Огляд законопроєктів, що можуть вплинути на медіа і плануються до розгляду

Фото – УНН

З 18 травня народні депутати мають зібратися на перше після тривалої перерви пленарне засідання. Наразі невідомо, які саме законопроєкти вони стануть розглядати: на сайті Верховної Ради України інформація відсутня. Загалом Порядок денний п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання містить 1046 проєктів законів та інших актів парламенту, які депутати мали б розглянути до початку "канікул". Деякі з них у тому чи іншому форматі можуть вплинути на інформаційні відносини в Україні, діяльність засобів масової інформації та журналістів. У цьому матеріалі ми коротко розглянемо, які саме законопроєкти залишаються в порядку денному і можуть бути винесені на пленарне засідання найближчим часом. 

Насамперед варто згадати Проєкт Закону про медіа (2693-д від 02.07.2020). Розгляд цього законопроєкту неодноразово відкладався, зокрема через критику з боку медійного середовища та громадських організацій. Незважаючи на запевнення депутатів, наприклад голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва про врахування зауважень від медіафахівців, на сайті Верховної Ради текст законопроєкту залишається незмінним. Нагадаємо, що попри велику кількість позитивних новел законопроєкту деякі його положення створюють небезпеку цензури та порушення свободи слова в Україні. Про це Інститут масової інформації та інші організації зазначали, зокрема, в заяві Медіаруху. Законопроєкт ще не розглядався в сесійній залі (попередній законопроєкт 2693, відправлений на повторне перше читання, є іншим документом і на розгляд Верховної Ради не виноситься), тож у разі винесення його на розгляд депутатів ще може бути відхилений.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (2072 від 05.09.2019) все ще не винесено на розгляд у сесійну залу, і цілком можливо це відбудеться протягом травня-червня. Законопроєкт, окрім уточнення питань прозорості власності телерадіоорганізацій та провайдерів програмних послуг, передбачає заборону отримувати кошти у формі позик, кредитів, внесків до статутного капіталу, інвестицій у будь-яких формах, цінних паперів, а також майно, будь-яке технічне обладнання від фізичних та/або юридичних осіб, які пов’язані (прямо або опосередковано) з країною-агресором, та осіб, які не можуть пояснити джерела походження коштів або майна (зокрема, коштів на його придбання), що надаються ними телерадіоорганізації. Законопроєкт не розглядався депутатами. Незважаючи на наявність певних неузгодженостей з нормами інших законів, законопроєкт загалом має сприяти покращенню інформаційного середовища України, надавати споживачу можливість оцінити об’єктивність та незаангажованість певного засобу масової інформації через джерела його фінансування, унеможливити фінансування з боку країни-агресора, а отже зменшити поширення дезінформації в суспільстві.

Ще одним законопроєктом, спрямованим на протидію інформаційній війні й запланованим на п’яту сесію, є Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо протидії інформаційній війні (4188 від 05.10.2020). Законопроєкт пропонує додатково заборонити телерадіоорганізаціям трансляції висловів, що містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації щодо України, окупації Російською Федерацією частини території України й ведення Російською Федерацією гібридної війни проти України, та надати Національній раді з питань телебачення і радіомовлення можливість притягнути до відповідальності за трансляцію або ретрансляцію таких висловів. Законопроєкт регулює лише діяльність телерадіоорганізацій і не зачіпає друкованих ЗМІ, інтернету чи інших способів поширення інформації. Загалом законопроєкт не матиме значного впливу і не несе помітних змін, адже заперечення факту агресії та окупації частини території України вже вважається правопорушенням у низці інших нормативних актів. І за таке правопорушення Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже зараз може притягати телерадіоорганізації до відповідальності. Однак законопроєкт з розгляду наразі не знято.

Варто зазначити, що деякі законопроєкти, навпаки, спрямовані на послаблення реагування держави на інформаційну агресію з боку Російської Федерації. Зокрема, Проєкт Закону про внесення змін до частини восьмої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів (3079 від 18.02.2020), внесений народним депутатом Шуфричем Н. І. Він фактично відкидає можливість із боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення притягати телерадіоорганізації до відповідальності за трансляцію або ретрансляцію інформації, спрямованої на знищення державності України. Однак з огляду на те, що  Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики подав подання про відхилення, ймовірність ухвалення цього законопроєкту в сесійній залі невелика.

Два законопроєкти, що заплановано до розгляду, присвячено діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Наприклад, Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (4107 від 17.09.2020) пропонує змінити порядок призначення членів Нацради. Законопроєкт був ухвалений за основу в грудні 2020 року і готується на друге читання, а відповідно, до нього подано пропозиції поправок від різних суб’єктів законодавчої ініціативи, зокрема ініційовані громадськістю. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо здійснення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення наглядових повноважень у період дії обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (3749 від 26.06.2020) пропонує надати можливість Нацраді на період карантину проводити невиїзні перевірки ліцензіатів. Зареєстрований майже рік тому, наразі цей законопроєкт застарів, проте з розгляду він не знятий. 

Декілька законопроєктів планують змінити роботу Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Зокрема, Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України) (2576 від 12.12.2019). Законопроєктом передбачається внести зміни до порядку формування Наглядової ради НСТУ, зокрема зменшивши політичну залежність членів ради. Одночасно пропонується надати Наглядовій раді додаткові повноваження, наприклад дозволити використовувати  ресурси й майно НСТУ для спільної діяльності, витрати на маркетингове просування тощо. Однак деякі норми законопроєкту створюють можливості виводити майно, приміщення й обладнання з власності НСТУ. Поки що законопроєкт не розглядали народні депутати, тож є всі можливості прибрати наявні ризики, дозволивши НСТУ ефективніше виконувати свою місію якісного медіа. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування (4230 від 19.10.2020) пропонує дозволити НСТУ транслювати рекламу в тих самих обсягах, що й комерційні телеканали. Ця ідея, хоча й може збільшити надходження НСТУ, становить ризики втрати об’єктивності й незалежності суспільного мовника. Обмеження реклами й гонитви за прибутком вважалося одним з найважливіших принципів суспільного мовлення на етапі розроблення самої концепції. Зрозуміло, що час і досвід вносить свої корективи. Поки що законопроєкт не розглядався народними депутатами, тож важко сказати, на яку позицію вони стануть під час голосування. 

Народні депутати можуть розглянути й законопроєкти, спрямовані на зміну доступу до публічної інформації, що також безпосередньо вплине на роботу журналістів. Наприклад, Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень (2381 від 05.11.2019) пропонує збільшити розмір штрафів за ненадання відповіді на запити та вдосконалити процедуру притягнення до відповідальності. За своєю сутністю цей законопроєкт є позитивним, адже має допомогти публічності й відкритості органів влади та інших розпорядників публічної інформації. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо надання відповідей на запити (3660 від 15.06.2020) пропонує обмежити кількість запитів на доступ до публічної інформації п’ятьма протягом одного тижня. З одного боку, ця законодавча ініціатива дозволить уникати так званого спаму, коли за допомогою надсилання великої кількості запитів фактично блокується надання розпорядником інформації для інших запитувачів. З іншого – формулювання в законопроєкті створюють загрозу невірного тлумачення з боку розпорядників, а отже приховування суспільно важливої інформації від громадськості. Однак законопроєкт поки що не внесено в сесійну залу, тож він може бути вдосконалений. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях  (3952 від 03.08.2020) пропонує прямо визначити в законодавстві, що інформація про доходи керівників, заступників та членів виконавчого органу держпідприємств не є інформацією з обмеженим доступом. Законопроєкт був ухвалений у першому читанні в січні 2021 року і готується до другого читання з урахуванням поправок. 

У сесійну залу можуть бути винесені й інші законопроєкти, які в тому чи іншому вигляді впливатимуть на діяльність засобів масової інформації і журналістів та інформаційне середовище загалом. Адже будь-які зміни в законодавстві про рекламу або в законодавстві про оподаткування діяльності фізичних осіб – підприємців також впливають на обіг інформації. Внесення змін до суто "технічних" норм щодо телекомунікацій можуть вплинути на розповсюдження в інтернеті, зміна правил гри в авторському праві впливатиме на реалізацію творчої праці журналіста тощо. Тому ІМІ уважно стежить за новими законопроєктами, які вносяться на розгляд Верховної Ради. 

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected]