ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Особливості "карантинної журналістики" Кіровоградщини

Збільшення трафіку, падіння доходів та робота в режимі нон-стоп – ось реальність, із якою доводиться стикатися журналістам Кіровоградщини під час карантину. І хоча про закриття окремих видань в області поки не йдеться, певні не надто втішні тенденції все ж вимальовуються.

Контент

Основа основ, те, на чому тримається будь-яке видання, – тексти, відео, графіка, загалом контент, який продукує медійний ресурс, – на жаль, суттєво втратила в якості. За півтора місяця з моменту запровадження карантину тема коронавірусу стала не лише топовою, але й найхайповішою для переважної більшості інтернет-видань Кіровоградської області. За день кількість публікацій, що тією чи іншою мірою стосуються COVID-19, коливається в межах 30–50% загальної кількості матеріалів. А з урахуванням важкодоступності основних спікерів та вже традиційно мізерного штату журналістів, стрічки новин регіональних сайтів дедалі більше перетворюються на збірник передруків інформації з офіційних сайтів міністерств, відомств та організацій, розбавлений хвалебними замітками про благодійні тури з роздаванням масок та продуктових наборів від власників-спонсорів-"друзів" видання. Хоча варто визнати: новини про COVID-19 збирають наразі найбільше переглядів, підіймаючи трафік навіть "мертвих" сайтів. 

Проте окремі видання все ж зуміли адаптуватись, водночас не втративши свого фірмового стилю. "Я б сказала, що під час карантину наша редакція мобілізувалася, бо коронавірусний контент треба чимось розбавляти. Тому аналітики та матеріалів у стилі журналістики рішень та споживчої журналістики в нас стало більше, ніж зазвичай", – розповідає редактор інформаційного порталу "Гречка" Анастасія Дзюбак.

Саме пошук тем наразі став топовою проблемою для журналістів області. І якщо раніше ці самі теми можна було "нахапати" з новин, додавши трошки фідбеку, поговоривши з експертами чи поглянувши на подію з іншого ракурсу, то тепер робота над опрацюванням ідеї займає чи не найбільше часу, зауважує журналістка видання "Утренний город" Летиція Курята.

Робочий час

Понад половину журналістів Кіровоградщини, що взяли участь у невеличкому онлайн-опитуванні в закритій медійній фб-групі, зізнаються – на карантині працюють більше, ніж до нього. І це при тому, що абсолютно всі видання перейшли на повністю або частково дистанційну роботу. Простіше кажучи, відправили журналістів працювати з дому. А там, як відомо, купа факторів, що відволікають (холодильник, телевізор, книжка, кіт...), і рідні, яким ще треба пояснити, що просидіти весь день за комп’ютером – це і є твоя робота.

Редактор видання "Точка доступу" Ольга Зима визнає, що підлаштуватися під нові умови роботи було непросто: "Карантин суттєво вплинув на організацію робочого часу. З першого дня запровадження карантину ми працюємо з дому. І в перші тижні це був стресовий період, тому що працювати онлайн, контролювати роботу, координувати її виявилося досить складно. Звичайно, це вплинуло і на контент сайту. Всі наші напрацювання контент-плану вмить розвіялися, а новини, статистика Covid та постійні сповіщення з робочих чатів поїдали весь час – із самого ранку й до пізньої ночі.

Змушувати журналістів виходити за межі власного дому ми не можемо, адже це означає наразити на ризик їхнє життя. Тому питання зі спікерами намагаємося вирішувати в телефонному режимі або месенджерах".

Доступ до інформації

Чи не найбільшою проблемою роботи журналістів в умовах карантинних обмежень стала поява низки бар’єрів на шляху отримання необхідної інформації. Доступ до приміщень рад, адміністрацій, медичних закладів наразі вельми ускладнений. Ба більше, практично зникла можливість отримати оперативну відповідь на запитання, яке виникло в момент озвучення спікерами тих чи інших тез.

"Пресслужба зазвичай озвучує запитання від журналістів, але якщо посадовець відповів на це питання "для годиться", то немає змоги сказати: "Стоп, мабуть, ми одне одного не зрозуміли" – та поставити уточнювальне запитання. Раніше, до прикладу, і лабораторний центр, і департамент охорони здоров’я завжди були відкриті для журналістів. Зараз або через наплив роботи й активності медіа, або через якісь обмеження сконтактуватись із ними безпосередньо неможливо", – визнає Анастасія Дзюбак.

Обмеженнями для журналістів обертається й "турбота" органів місцевого самоврядування. Так, за день до проведення позачергової сесії на офіційній фб-сторінці  міськради Кропивницького з’явилося звернення від секретаря ради Андрія Табалова, у якому серед іншого прозвучало й таке: асідання проходитиме в закритому режимі, тому прошу журналістів та активістів поставитись із розумінням до ситуації і дивитися трансляцію онлайн". Після спроби представника ІМІ розібратись у ситуації та отримати роз’яснення, хто та в який спосіб встановив цей "закритий режим", для медійників зробили "поблажку" – виділили окремий кабінет у міській раді, куди виводили онлайн-трансляцію із сесійної зали. Що характерно, у тих небагатьох журналістів, які все ж вирішили особисто прийти на сесію, організація подібної "резервації" питань не спричинила. А от представника ІМІ, який також є журналістом-фрілансером, у сесійну залу погодилися впустити лише після заяви про намір викликати поліцію та особистого втручання прессекретаря міського голови Кропивницького Інни Приймак.

Фінанси

Власні доходи від реклами на час карантину скоротилися практично у всіх видань області, з представниками яких вдалося поспілкуватись. Редактори визнають – нових клієнтів практично немає, а от постійні намагаються мінімізувати власні видатки, домовляючись про відтермінування платежів або й звичайний бартер. Є проблеми навіть у такого здавалося б стабільного джерела доходу, як ради та адміністрації, які мають контракти на висвітлення власної діяльності з місцевими онлайн- та друкованими виданнями. За нашою інформацією, затримування з оплатою виконаної роботи в окремих випадках сягає двох місяців.

Однак про примусовий відпускний режим та позмінну роботу і, відповідно, оплату, нам на правах анонімності повідомила лише одна журналістка одного всеукраїнського видання, що має на території області власне представництво.

З огляду на ситуацію з пандемією у світі сподіватися на швидке завершення карантину не варто нікому. Тож журналістам та редакторам необхідно напрацювати власну антикризову стратегію, щоб вижити та гідно конкурувати в нових для себе умовах. Адже хайп хайпом, а якісна журналістика завжди цінуватиметься публікою, на відміну від клікбейтних заголовків та гучних заяв "ні про що".

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ в Кіровоградській області

Матеріал підготовлено за сприяння правозахисної організації Freedom House в Україні.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!