Моніторинг ІМІ: як Курська операція змінила інформаційний порядок денний українських медіа

Захід українських військових до Курської області РФ цілком змінив інформаційний порядок денний в українських онлайн-медіа, залишивши в тіні складний донецький напрямок. Курська операція кардинально вплинула і на розподіл інформаційних повідомлень щодо різних напрямків ведення бойових дій і вийшла на перше місце. 

Моніторинг Інституту масової інформації показав, що 61% матеріалів про війну в медіа припав на висвітлення бойових дій у Курській області, тоді як подій донецького напрямку стосувалося 24% новин.

Головним джерелом інформації, що стосувалася війни та бойових дій, лишаються  офіційні спікери та державні установи, на них припадає 47% усіх новин про війну. На другому місці – іноземні медіа, на які припадає 15% матеріалів про війну. Передусім це інформація, пов'язана з Курською операцією ЗСУ, про яку українські офіційні джерела практично не повідомляли. 

Джерела інформації в матеріалах про війну

Джерела інформації у висвітленні війни передусім залежали від теми. Попри те що загалом у висвітленні теми війни головним джерелом інформації є офіційні спікери та структури, на які припадає близько 47% усіх новин про війну, у висвітленні саме Курської операції головним джерелом інформації стали іноземні медіа. А от цілком прогнозовано, що у зведеннях Генштабу та статистиці на 100% джерелом інформації є офіційні структури, такі як Генштаб чи Повітряні сили України.

Джерела інформації в матеріалах про війну

Загалом у висвітленні війни іноземні медіа стали джерелом інформації в середньому в 15% матеріалів. Іноземні медіа на 90% зосередили свою увагу на Курській операції і стали джерелом уже для українських видань. Інша частина матеріалів, у яких джерелом інформації були іноземні медіа, стосувалися допомоги Україні від західних партнерів та стягування військ диктатором Лукашенком до кордону з Україною.

В 11% матеріалів джерелом інформації є експерти та експертні організації, такі як Інститут вивчення війни або DeepState. Ці організації передусім оцінюють загалом перебіг війни в Україні та лінію розмежування, натомість інші експерти теж зосередили свою увагу на Курщині.

Скриншот ІМІ із сайту “Цензор.Нет”

Наприклад, воєнний оглядач Василь Пехньо прогнозує оточення 800 військових РФ після знищення мостів через річку Сейм, пише ТСН. Своєю чергою дипломат і колишній посол України в США і Франції Олег Шамшур розповів, що те, як Україні постачають зброю, залежить від успіхів Збройних сил України, та назвав їхній наступ на Курщині дуже добрим прикладом, про це йшлося на сторінках NV.ua.

УНІАН цитує колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, який оцінює, скільки військових знадобиться РФ для звільнення Курської області. 

У висвітленні воєнних дій лише в 7,5% матеріалів джерелом інформації є військові. Водночас лише половина матеріалів, у яких спікерами є військові, стосуються Курська, інші матеріали приблизно рівною мірою стосуються південного і харківського напрямків.

Активними в медійному плані серед військових були спікери таких угруповань:

Оперативно-тактичного угруповання “Харків”:

• “Рашисти не евакуюють тіла своїх солдат на Харківському напрямку, – ОТУ “Харків”, – повідомляє Цензор.Нет.
• “Окупанти знижують активність в окремих локаціях на Харківському напрямку, – ОТУ “Харків”, – йдеться на Цензор.Нет.
• “Ворог намагається просунутися на Харківському напрямку, йдуть бої в районі Вовчанська та Липців”, – повідомляє Укрінформ із посиланням на ОТУ “Харків”.

Сил спеціальних операцій:

• “Бійці ССО показали, як знищують противника в Курській області”, – пише РБК-Україна.
• “Нищать ворога та викривають засідки: воїни ССО показали кадри боїв у Курській області”, – повідомляє “24 канал”.

80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади:

• “Десантники показали захоплений у Курській області новітній російський танк Т-90М “Прорив”, – йдеться на Укрінформі.
• “У Курській області українські десантники затрофеїли новітній танк росіян”, – пише РБК-Україна.
• “Втрати у росіян чималі. ДШВ показали, як нищать окупантів на Курському напрямку”, – пише РБК-Україна.

Бригади “Червона калина”: 

• “Великі втрати заважають окупантам просуватися на Покровському напрямку”, – пише УНІАН.

ОСУВ “Таврія”:

• “Дуже “жирна” ціль: ЗСУ уразили РЛС “Каста-2Е2” на Запоріжжі”, – йдеться на “24 каналі”.

Військові очікувано повідомляють про напрямки, на яких воюють, а також про знищення військової техніки противника. 

На соціальні мережі українські медіа у висвітленні війни посилаються приблизно в 6% матеріалів, переважно це повідомлення про обстріли РФ.

Скриншот ІМІ із сайту NV

Висвітлення воєнних дій щодо різних напрямків

Курська операція

Медійний супровід Курської операції є дуже активним. Якщо розділити воєнні дії за різними напрямками, то на висвітлення саме ситуації в Курській області РФ припадає 61% інформаційних повідомлень.

Це притому, що українські офіційні структури й військове керівництво ще досі не сильно активно коментують цю операцію. Головним джерелом інформації щодо висвітлення Курської операції стали іноземні медіа, на які припало близько третини новин. На експертні організації та установи припав 21% матеріалів, і лише 15% матеріалів – на офіційні структури.

Що стосується тем, то в межах висвітлення Курської операції чверть матеріалів (25%) стосувалася причин, планів та результатів операції. У межах цієї теми головними джерелами інформації були іноземні медіа та експерти.

Скриншот ІМІ із сайту “Цензор.Нет”

21% інформації щодо Курської операції стосувався захоплених територій та населених пунктів, а також бойових дій на цій ділянці фронту. Зауважимо, що медіа уникали використання лексеми “звільнили” чи “окупували” щодо населених пунктів Курської області. Переважно інтернет-ресурси використовували слова “взяли під контроль”, “перебувають під контролем”, “розширили плацдарм”, “зачистили”. У деяких матеріалах усе ж таки зустрічається використання слова “звільнили”, але це  передрук прямої мови з ресурсу DeepState, який досить часто використовує цей, на наш погляд, некоректний  термін.

Скриншот ІМІ із сайту ТСН.ua

ІМІ раніше публікував поради, як висвітлювати ситуацію на Курщині, в яких рекомендував вживати нейтральну термінологію для висвітлення дій ЗСУ. Зокрема, такі слова, як “наступ”, “операція ЗСУ”, “контроль над (назва населеного пункту)”, “військові закріпилися в (назва населеного пункту)”, “бойові дії”, “бої”, та не рекомендував вживати термін “окупація”.

У межах теми взяття під контроль територій Курщини головними джерелами інформації стали військові, експерти та Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Також українські медіа активно повідомляли про міжнародну реакцію на події в Курській області РФ:

• “ЗСУ в Курській області – Німеччина не проти використання її зброї на території РФ”, – пише NV.
• “Бої у Курській області – Данія дозволила України бити своєю зброєю по Росії”, – йдеться на РБК-Україна.
• “Сенатор-демократ висловився про операцію ЗСУ на Курщині”, – повідомляє Цензор.Нет.

Писали й про друзів РФ, які засудили операцію на Курщині. До прикладу, сайт “Цензор.Нет” пише, що в Північній Кореї заявили: розцінюватимуть вторгнення України на територію Курської області РФ як “неприпустимий акт терору, підтриманий Вашингтоном і Заходом”. Засудили вхід до РФ і в Сирії, про що повідомляє Цензор.Нет з посиланням на DW. 

У цій ситуації відбулась і певна плутанина в медіа щодо країн, які засудили операцію. Так, “24 канал” написав, що з усіх дружніх країн Росії операцію ЗСУ в Курській області засудила лише Сирія, натомість сайт NV повідомляє, що серед союзників Росії лише Північна Корея засудила Курську операцію України. 

Не залишили поза увагою українські медіа і знищення мостів через річку Сейм:

• “У Росії заявили, що ЗСУ підірвали останній міст через Сейм у Курській області – ЗМІ”, – пише NV.
• “Карти бойових дій в Курській області 19 серпня – що відомо, які мости знищили ЗСУ, всі новини”, – йдеться на РБК-Україна.

Зауважимо, що певне непорозуміння трапилося з пошкодженням третього мосту в районі села Званне, оскільки одні медіа писали, що міст знищено, інші, що ймовірно знищено, а треті, що пошкоджено. Причиною цього передусім стала відсутність достовірних джерел, оскільки головним джерелом цієї інформації стали соцмережі, а цілковита мовчанка офіційних спікерів призвела до поширення неперевіреної інформації та введення в оману громадськості.

Крім того, медіа дозволяли собі передчасні висновки щодо нібито відрізання військових РФ на лівому березі Сейму, називаючи це котлом чи оточенням: 

• “Котел для росіян у Курській області – На одній із понтонних переправ спалахнула пожежа”, – повідомляло NV.

Донецький напрямок

Незважаючи на складну ситуацію для України на донецькому напрямку, повідомляли про цю ділянку фронту значно менше, ніж про Курську операцію, близько 24% інформації в медіа стосувалося цього напрямку.

Щодо донецького напрямку повідомлялося про атаки військових РФ на міста Донецької області та посилення комендантської години в певних містах Донеччини. Зазначимо, що медіа значно менш охоче повідомляють про просування ворога на українській території.

Донецький напрямок найчастіше фігурував у зведеннях Генштабу та Головнокомандувача ЗСУ.

Інші напрямки 

По 4,5% інформації припало на харківський та південний напрямки. Основним джерелом інформації про ці напрямки стали пресофіцери бригад, що тримають на них оборону.

Ще по 3% інформації припало на Крим та ситуацію на білоруському кордоні, куди почав стягувати свої війська диктатор Лукашенко.

Щодо іншої інформації про війну, тут переважали новини про обстріли України (51%), що значно активізувалися наприкінці серпня. 16% інформації стосувалося обстрілів уже Росії – переважно влучання безпілотників по нафтобазі в Ростовській області РФ, українські медіа повідомляли її з посиланням на російські соцмережі.

В 11% новин, що стосувалися війни, йшлося про допомогу держав-партнерів України з постачанням зброї та фінансову допомогу нашій країні.

З огляду на дослідження стає очевидним, що медіа тяжіють до позитивних новин щодо ситуації на фронті й за наявності сприятливих інформаційних приводів перемикають свою увагу саме на такі новини, можливо навіть уникаючи повідомлень негативного характеру.

*У межах дослідження аналізувалися 10 загальнонаціональних медіа: ТСН.ua, NV, Українська правда, Цензор.Нет, УНІАН, РБК-Україна, Обозрєватєль, 24 канал, Бабель, Суспільне.