Небезпечний регіон. Як журналістам захиститися в Луцьку

Фото – фейсбук "Сила правди"

День безпеки журналістів. Такий захід Інститут масової інформації провів у Луцьку 12 вересня. Ціла група експертів та юристів ІМІ вирушила на захід, аби поговорити з місцевими журналістами про безпеку.

Місто обрали невипадково. Барометр свободи слова від ІМІ демонструє, що область входить до трійки антилідерів, де найчастіше фіксуються порушення прав журналістів. Гірший стан справ лише на Київщині та Дніпропетровщині.

“Волинь – один з тих регіонів, де до журналістів застосовується фізична агресія. Багато журналістів також скаржаться на недоступ до судових засідань. Потім це недопуски на сесії облради, невідповіді на запити на адресу Ігоря Палиці (до парламентських виборів – голова облради, нині – народний депутат). У регіоні спостерігаються кіберпогрози журналістам, фішингові атаки”, – розповіла експертка Інституту масової інформації з моніторингу свободи слова Катерина Дячук.

Для волинських журналістів ІМІ провів майстер-клас “Оцінка та планування ризиків”.

“Довгий час безпека журналістів асоціювалася тільки із війною. Але журналістська робота становить постійні ризики. Ми навчаємо шукати основні небезпеки в повсякденній роботі журналістів, оцінювати ризики, будувати план дій та протистояти основним небезпеками. Було детально пропрацьовано схему оцінки і планування ризиків”, – описує свій майстер-клас медіаекспертка ІМІ Ірина Земляна.

Майстер-клас медіаекспертки ІМІ Ірини Земляної

Журналіст має право на захист своєї професії, зокрема за допомогою правоохоронних органів. Які саме є права у журналістів і як їх захистити, як подати заяву в поліцію про злочин і що робити, якщо заяву не приймають, як можна відстояти свої права, окрім звернення до поліції, – про це журналістам у Луцьку розповів юрист ІМІ Алі Сафаров. 

Розглядаючи різноманітні конкретні приклади, які, зокрема, траплялися з присутніми журналістами, аналізуючи різні варіанти можливого розвитку подій, наводячи різні правові механізми реагування на порушення прав, юрист надав журналістам можливість самостійно домогтися належного реагування з боку держави в разі порушення свободи слова.

Окремо під час дискусії журналісти попросили розібрати кейс конфлікту місцевого телеканалу “Аверс” із митниками. Зокрема, присутні цікавилися, чому ІМІ звернув увагу на цю історію? Бо діяльність і самого телеканалу, й окремих журналістів викликає запитання в колег з Луцька: чи не порушують ті стандарти. Телеканал належить одній з найвпливовіших осіб в області – вже згаданому вище Ігорю Палиці. І медіаспільнота міста нарікає, що “Аверс” влаштовує компліментарне висвітлення для Палиці, а для опонентів готуються політично заангажовані матеріали.

Інцидент з митниками трапився в травні цього року. Журналісти телеканалу приїхали до місцевого ресторану на святкування дня народження одного з митників. У результаті гості напали на знімальну групу, про що також повідомляв ІМІ.

“Те, що журналіст “Аверсу” робив провокацію, – це ми знаємо. Питання в іншому: вони займалися професійною журналістською діяльністю. Ресторан – це приватна територія? Згоден. Але йдеться про посадову особу високого рівня. Відповідно до закону про запобігання корупції, один зі способів визначити наявність чи відсутність корупції – відповідність витрат і статків. Один зі способів визначити відповідність – це, зокрема, приїхати і подивитися, в якому ресторані і скільки грошей витрачається. У такому разі ми маємо, що журналіст “Аверсу”, незважаючи на провокативність, ведучи професійну діяльність, приїхав і щось зняв. Можна було подати цивільно-правовий позов з боку посадовця, що збирали приватну інформацію, завдали шкоди діловій репутації. Але в цьому випадку було здійснено інші дії – це порушення закону щодо прав журналіста. Ми взяли цей випадок у барометр”, – відповів Алі Сафаров.

Медіаюрист ІМІ Алі Сафаров, фото – Мая Голуб

Також медіаюрист додав, що до Барометра свободи слова потрапляють інциденти і з телеканалами "112-й" та "Ньюзван", які мають проросійських власників. Але лише в тих випадках, коли ці медіа страждають через журналістську діяльність, а не через пропаганду.

“Якщо щодо журналістів відбуваються дії, які реально підпадають під кримінальний кодекс, тут питання до держави. Якщо сьогодні буде порушення щодо журналіста “Аверсу”, то завтра ніхто не гарантує, що не буде такого до іншого. Основна концепція на Заході, що, незалежно від влади, незалежно від того, хороший чи поганий журналіст, провокативний чи ні, проти нього не можна порушувати закону. Інше питання, коли сам журналіст порушує закон”, – пояснив Сафаров.

Панельна дискусія “Безпека та відповідальність журналістів”

Під час дискусійної панелі журналістів запитали, чи відчувають вони свою професію небезпечною? Ствердно відповіли лише одиниці.

“Багато небезпек та порушень прав медійників – це буденність, складова професії, – висловив версію журналіст та медіаексперт ІМІ Олексій Братущак. – Усі ці поради, які ви чуєте сьогодні, як убезпечити себе, усе це допоможе не постраждати “по-дурному”. Якщо ж вас реально зажадають знищити або медійно, або фізично, насправді нічого не допоможе… Попри це треба розуміти, які небезпеки існують. Розуміючи небезпеки для себе, ви готуєте свій захист”.

Окрім питання безпеки торкнулися і відповідальності журналістів та медіа. Зокрема, згадали одну з проблем інформаційних сайтів, коли новини робляться виключно на постах із соціальних мереж без додаткових уточнень, з’ясувань або коментарів авторів цих дописів.

Регіональна представниця ІМІ на Волині Мая Голуб закликала журналістів відверто писати та говорити, хто ким є у сфері медіа. І в такий спосіб звертати увагу на журналістів та ЗМІ, які кажуть неправду або поширюють маніпулятивні матеріали.

“Важливо скаржитися на подібні негативні вияви в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду, щоб цю брехню було зафіксовано. Бо ми просто подивимося маніпулятивну новину, вона пройде в ефірі, а люди, які не настільки добре орієнтуються в журналістських стандартах, вони просто подумають, що це правда. Якщо ніхто не скаже, що це неправда, то люди можуть повірити, що це дійсно правда”, – пояснила Мая Голуб.

Також під час дискусії відзначили останній тренд, що найбільших борців за свободу слова в Україні намагаються видавати із себе проросійські медіа, такі як телеканали "Ньюзван" і "112-й". Водночас різні історії та інциденти вони використовують як привід для формування негативного сприйняття стану свободи слова в Україні як усередині країни, так і зовні. І це має бути однією з чергових підстав, щоб медійне середовище підіймало питання саморегуляції.

Учасники Дня безпеки журналістів у Луцьку, фото – фейсбук "Сила правди"

На завершення дискусії представники ІМІ поцікавилися у волинських медійників щодо ставлення до заяв влади, що їй не потрібні журналісти як посередники в спілкуванні з виборцями. Чи не становить така позиція чиновників загрози українським ЗМІ?

“Це їхні проблеми, потрібні ми їм чи ні. Наше завдання – “не врубати окуня” і не ставити їх в ігнор. Писати, як і писали. Питати їх, як і питали. Просто робити свою роботу. Ми працюємо для суспільства”, – відповів один з учасників заходу.

Луцьк став першим містом, де ІМІ провів День безпеки журналістів. До кінця року плануються подібні заходи ще в трьох містах.

Олексій Братущак