Оборонний альянс, який "загрожує Росії". НАТО в українських онлайн-медіа

Найчастіше в українських медіа в матеріалах зі згадкою НАТО йдеться про інтеграцію України до альянсу. Можливість цього згадується в кожному третьому матеріалі. У кожному п’ятому йдеться про наратив "НАТО переймається Україною". Такі основні результати дослідження Інституту масової інформації.

Дослідження ІМІ охопило 10 сайтів, які є серед лідерів за переглядами. Вибірка становила по 20 матеріалів з кожного сайту починаючи з 31 травня й у зворотному часі *.

Найменше про НАТО писав сайт ТСН (у середньому раз на два дні, 20 матеріалів вибірки на цьому сайті вийшло протягом 28 днів), а найбільше – сайти "РБК-Україна", "24 канал" та НВ (згадували про альянс чотири-п'ять разів на день, вибірку зібрано за чотири-шість днів).

Половина цих матеріалів (50,5%) мала українські першоджерела, ще 41% – західні, і лише 7% – російські. Водночас коментарі представників західних країн були присутні в 41,5% матеріалів, українців – у 25,5%, росіян – у 4%.

У матеріалах зі згадкою НАТО також найчастіше згадували США: Сполучені Штати присутні в 17,5% матеріалів. Далі зі значним відривом йдуть Литва та Франція – по 5%, Туреччина та Польща – по 4,5%.

Переважно в цих матеріалах НАТО представлено в нейтральному тоні, за винятком сайту "Страна", на якому третина матеріалів про НАТО містила маніпуляції.

Аналітики ІМІ виділили вісім тем та наративів, які зустрічалися в матеріалах зі згадкою НАТО. Найчастіше (у 67 матеріалах) йшлося про можливість інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

НАТО для аудиторії українських онлайнів

У публікаціях українських медіа НАТО подається як оборонний союз, який покликаний захищати як членів альянсу, так і своїх союзників. Саме в такому контексті організація згадується в матеріалах різних сайтів:

• "Альянс делается ради обороны", – пише "Корреспондент".
• "Президент Байден висловив свою підтримку посиленню позицій НАТО щодо оборони та стримування (зовнішніх загроз. – Ред.)", – йдеться в матеріалі TSN.ua.
• "НАТО – це передусім оборонний союз, який покликаний захищати і обороняти своїх союзників… все, що ми робимо, відбувається заради оборони", – цитує Генсека НАТО Єнса Столтенберга "Українська правда". Ця ж заява Столтенберга є і на сайті 24tv.ua.

Водночас під обороною мається на увазі не лише захист від військової агресії. Також серед загроз згадуються зловмисні економічні та політичні дії з боку стратегічних противників. А ще для країн-членів НАТО важлива співпраця щодо викликів у сферах глобальної безпеки здоров'я, зміні клімату, енергетичній безпеці та відновленні світової економіки. Також для України співпраця з НАТО – це ще й захист критично важливої енергетичної інфраструктури. А в історії із затриманням у Білорусі опозиційного журналіста Протасевича альянс виглядає таким, що відстоює політичні свободи та свободу слова.

Разом з тим не замовчуються в українських медіа і внутрішні проблеми альянсу. Так, у матеріалі "Української правди" йдеться, що саміт НАТО 14 червня має зміцнити трансатлантичну єдність. У публікації згадується попередження президента Франції Еммануеля Макрона, яке той озвучив у 2019 році. Тоді Макрон заявив, що в НАТО "смерть мозку", оскільки альянс, створений у 1949 році для стримування військової загрози Радянського Союзу, не має чіткої політичної стратегії в багатополярному світі після холодної війни. У цьому матеріалі, а також новині "РБК-Україна" вказується на невдоволення Франції планами збільшення бюджету НАТО на 20 млрд доларів протягом наступних 10 років. Франція вважає, що це "навряд чи піде на користь французьким військовим пріоритетам і може відвернути увагу та ресурси від розбудови слабкої оборонної спроможності країн-членів Європейського Союзу".

Основним опонентом та загрозою як для членів НАТО, так і союзників альянсу в публікаціях українських медіа виглядає Росія. "Росія продовжує поводитись агресивно як удома, так і на міжнародному рівні", – цитує Столтенберга tsn.ua. Генсек НАТО каже про продовження економічного тиску і санкцій на Кремль і водночас – про пропозицію щодо діалогу.

Разом з цим не всі країни НАТО готові йти на загострення з РФ. Історія із затриманням Протасевича показала, що Туреччина "намагається зберегти зв'язки з Москвою, найближчим союзником Білорусі, та підтримувати економічні відносини з Білоруссю".

Якщо Росія згадується в багатьох матеріалах, то лише у двох новинах є згадка про загрозу від Китаю. Так rbc.ua пише, що "додаткові кошти повинні надати НАТО більше гнучкості в протидії воєнним загрозам, змін клімату та посилення Китаю". А censor.net цитує Столтенберга, що червневий саміт НАТО покаже зближення позицій союзників перед обличчям викликів, що виходять від Китаю.

Інтеграція України в НАТО

У моніторинговий період основною темою в матеріалах зі згадкою НАТО стала можливість інтеграції України до альянсу. Про це йдеться в 67 публікаціях з вибірки.

Так, у новині про соцопитування групи "Рейтинг" вказувалося, що протягом останніх двох років підтримка з боку українців вступу до НАТО перебуває на рівні 50%, а противників цього значно менше. Тож у команді президента розглядають можливість винесення на референдум питання вступу до НАТО.

Найчастіше про перспективи України стати членом НАТО казали саме українські посадовці та політики. Усі вони говорили про подальшу інтеграцію – отримання плану дій щодо членства та членство в НАТО:

• Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина: "(Чимало союзників. – ІМІ) очікують, що на червневому саміті позиція про набуття Україною членства знову буде підтверджена, як було обіцяно ще 2008 року, і що в декларації за підсумками саміту буде закладена основа в напрямку підготовки надання нашій держави плану дій щодо членства".
• Віцепрем’єр-міністр Олексій Резніков зазначив високу динаміку політичного діалогу між Україною та НАТО, яка покликана сприяти переходу партнерських відносин на новий рівень.
• Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: "Якщо у 2008 році була дана обіцянка, що Україна і Грузія зрештою стануть членами НАТО і наступним кроком на цьому шляху має бути надання ПДЧ, то важко уявити кращий і більш важливий момент для ухвалення таких рішень, ніж 2021 рік".
• Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар: "Ми повинні чітко розуміти тимчасові рамки отримання ПДЧ, а потім і самого членства в альянсі. Повинні отримати чітку перспективу, і зараз для цього найбільш оптимальний час".
• Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак: "Україна є лідером серед країн, що претендують на вступ до Північноатлантичного альянсу. Наша держава випереджає інші по виконанню завдань, необхідних для членства".
• Командувач Військово-Морських сил України Олексій Неїжпапа: "Щоб бути повноцінним членом НАТО, потрібно вносити свою частку в безпекове середовище. Тому ВМС, як і інші види ЗСУ, готуються брати участь в операціях альянсу".
• Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк: "Це, ймовірно, (отримання ПДЧ у 2021 році. – РБК-Україна). У нас теплі відносини з багатьма країнами… Я думаю, що до кінця цього року ми точно вийдемо на істотні документи".
• Петро Порошенко: "Ми повинні зробити свою роботу з реформування країни і досягнення критеріїв членства в ЄС і НАТО шляхом безпрецедентних реформ, розпочатих під час мого президентства. Нам треба швидко отримати план дій щодо членства в НАТО".

На підтримку інтеграції висловлювались і представники країн НАТО. Так, у публікації українських медіа потрапили такі заяви:

• Президент Польщі Анджей Дуда: питання України, її безпеки і шляху до НАТО має стати одним з найважливіших для альянсу. Й наголосив – двері альянсу мають бути для неї відчиненими.
• Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас: "Ми маємо прагнути, це отримати від НАТО "план плану" – набір кроків, який дозволить Україні й Грузії наблизитися до статусу ПДЧ".
• Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс: "Європейська і євроатлантична спільнота має надсилати Україні чіткі сигнали щодо її прагнення до членства в ЄС і НАТО та запевнити, що Україна має реальний шлях до членства".
• Американська сенаторка Джин Шагін: "США поддерживают Украину и Грузию в их стремлении реализовать свои евроатлантические амбиции".
• Американський дипломат Курт Волкер: "НАТО має наважитися на розширення свого членства завдяки Україні й Грузії".

Протягом періоду дослідження не лунало заяв щодо підтримки вступу України до НАТО з боку високопосадовців США. Натомість про цю підтримку заявляли українські чиновники та американський дипломат:

• Зі слів Єрмака, США є стратегічним партнером України, тому підтримують вступ нашої держави до НАТО… Сполучені Штати Америки повністю підтримали отримання Україною плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО…
• Денис Шмигаль: "Щойно представник Білого дому зробив заяву про те, що адміністрація США підтримує вступ України до НАТО. Це також, я вважаю, один з результатів сьогоднішнього успішного візиту пана Блінкена до України".
• Американський дипломат Олександр Вершбоу: "Нинішнє керівництво США готове підтримати Україну в тому, щоб зрушити з мертвої точки в процесі інтеграції в НАТО".

Сайт tsn.ua єдиний звернув увагу, що сталося в Білому домі під час та після пресконференції заступниці речника адміністрації Байдена Карін Жан-П'єр. Коментуючи можливий вступ України до НАТО, вона заявила: "Я кажу, що Укр... так. Так. Як я вже казала, адміністрація Байдена прагне забезпечити, щоб двері НАТО залишалися відкритими для охочих, якщо вони виконають зобов'язання для членства та сприятимуть безпеці в євроатлантичному регіоні". Згодом у стенограмі першу частину відповіді викреслили. У коментарі New York Post представники Білого дому заявили, що закреслили цю частину, оскільки вона не відбиває офіційної політики адміністрації, а сама Жан-П'єр "обмовилась".

Зі свого боку Столтенберг розповів про політику відкритих дверей у НАТО і дав пораду Україні та Грузії: "Сфокусуйтеся на реформах, на посиленні збройних сил і служб безпеки, оскільки ми вважаємо, що це найкращий спосіб для євроатлантичної інтеграції". А радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон дав пораду Україні, як стати членом НАТО: США й інші члени альянсу збільшили їй допомогу в галузі безпеки для врегулювання конфлікту на Донбасі.

Попри декларацію про політику відкритих дверей щодо України альянс не готовий обговорювати умови розширення. Про це йдеться в Editorial "Європейської правди", який вийшов на УП. Редакція перелічила кілька причин такої ситуації: "Хтось боїться Росії або досі мріє про її замирення, хтось стережеться можливої реакції своїх виборців, хтось не вірить у щирість євроатлантичного вибору України, хтось розчарований передусім темпами реформ. Але публічно всі говорять тільки про останнє".

Про роль Росії в розв'язанні питання подальшої інтеграції України до НАТО заявляла і низка політиків:

• Володимир Зеленський: "Деякі країни НАТО з побоюванням ставляться до членства України в альянсі, поки вона воює з Росією".
• Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина: "Надання Україні ПДЧ на даному етапі є навіть важливішим для самого альянсу… щоб на наступному етапі показати, що Росія не має права голосу в альянсі".
• Генерал-майор ЗСУ Сергій Кривонос: "У червні питання про надання нам плану щодо членства в НАТО не буде вирішено. І за рахунок використання агентів впливу. Росія наростила (свої позиції. – 24 канал), і я думаю, що декілька країн будуть проти".
• Заступник Генерального секретаря НАТО в 2012–2016 роках Александр Вершбоу: "НАТО зволікає з членством України через страх перед агресією РФ".
• "Пасом" американців Росії напередодні зустрічі є відмова від надання Україні плану дій щодо членства в НАТО на саміті альянсу в Брюсселі", – написала "Страна".

Загалом можна зробити висновок, що протягом періоду дослідження українська влада наполягала на пришвидшені інтеграції до НАТО – надання Україні перспектив вступу до альянсу. Це знаходило підтримку в сусідів України – країн-членів НАТО: Польщі та країн Балтії. Натомість основний гравець – США уникав заяв з чіткими формулюваннями. А в самому альянсі існують настрої, що надавати ПДЧ Україні не варто, щоб не провокувати в такий спосіб Росію.

Саміт НАТО

Дискусійним питанням протягом періоду дослідження стала неучасть України в саміті НАТО, який відбудеться 14 червня.

Виглядає, що найбільше цьому обурився експрезидент Петро Порошенко. "У цих умовах, коли для нас НАТО таке важливе, як НАТО без нас може саміти проводити?" – цитує його "Цензор". Також Порошенко нагадав, що це вже другий саміт за два роки, на який не запросили Україну. "Не можна, щоб за нашу країну, нашу безпеку знову хтось щось вирішував", – резюмував Порошенко.

Експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара в коментарях "24 каналу" висловив версію, що Німеччина й Франція не хотіли бачити Україну на саміті. "Незалучення України до червневого саміту є позитивним сигналом європейським союзникам з боку Сполучених Штатів… Це могло б лягти в загальний підхід Байдена: не дратувати Путіна напередодні зустрічі, яка відбудеться 16 червня", – пояснив Хара.

Натомість у НАТО своє пояснення. За словами генсека альянсу Столтенберга, відповідне рішення ухвалили через те, що саміт буде короткотривалим. А вже наступного разу, можливо, зустрічі будуть і з партнерами НАТО, до числа яких входить і Україна.

Представники Офісу президента особливої проблеми в проведенні саміту без України не побачили:

• Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква: "У цьому саміті візьмуть участь тільки країни-члени. Головним для нас є змістовне наповнення саміту 14 червня. Тут ми можемо бути впевненими, що тема України буде обов'язково обговорена".
• Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк: "Сьогодні зустрічі в будь-яких форматах є трохи урізаними, тобто вони не в тому форматі, як би вони проходили до COVID-19, їх мінімізують за кількістю учасників, які там повинні брати участь… Тобто ми можемо не брати там участь чисто з технічних міркувань".

Натомість обурення висловило МЗС в особі міністра Кулеби: "Ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій РФ проти України в чорноморському регіоні й проти членів альянсу, я маю на увазі останні результати розслідування в Чеській Республіці. Цього ми зрозуміти не можемо, як можна не знайти формат участі України в саміті в цьому році".

Щодо самого саміту, то одразу кілька представників України заявили, що на ньому обговорюватимуть питання ПДЧ для України:

• Керівник Офісу президента Андрій Єрмак: "Заплановано обговорення отримання Україною плану дій щодо вступу до Північноатлантичного альянсу".
• Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква: "На порядку є питання можливого отримання Києвом плану дій щодо членства в НАТО… Можливі рішення саміту, в тому числі щодо України, будуть зафіксовані в його спільному підсумковому документі".
• Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина: "Очікують, що на червневому саміті позиція про набуття Україною членства знову буде підтверджена, як було обіцяно ще 2008 року, і що в декларації за підсумками саміту буде закладена основа в напрямку підготовки надання нашій держави плану дій щодо членства". 

НАТО переймається Україною?

Одним з наративів, які виділили аналітики ІМІ в досліджені висвітлення теми НАТО в українських медіа, є "НАТО переймається Україною". Йдеться передусім про підтримку територіальної цілісності, висловлення підтримки української позиції щодо врегулювання війни на Сході України тощо. Цей наратив зустрічався в 45 матеріалах онлайн-медіа, що становить 22,5% кількості публікацій, які потрапили до вибірки цього дослідження.

Приклади цього наративу в матеріалах:

• Генсек НАТО Єнс Столтенберг обговорив присутність російських військ на українському кордоні з президентом Франції Еммануелем Макроном. "Росія ще зберігає війська в і навколо України. Зараз там більше військових, ніж під час недавньої ескалації. Тому нам потрібно мирне вирішення", – заявив Столтенберг.
• Столтенберг зазначив, що Росія продовжує обмежувати свободу навігації в Чорному морі, зокрема і в Керченській протоці. За його словами, це викликає серйозне занепокоєння. Столтенберг наголосив, що НАТО продовжить зміцнювати оборону і засоби стримування, а також підтримувати партнерів альянсу.
• Заступник генерального секретаря альянсу Мірча Джоане висловив тверду підтримку союзникам суверенітету і територіальної цілісності України.
• Заступник генерального секретаря альянсу Мірча Джоане: "Що стосується порядку денного можливої Ради НАТО – Росія, то першою темою для обговорення є Україна. Ми кажемо не тільки про мобілізацію військ кілька тижнів тому, але і про початок 2014 року з незаконною анексією Криму, з війною на Сході України, з мілітаризацією Криму і його використанням як трампліна для поширення впливу не тільки в розширеному регіоні Чорного моря, але і в Середземномор'ї і на багатьох інших напрямках".
• Заступник Генерального секретаря НАТО з публічної дипломатії Байба Браже: "Відданість спільному стримуванню і оборони для допомоги Україні й партнерам величезна. Приємно бачити, наскільки об'єднаний альянс із цього приводу".
• Помічник Генсека НАТО з питань операцій Джон Манза: "Україна є та залишається найважливішим партнером альянсу. НАТО підтримує незалежність та територіальну цілісність України".
• Пресслужба НАТО: "У НАТО глибоко стурбовані порушеннями режиму припинення вогню на Донбасі, а також застосуванням бойовиками важкого озброєння. Північноатлантичний альянс також висловив підтримку територіальної цілісності України".
• Володимир Зеленський: "Наші європейські партнери так уважно стежать за концентрацією російських войск на українському кордоні, за їхнім пересуванням і відведенням… Наші партнери розуміють виклики й те, що вступ України до ЄС і НАТО сприятиме завершенню війни на Донбасі".
• Президент Польщі Анджей Дуда: "Ані Європа, ані світ не можуть відводити очей від цієї частини нашого континенту. Абсолютно всі ми тут мусимо відстоювати Україну".
• Співголова німецької партії "Союз 90 / Зелені" Роберт Габек: "Той, хто хоча б трохи в курсі конфлікту між проросійськими терористами й українською армією, не зможе заблокувати допомогу Києву як мінімум в обороні".
• У Північноатлантичному альянсі обговорюють з Україною можливе відправлення групи експертів з боротьби з гібридними загрозами. Про це повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина після зустрічі з Девідом ван Вілом, помічником генсека з питань новітніх безпекових викликів.

 НАТО і Росія

Ще один розділ цього дослідження – це ставлення НАТО до Росії. Важлива частина з огляду на те, що лунають заяви, ніби через побоювання щодо реакції Кремля окремі країни-члени альянсу гальмують подальшу інтеграцію України.

Загалом в українських медіа переважають повідомлення, в яких представники країн НАТО заявляють про загрозу, яку становить Росія:

• Президент Польщі Анджей Дуда: "Сучасна російська політика – це покинуті будинки, обмеження переміщень (для місцевого населення)".
• Міністр оборони Естонії Калле Лаанет: "Зовнішня політика Росії, як і раніше, агресивна, ескалація наростає, про що свідчить нещодавнє переміщення російських військ до кордонів України та в Криму".
• Американський дипломат Курт Волкер: "Агресія Росії проти Європи є найсерйознішою і найбезпосереднішою загрозою для всіх країн НАТО".
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбер: "Те, що ми бачимо, – це модель поведінки РФ, у межах якої Росія останніми роками потужно інвестувала в нові військові можливості. Але не тільки це. Росія виявилася готовою застосувати військову силу проти сусідів".

А "Європейська правда" в матеріалі про блокування новою владою Чорногорії співпраці з НАТО нагадала, що у 2016-му, коли йшлося про вступ країни до альянсу, дійшло до спроби державного заколоту, за якою стояли російські спецслужби.

Попри подібні історії й заклики надалі продовжувати економічний тиск і санкції, кажуть і про пропонування Росії діалогу. "Альянс прагне кращих відносин з Росією як країною-сусідкою. Якщо ж досягти цього не вдасться, важливо підтримувати навіть важкі відносини", – цитує Столтенберга сайт 24tv.ua.

"24 канал" звертає увагу, що НАТО неодноразово пропонувало Москві провести спільне засідання Ради Росія – НАТО. Щоправда, Кремль жодного запрошення не прийняв. Ба більше, 24tv.ua опублікував заяву посла України в Німеччині Андрія Мельника, що в далекому майбутньому Росія може бути членом НАТО.

А проросійський сайт "Страна" звернув увагу на заяву прессекретаря Пентагону Джона Кірбі, що Росію ніхто не називає "ворогом". "Це не той термін, який ми використовуємо для Росії", – заявив Кірбі.

Колишній посол України в США Валерій Чалий в ефірі каналу "Обозреватель" розповів: "Основний опонент США – Китай. Основний опонент Китаю – США. Росія вже не є гравцем, який міг би диктувати умови. І тому Росія використовує останній механізм – військову силу і шантаж".

 Проросійські маніпуляції

Під час дослідження виявлено кілька проросійських маніпуляцій щодо НАТО та поширення російського наративу "НАТО загрожує Росії".

Так, проросійський сайт "Страна" опублікував новину "Генсек НАТО захотел улучшить отношения с Россией". У ній наведено цитату Столтенберга: "Мы хотим улучшить отношения с нашим соседом Россией". Редакція вказала як першоджерело цієї заяви пресконференцію Генсека НАТО. Ця ж новина широко розійшлася в російських медіа. І стала предметом дослідження проєкту Stopfake. Висновок фактчекерів – поширено напівправду. "Намір поліпшити відносини й підтримувати діалог з Росією, ймовірно, лише стандартне дипломатичне формулювання, до якого зазвичай вдаються вищі посадові особи, щоб пом’якшити різкість усієї заяви в цілому", – йдеться у висновку Stopfake.

Окрім цього, "Страна" маніпулятивно прив’язала до НАТО операцію із затримання "бельгійського Рембо". Альянс у цій новині згадали лише через те, що операція тривала на відстані 80 км від штаб-квартири НАТО. І ще в одній новині про військові навчання редакція згадала в беку своє ж повідомлення вересня 2020-го про американські бомбардувальники. "По сути, украинские ВВС помогали американцам отрабатывать заходы на удар по российским объектам", – знову "Страна" повторила свою тогорічну маніпуляцію.

Проросійський наратив "НАТО загрожує Росії" зафіксовано в новинах кількох сайтів.

Так, "РБК-Україна" процитував самопроголошеного керівника Білорусі Олександра Лукашенка: "Буде якась настороженість, будемо ми бачити активізацію в НАТО, аж до військового конфлікту, протягом доби російські підрозділи й війська будуть перекинуті до Білорусі".

Сайт korrespondent.net з посиланням на російський ресурс ТАСС поширив заяву представниці МЗС РФ Марії Захарової: "Всього на території України поточного року заплановано сім спільних навчань з країнами НАТО, тобто кожні півтора-два місяці відбуваються ті чи інші військові маневри. Все це не сприяє внутрішньоукраїнському врегулюванню… Таким мілітаристським планам Києва відповідає нарощування військової активності НАТО на території України й в акваторії Чорного моря". Ця ж новина вийшла і на сайті "Страна".

Сайт "Гордон" зробив новину із заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, що НАТО нарощує активність в Україні та Чорному морі. "Накачують" українську армію озброєннями, надають їй фінансову і матеріальну підтримку, навчають ЗСУ натовських методів ведення війни… кожні півтора-два місяці там проводять маневри. Українські військові беруть участь у найбільших натовських навчаннях Defender Europe 2021. Усе це Росія змушена враховувати у своєму військовому плануванні. Ну і, звичайно, зайве говорити, що мілітаризація України не сприяє врегулюванню конфлікту на Донбасі", – процитував "Гордон" Лаврова.

А "Цензор" з посиланням на російське "РИА Новости" опублікував заяву міністра оборони Росії Сергія Шойгу, що Росія сформує в Західному військовому округу близько двох десятків нових з'єднань і військових частин у відповідь на дії НАТО. Через це, за словами Шойгу, продовжує зростати військова загроза. Щоправда, редакція "Цензора" звернула увагу, що "у властивій для російських чиновників манері Шойгу звинуватив у створенні таких загроз Захід, ні слова не сказавши про агресивні дії Росії".

* * *

Загалом можна говорити, що в 10 топових українських медіа майже відсутні маніпуляції під час висвітлення теми НАТО. Альянс подається як оборонний союз, який переймається не лише військовою тематикою, а й політичними свободами, запобіганням різним загрозам – від кібератак до екологічних.

Головними темами в період дослідження стали інтеграція України до НАТО та саміт НАТО, який пройде без участі України. Водночас переважають повідомлення про бажання України отримати план дій щодо членства в альянсі, що підтримується низкою західних партнерів. Натомість частина членів НАТО не поспішає надати Києву ПДЧ, бо озирається на позиції Росії.

Також у значній частині матеріалів (у кожному п’ятому) аналітики ІМІ зафіксували присутність наративу "НАТО переймається Україною". Це додає позитиву у створенні образу НАТО для українців.

І лише кілька матеріалів містять проросійські маніпуляції та наративи. Головний проросійський наратив, який присутній в українських медіа, – "НАТО загрожує Росії".

Дослідження охопило сайти "Обозреватель", НВ, "Страна", "Українська правда", TSN.ua, "Кореспондент", "РБК-Україна", "Гордон", "24 канал", "Цензор". До вибірки ввійшли по 20 новин з кожного сайту за період із 31 травня і у зворотному часі. 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.