МОНІТОРИНГ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ, березень 2011 року

У березні 2011 року загальноукраїнські тижневі видання за дотриманням професійних стандартів показали 5,27, в порівнянні з 5,13 в лютому цього року. Лідером за рівнем джинсових матеріалів залишається газета «Факти», в березні цього року у виданні їх було знайдено 10. Лідером неналежно маркованих матеріалів продовжує залишатися газета «Сегодня». В донецьких та львівських ЗМІ визначаться позитивна тенденція щодо якості матеріалів, що створює здорову конкуренцію між виданнями та журналістами. Рівень дотримання журналістських стандартів у кримських ЗМІ не змінився, а кількість джинси, в порівнянні з минулим місяцем, збільшилась.

ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКІ ЗМІ

«Український тиждень». У березні в журналі вийшло 146 матеріалів з них 2 мають ознаки ніяк не ідентифікованої прихованої реклами (TravelSIM). При цьому як позитив необхідно відзначити вихід матеріалу під рубрикою тест-драйву однієї з нових моделей авто без ознак прихованої реклами – в ній окрім позитивів автомобіля описані й недоліки цієї моделі (автор – Д.Калинчук), хоча раніше матеріали під такою рубрикою в цьому журналі містили тільки позитивну інформацію про авто (зокрема під авторством І. Майдачевського).

Середній бал по дотриманню журналістських стандартів у березні в журналу знизився з 5,44 до 5,26, в основному через недоліки в посиланні на джерела та в подачі фактів невідокремлених від коментарів. Середній бал по цих двох стандартах – по 0,68 (при макс. 1), тобто дані стандарти було дотримано лише у двох третинах матеріалів. Журнал міг би виправити ситуацію ідентифікуючи своїх авторів-нежурналістів і таким чином даючи читачам зрозуміти, що відповідна стаття – суб’єктивна думка зовнішнього дописувача журналу. На разі ж авторство статей указується лише зазначенням імені й прізвища, що очевидно виглядає для пересічного читача як матеріал самого видання, написаний його журналістом за редакційним завданням.

«Кореспондент». Цього місяця в журналі вийшло 152 матеріали, з них 0 матеріалів з ознаками прихованої реклами без жодного маркування.

«Кореспондент»  на відміну від УТ навпаки підвищив свій середній бал за матеріал з 5,44 до 5,86 (при макс. балі  6). У березні середній бал по дотриманню журналістських стандартів у цього журналу дуже високий, фактично було виявлено лише один матеріал, в якому не дотримано балансу і ще один, де не було точно подано інформацію.

«Коментарі».  Газета впродовж першого місяця весни опублікувала 139 матеріалів, з них 2 матеріали з ознаками прихованої реклами без жодної ідентифікації (обидва стосувалися брендів у сфері ІТ). У березні з технічних причин було промоніторено на предмет дотримання стандартів лише один тижневий номер, оскільки інший номер (за другий тиждень місяця) є спецвипуском, повністю присвяченим прогнозам щодо того, хто стане кандидатом в тому чи іншому потенційному мажоритарному окрузі на парламентських виборах 2012 р.  Фактично це суб’єктивна думка редакції, яка не може бути оцінена за критеріями професійних стандартів, по яких проводиться моніторинг ІМІ (водночас ІМІ не вважає матеріали такого формату порушенням журналістських стандартів).

Середній бал за місяць в Коментарів у березні впав з 5,47 до 5,28 бала через невідокремлення фактів від коментарів (середній бал по цьому критерію - 0,67), а також посилання на неназваних експертів та інформаторів (середній бал по критерію достовірності – 0,67), що означає порушення кожного з цих стандартів у третині матеріалів.

«Факти». У загальноукраїнській газеті «Факти» відбувається підвищення загальної оцінки, яка становить 5,09. Для порівняння: 4,31 – в грудні 2010 року, 4,92 – в січні 2011 року, 4,56 у лютому 2011. Підвищення рівня балів пояснюється збільшенням обсягів окремих суспільно-важливих матеріалів. Завдяки чому, в цих матеріалах значно простіше дотриматися журналістських стандартів: відобразити позиції всіх сторін, надати повну інформацію. У виданні, як і раніше, найчастіше порушуються стандарти «баланс домок». Досить часто, при висвітленні проблеми не надається точка зору іншої сторони. Таким чином матеріал доноситься до читача однобічно і не збалансовано.

У виданні було знайдено 10 джинсових матеріали. Таким чином співвідношення «джисових» матеріалів у виданні до всіх його матеріалів за березень місяць становить 10 до 735.

Більшість матеріалів з ознаками прихованої реклами належить до медичних препаратів, найбільше з них – препаратів компанії «Біонорика», а саме таких товарів як: «Синупрет», «Канефрон Н», «Бронхипрет».

«Сегодня». Газета «Сегодня» в березні в порівнянні з лютим 2011 року динаміка балів дещо знизилась. Для порівняння в лютому 2011 – 4,89, в березні – 4,80. Основним стандартом, який часто порушуються у матеріалах є «баланс думок і точок зору». Джинсових матеріалів у виданні традиційно не було. Водночас, традиційно високим є показник матеріалів з «неналежним маркуванням». Для порівняння: 20 – в грудні 2010 року, 13 – в січні 2011, 15 – у лютому, та 18 – у березні.

«Экономические Известия». Газета «Экономические Известия», не завжди дотримується балансу, а також відокремлення фактів від коментарів. Середній бал по дотриманню журналістських стандартів в березні становить 5,33, в порівнянні з 5,00 в лютому цього року.

Окремо слід зазначити цілу низку статей, присвячених оцінці судової влади. Це такі матеріали як: «Судьи отомстили власти» (ЭИ, №42), «Суд торпедирует судебную реформу регионалов» (ЭИ, №43), «С судей нужно брать плату за вход» (ЭИ, 52), «Регионалы показали слабость» (ЭИ, №44). З одного боку дані матеріали піднімають суспільно значиму тему. З іншого, саме в них знайдено найбільше порушень стандартів.

Як вже зазначалося в попередніх моніторингах, рівень дотримання журналістських стандартів у виданні достатньо високий, проте цілий ряд зазначених вище матеріалів (щодо судової влади) дещо знижує загальний показник.

Рівень джинсових матеріалів у виданні традиційно низький. У лютому 2011 року їх знайдено не було. Було знайдено 2 матеріали з ознаками неналежного маркування.

ДОНЕЦЬКІ ЗМІ

Експерти відзначили позитивні зміни в донецьких виданнях: всі донецькі ЗМІ висвітлювали революцію в арабських країнах і трагедію в Японії, але саме журналісти «Донбасу» писали про реальних життєвих історіях донеччан, яких ця трагедія торкнулася безпосередньо. Яскравий приклад - стаття «Після цунамі Японія виглядає як Україна», де описується життя донеччанки, яка проживає в Токіо і тимчасово повернулася в Донецьк. У тижневику «Донецкие новости», експерти позитивно оцінили як позитивну тенденцію і рубрику «Тема номера», і цикл публікацій з проханнями про надання допомоги на лікування, операцію. Таким чином, видання продовжує публікувати цікаві і максимально відповідні журналістським стандартам матеріали.

Разом з тим, експерти звернули увагу, що у виданні «Панорама» у рубриці «Донецкий клан. Олигархи» матеріал «Андрей и Сергей Клюевы» скомпільований. Крім того, в цьому виданні збільшилася кількість матеріалів «без автора», через що можна припустити, що це передрук.

У виданні «Донецкий кряж» експерти звернули увагу на те, що стаття «О федерализме  и не только» публікується під рубрикою «Листи читачів», але читач може сприймати її, як статтю, яка розпалює національну ворожнечу і неповагу до української мови. Варто відзначити і позитивний момент, як то матеріали про наслідки землетрусу в Японії з коментарями вчених, у тому числі і донецьких. Разом з тим стаття «Они приходят на рассвете…», незважаючи на загальну оцінку «3», варта відзнаки, оскільки в ній йде мова про суспільно важливу тему щодо процедури перевірки електролічильників та неналежну поведінку контролерів. Нечасто газети стають на бік споживачів, тим більше, що поруч на одній шпальті розміщений матеріал про те, як посадові особи Донецького обленерго допомагали красти електроенергію.

А у виданні «Вечерний Донецк», крім матеріалів у рубриці «Дежурная колонка» Миколи Колесника, на жаль, експерти констатують відсутність аналітичних статей.

ЛЬВІВСЬКІ ЗМІ

У березні 2011 року львівські друковані ЗМІ відрізнялися своєю фаховістю та бажаністю подати на одну і ту ж проблему величезну кількість думок експертів чи людей, що знаються у цьому питанні. Як наслідок, авторські публікації несуть в собі різноманітність, а головне, дотримання журналістських стандартів написання.

У порівнянні з минулими місяцями, журналісти «бавляться» у пробу пера і намагаються створити якісний текст, що у львівському середовищі створює здорову конкуренцію й вже інші автори одну і ту ж тему підіймають ще краще, запрошуючи до висловлення думок все нових експертів. Тому, за останніх півроку, це один із сильніших місяців, коли львівська преса за журналістськими стандартами показала такі високі бали.

На жаль, не обходиться без піар-текстів. Але його настільки мало, що він губиться між усіма іншими якісними публікаціями. Найбільша проблема – це неналежно маркована реклама. Якщо одне і те ж «оголошення» подається у два різних видання і одне видання вказує, що це «реклама» або ж «на правах реклами», то інше видання дозволяє собі подавати під рубрикою «оголошення». Рекорд за такими оголошеннями у «Високого замку», де понад 150 рекламних повідомлень було подано як «оголошення». Водночас варто задуматися, чи можемо ми вважати справді «оголошенням» повідомлення про засідання судів на чиюсь користь. Такі повідомлення оплачуються, але подаються як «оголошення», або ж взагалі не маркуються. До цього ж списку можна додати повідомлення про акціонерні збори різного роду власності підприємств та товариств, а також привітання із днем народження та співчуття. Такими інформаційними приводами заповнені майже усі  друковані видання Львова.

КРИМСЬКІ ЗМІ

В порівнянні з минулим місяцем кількість джинси трохи збільшилась. Як і раніше публікувалася реклама, на розміщення якої були укладені довгострокові договори ("Финансовые консультации" в "Севастопольской газете",  "Оконные технологии" в "Первой крымской"). Більшість видань не маркують рекламні блоки, вважаючи, що це і так очевидно ("Перша кримська", "Кримський час"). Значно збільшилася кількість маркованої реклами, що можна розцінювати як результат заходів, що проводяться у рамках моніторингу - прес-конференцій, круглих столів, поширення  інформації в ЗМІ і на сайті ІПЦ.

* Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації як у цілому так і в частині якогось певного видання або матеріалу є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі є оціночним судженням експертів і не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за опубліковані матеріали. 

** під стандартом "достовіності (посилання на джерела)" в моніторингу мається на увазі наявність достатніх посиланнь в матеріалі на компетентні джерела. Детальніше в методиці моніторингу та нормативній довідці.

Інститут масової інформації