ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Особиста безпека журналістів: у чому фішка?

14.11.2019, 11:36
Photo by Вattleface
Photo by Вattleface

Не стойте и не прыгайте,
Не пойте, не пляшите
Там, где идёт строительство
Или подвешен груз!

(Пісня з мультфільму “Пластилінова ворона”)

Ця стаття мала би бути про журналістів та масові заворушення, але попередній тиждень кардинально змінив тему та першочерговість загроз. Особиста безпека журналістів – це досить велика та складна тема, але потрібно з чогось починати.  

Для початку одна коротка замітка і кілька відео.

У Маріуполі Донецької області 31-річний водій автомобіля "Audi Q7" рухався однією з автомагістралей у Лівобережному районі. Перед його автомобілем у невстановленому місці дорогу перебігав чоловік. Водій різко загальмував, вийшов з машини, щоб зробити зауваження. Під час сварки пішохід вихопив з кишені ніж і вдарив водія в груди. Пішохід відразу ж утік. Поранений водій сів за кермо, щоб самостійно дістатися до лікарів. Однак дорогою він помер, а його авто врізалося в дерево.

Відео інциденту на пішохідному переході у Вінниці

Відео вибуху на Житомирській трасі

Відео стрілянини на вул. Чаадаєва в Києві

Це все сталося протягом першого тижня листопада цього року (2019). Подібних випадків багато, і їхня кількість тільки збільшується. Україна ввійшла до десятки найбільш небезпечних країн світу в рейтингу Global Peace Index. Згідно з цим рейтингом, Україна посіла 156-те місце, опинившись між Центральною Африканською Республікою і Суданом. Також до десятки найменш безпечних країн увійшли Сирія, Південний Судан, Ірак, Афганістан, Сомалі, Ємен, ЦАР, Судан, Лівія. Не 2014 або 2015 року, коли на сході країни йшли активні бойові дії, а наприкінці 2019-го. Це свідчить про те, що градус насильства в країні виріс і поставив нас в один ряд з найнебезпечнішими країнами у світі. 

Здавалося, до чого тут журналісти? Все просто. Насамперед журналісти контактують із соціумом, який перебуває в найбільш напружених і больових обставинах. І як наслідок медійники часто потрапляють в епіцентр конфліктних ситуацій. І... повністю ігнорують питання особистої безпеки. “Зі мною нічого не трапиться”, “Вони не божевільні бити журналіста на камеру”, “Журналіст не сторона конфлікту” – всі ці мантри призводять до того, що журналістика перетворюється на одну з найнебезпечніших професій у країні. 

Наприклад, журналісти часто є опосередкованою стороною конфлікту, враховуючи медіавласника, якому належить медіа, де вони працюють. Упевнені ви можете бути тільки в одному: щоразу, коли ви йдете працювати, ви в небезпеці. Ваша безпека – це тільки ваша відповідальність, не редакції, не телекомпанії, а тільки ваша.

Кілька простих запитань та відповідей:

1. Чи вартий матеріал здоров'я або життя журналіста? Залежно від відповіді й будуватиметься поведінка в потенційно небезпечній або небезпечній ситуації. 

  • Якщо відповідь “Так – вартий”, тоді сміливо можна лізти під кулі, гранати, міни і страждати, ранитися та лікуватися. 
  • Відповідь “Ні – не вартий”: тоді журналістське завдання має виконуватися максимально безпечним способом, а на першому місці стоятиме особиста безпека. 

Обидва варіанти є крайнощами, і, найімовірніше, журналісти мають виробити для себе середній варіант поведінки, так щоб і матеріал вийшов цікавий, і залишитися в безпеці та не постраждати. Проте пам’ятайте, що ситуація може змінитися досить швидко і відреагувати можна не встигнути, наприклад вибух гранати під ВР

2. Які ресурси має журналіст для зниження до мінімуму ризику для життя і здоров'я? Гарний трансфокатор, наприклад ☺ Чи має засоби індивідуального захисту, які відповідають ситуації (протигаз, захисні окуляри, каска, бронежилет, газовий балончик тощо)? Чи має знання та навички з надання першої допомоги? Чи є індивідуальна аптечка? Чи є засіб і шлях евакуації з небезпечного місця? І так далі. Журналіст, який заздалегідь не ставить собі цих питань, має шанси опинитися в загрозливій ситуації та бути абсолютно непідготовленим.

3. Наскільки журналісти готові до опору, якщо агресія буде на них спрямована? Існує значна ймовірність, що обидві сторони конфлікту перемкнуть свою агресію на журналіста саме як на представника медіа. Або ж одна зі сторін цілеспрямовано атакуватиме медійників для припинення журналістської діяльності. Якщо журналісти не готові, то не варто лізти в епіцентр події? Що журналіст робитиме, якщо на нього нападуть з арматурою, каменем, пістолетом, гранатою, автоматом, танком?

4. Чи має журналіст поліс медичного страхування?

Це невелика частина абсолютно простих запитань. І ставити їх треба до виконання журналістського завдання та до потрапляння в небезпечну ситуацію. Завжди, перш ніж кудись зайти, потрібно зрозуміти, як виходити. Якщо відповіді немає, то, можливо, і заходити не варто. 

І на останок перше правило всіх рятувальних служб – "Перш ніж починати рятувати інших, переконайтесь у власній безпеці"!

Олексій Павлійчук

Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama

Відео стрілянини на вул. Чаадаєва в Києві
Відео інциденту на пішохідному переході у Вінниці
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!