Одеські журналісти про основні виклики: фінанси, збереження команди і обмеження на інформацію

За три місяці війни вже понад 100 регіональних медіа припинили свою діяльність в Україні. У цьому переліку присутні й ЗМІ Одещини. Їхня частка не така велика, як у регіонах, де відбуваються активні бойові дії. Проте війна й соціально-економічна ситуація в країні повністю переформатували місцевий медіапростір.

Особливо вона позначилася на регіональному телебаченні та газетах. Продюсерка одеського 7 каналу Олена Ротарі зазначає, що фактично з першого дня повномасштабного вторгнення одеські регіональні телеканали перейшли на мовлення загальнонаціонального марафону, а політики та бізнесмени, які здебільшого є власниками телеканалів в Одесі, вирішили мінімізувати свої витрати на медіа та переспрямувати всю допомогу на ЗСУ. 

"Більшість місцевих тележурналістів та відеооператорів стали співпрацювати з іноземними колегами як фіксери (супровідники). Інша частина кореспондентів перейшла на роботу до різних волонтерських штабів, які допомагають внутрішнім переселенцям та військовослужбовцям", – розповіла регіональному представникові ІМІ в Одеській області Олена Ротарі. 

Головред Першого міського телеканалу Віталій Мілевич вважає, що війна збільшила кількість роботи в місцевих медійників, оскільки щоденно з’являється багато важливих подій і присутній великий попит на інформацію в громаді: "З іншого боку, наявні великі проблеми з фінансуванням у всіх медіа, особливо в локальних. За моєю інформацією, за час повномасштабної війни більшість одеських телеканалів припинили або майже припинили свою роботу. Ми намагаємося триматися, але також були вимушені змінити сітку та тимчасово зупинити виробництво низки проєктів", – розповів він.

Заступник редактора одеської газети "Порто-франко" Олександр Галяс розповів, що війна суттєво вплинула на газетний ринок Одеси: на плаву залишилися лише ті видання, які мають сторонню підтримку. "Облрада підтримує (явно чи неявно) "Одеські вісті", "Чорноморські новини", "Вечернюю Одессу", але й ті скоротили кількість виходів до щотижневика. Газета "Слово" виходить лише в онлайн-форматі. Газета "Порто-франко" – незалежне видання – змушена була тимчасово припинити вихід. Редакція існує коштом передплати, продажу та реклами. Зараз вартість друку та тарифи на продаж робить випуски збитковими. Тим більше що впала платоспроможність цільової аудиторії, а це переважно люди віком 50+ з вищою чи середньою спеціальною освітою. Фінансова проблема є фактично єдиною, яка заважає відновленню випуску газети", – каже Олександр Галяс.

Проблеми з фінансами помічає й кореспондент та представник Радіо Свобода в Одесі Михайло Штекель. На думку журналіста, одеські медіа опинилися в складній ситуації з початком повномасштабного вторгнення. Деякі телеканали та сайти були закриті, інші скоротили журналістів та фотографів. Але водночас викрилися проблеми з розумінням журналістських стандартів в умовах війни.

"Журналістам часто не вистачає навичок та інформації у висвітленні воєнних тем. Наприклад, кореспонденти запитують на похоронах друзів загиблих, які тепер у тих плани на майбутнє. Мало хто з журналістів спробував виїжджати з Одеси на передову, за Миколаїв. Багато одеських журналістів почали працювати фіксерами, допомагати іноземним журналістам висвітлювати війну в Україні. Це великий плюс: можна навчитися незалежної журналістики. На жаль, специфіка роботи з іноземцями часто не передбачає часу навчання", – вважає Михайло Штекель.

Як відомо з приватних бесід, кореспонденти регіональних онлайн-медіа вже працюють в умовах урізаних гонорарів. Хоча радше існують на ентузіазмі, наголошує керівник проєкту "Одеса.Онлайн" Вадим Тютюкін.

"Зазначу, що виживають ЗМІ, які не мають єдиного "господаря", а фінансування відбувалося з різних джерел. Зокрема, нашому ресурсу одне з джерел продовжує надавати сильно урізану допомогу, але це дає змогу залишатися на плаву. Щодо перспектив одеських ЗМІ, що залишилися на сьогодні в робочому режимі, прогнозувати складно. Можу впевнено сказати про наш ресурс: зараз ми працюємо в режимі 24/7 і, навіть, якщо фінансування зовсім зникне, весь колектив висловив готовність працювати на волонтерських засадах. Тож Odessa.Online працює для Перемоги, до Перемоги й працюватиме після Перемоги", – розповів Вадим Тютюкін.

Всупереч зменшенню чисельності реклами та обмеженню фінансування через війну продовжують працювати в інтересах суспільства й гіперлокальні медіа, зокрема такі, як "Біляївка сіті", "Ми поки що працюємо, бо усвідомлюємо всю важливість нашої роботи зараз. І бачимо це в цифрах. У лютому нас читали 35 тисяч читачів, наразі 129 тисяч, і ця цифра щоразу зростає, – описує ситуацію головна редакторка цього медіа Галина Халимоник. – Необхідно зберегти команду, забезпечити її ресурсами для роботи, глобалізуватися, але поки що ми шукаємо візію, як це має бути, – у плані побудови спільноти. Адже ми були виключно гіперлокальним сайтом, тепер пишемо більше про південну частину країни, про досвід мешканців у виживанні та боротьбі. План на майбутнє – виграти війну та зайнятися розвитком медіа, яке почали розвивати до 24 лютого, – Open.Дністер".

Поділився з нами своїми планами й Віталій Мілевич, головред Першого міського телеканалу. Хоча й зазначив, що важко будувати якусь стратегію розвитку за таких умов, тож плани дуже прості – вижити та бути максимально корисними глядачам.

"Раніше ми не дуже цікавилися грантами, зараз готуємо заявки на декілька", – розповів він. Олександр Галяс, заступник редактора газети "Порто-франко", та його команда також шукають допомоги в донорів. За його словами, маючи фінансову підтримку, редакція могла б відновити вихід видання, щоб через шість місяців вийти на рівень самоокупності. Згадує про надію на різні міжнародні організації й Вадим Тютюкін, керівник проєкту "Одеса.Онлайн": "Є надія на фонди, які підтримують медіа. Вони нас уже підтримали технічно – забезпечили супутниковим інтернетом, телефоном та захисною амуніцією для роботи в гарячих точках (було передано ІМІ. – Прим. автора)".

У продюсерки Олени Ротарі трохи песимістичне бачення журналістики в Одесі. "Сьогодні складно передбачити, чи бізнесмени й політики після перемоги України фінансуватимуть регіональні канали. Найімовірніше, одеським телевізійним журналістам доведеться піти в інтернет або освоювати нову професію", – вважає вона.

Серед важливих проблем наразі відзначається й ускладнена комунікація з військовими та державними органами влади. Михайло Штекель, кореспондент Радіо Свобода, зазначає, що зворотний зв’язок відбувається нестабільно. "В останні кілька тижнів пресцентр оперативно повідомляє про бомбування, але відмовляє в праві знімати на місці влучення (як передбачає меморандум між міністерствами оборони, інформаційної політики та журналістами), до того ж влада та деякі журналісти роблять зусилля подолати телеграм-канали, які публікують фото та відео одразу після влучень. Саме їхні дописи починають розповсюджувати одесити, не одержуючи оперативної інформації про те, що сталося, від офіційних джерел та українських ЗМІ", – розповідає журналіст.

Попри численні виклики місцеві журналісти намагаються знаходити нові формати та встановлювати тісніші взаємозв’язки зі своєю аудиторією. "У людей дуже великий попит на отримання інформації "тут і зараз", тож телеканали мають ще більше уваги приділяти соцмережам, особливо телеграму, а також прямим ввімкненням з місця подій, – вважає Віталій Мілевич. – З початку повномасштабного вторгнення Росії більшість контенту телеканалу так чи інакше пов’язана з війною. Ми запустили кілька тематичних проєктів, а також щоденні прямі ефіри з гостями в студії і ввімкненнями з інших регіонів України та з-за кордону, де інформуємо про ситуацію в країні, аналізуємо гарячі теми й боремося з російською пропагандою. Як можемо допомагаємо на інформаційному фронті та віримо в нашу перемогу".

Олександр Галяс зі свого боку зазначає, що "нашою фішкою" має стати висвітлення роботи галузей, які входять до сфери "Економіка турботи" (Care Economy) – актуальна світова тема, якій в Україні поки що майже не приділяється уваги. "Крім того, плануємо створити "молодіжну редакцію" з юних авторів, які готуватимуть спеціальні випуски для школярів та молоді, зокрема в соцмережах", – поділився планами редактор.

Зосередитися на темі відбудови країни планує й "Біляївка сіті", яке очолює Галина Халимоник. Також серед основних тем у їхнього колективу наразі війна та пов’язані з нею життя жінок, дітей та волонтерів, а на майбутнє – туризм, екологія, біорізноманіття регіону.

Наперекір війні всі місцеві журналісти та головреди, з якими ми спілкувалися, вірять у майбутнє країни та одеської журналістики. У кожного з них свої погляди, але їх об’єднує головне – віра в значні перспективи розвитку регіонального медіасередовища та аудиторії в післявоєнні часи.