цыганской грязи. Мы не позволим превращать свой город в притон, где царит настоящая антисанитария, а бездомных животных съедают на ужин. Хватит игнорировать наши законы, обворовывать наших граждан и загрязнять наши города”, – говорится в сообщении. При этом активисты отметили, что спасли кота. "Теперь он будет жить с нами”, – добавили активисты” (“Нацдружины” разгромили лагерь ромов в Голосеевском парке”, “Вести”).

Трагедію у Львові в “Страна.ua” охарактеризували як “ультраправую зачистку”. “Это не первое нападение на таборы в столице Галичины”, – також пише видання. Є й узагальнення без джерел і посилань: “Часть львовян, впрочем, поддерживает такие методы "борьбы с цыганами" и в какой-то мере оправдывает националистов. Мол, ромы торгуют наркотиками, грабят людей и даже якобы похищают детей”. Сайти пишуть і про зростання праворадикального насильства в країні, через що “Киев может потерять поддержку на Западе”: “Киев может потерять поддержку на Западе”. В США выступили с резкой критикой С14 и других ультраправых Украины”, “Страна.ua”; “У Украины большие проблемы с праворадикальным насилием – Atlantic Council”, “Вести”.  

Після цього “Вести” пишуть: “Украинская власть за последнее время отметилась акциями против своих недавних союзников – радикальных националистов. Дело дошло даже до избиений. Это удивительным образом совпало с призывами зарубежных правозащитников обуздать праворадикалов в Украине. А сами заявления Amnesty, Human Rights Watch и других организаций прозвучали одновременно с подготовкой марша в защиту ЛГБТ”.

Рекомендації для ЗМІ

• згадуйте рівень освіти, вік, етнічну належність, релігію, сексуальну орієнтацію або політичні погляди людей тільки тоді, коли це доречно в контексті;
• запитуйте тих, з ким розмовляєте, як вони хочуть бути ідентифікованими, і використовуйте це в своєму матеріалі;
• уникайте суджень на основі стереотипів та упереджень;
• визначте свої власні стереотипи та упередження і переконайтесь, чи вони не впливають на ваш матеріал;
• використовуйте нейтральний тон при використанні інформації з інших джерел;
• уникайте негативної чи позитивної дискримінації в матеріалі;
• приділяйте однакову увагу всім сторонам теми, про яку пишете;
• додайте до ваших джерел представників різних меншин;
• пам’ятайте, що можуть існувати культурні відмінності між вами і темою матеріалу, які можуть ускладнити доступ до інформації;
• виправляйте граматичні помилки в цитатах, якщо вони виставляють ваші джерела в поганому світлі;
• висвітлюйте чутливі теми з метою створення мостів порозуміння між соціальними групами;
• шукайте факти та логічні пояснення, а не тих, хто винний;
• злочинність та бідність не мають етнічного забарвлення, але можуть мати деякі системні пояснення. Копайте глибше.

*До моніторингу увійшли новини, присвячені ромській тематиці, за червень 2018 року в наступних 12-ти інтернет-ЗМІ: “Сегодня”, “Обозреватель”, УНІАН, “Страна.ua”, ТСН.ua, 24 канал, “Гордон”, “Новое время”, ICTV, РБК-Україна, LIGA.net та “Вести” у рамках проекту “У-Медіа” за підтримки “Інтерньюз-Нетворк”. Вибірка становить 389 матеріалів.