ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Методологія оцінки професійності та відповідальності онлайн-медіа

28.05.2019, 15:59

Методологія оцінки професійності та відповідальності онлайн-медіа

Блок 1. Прозорість та відповідальність.

Індикатор 1-1 - Прозорість медіавласності та контакти.

В Україні тотальна більшість телеканалів належать особам, пов’язаним з політиками чи бізнесовими структурами. Тому прозорість медіа власності є важливою для суспільства.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 1-1:

На сайті відсутня інформація по двом або більше наступним пунктам:

  • Про власника видання (кінцевого бенефіціара).
  • Про головного редактора (особу, відповідальну за контент).
  • Контактні дані редакції 

Індикатор 1-2 - Наявність на сайті редакційної політики

На ресурсі у загальному доступі має міститься інформація про редакційні політики, яких дотримується медіа у своїй роботі. Наприклад,  політики, щодо виправлення фейків, помилок, дотримання етичних стандартів, маркування реклами тощо.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 1-2:

На сайті відсутні будь-які політики, щодо роботи журналістів цього видання.

 Індикатор 1-3 - Фінансова прозорість 

В Україні тотальна більшість телеканалів належать особам, пов’язаним з політиками чи бізнесовими структурами. Тому фінансова прозорість медіа є важливою для суспільства.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 1-3:

На сайті відсутня інформація про джерела фінансування та фінансова звітність.

Блок 2. Професійні стандарти.

Сукупний рівень дотримання журналістських стандартів не повинен бути меншим за 96%

Індикатор 2-1. БАЛАНС. 

Опис: Баланс думок, точок зору: цей стандарт забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Для інтернет-ЗМІ: новину про конфлікт потрібно оприлюднювати лише після того, як журналіст звернувся за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилась коментувати, потрібно про це зазначити окремо. Якщо коментаря своєчасно не отримано, є небезпека отримати звинувачення з боку іншої сторони в упередженому ставленні ЗМІ.

Журналіст також має оцінити рівень легітимності людини, що представляє протилежну точку зору. Особливо це стосується колективних конфліктів, де важливо визначити, чи може дана людина представляти всю групу людей. Крім того, рівень представництва різних сторін має бути приблизно однаковим.

Баланс думок в інтернет-ЗМІ може бути досягнутий і ретельним бекграундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали щодо даної теми.

Не всі новини потребують балансу, він є неактуальним у фактажних новинах.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 2-1:

  1. Представлені не всі сторони конфлікту.
  2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у смисловому, так і в кількісному показниках.
  3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вириваються із контексту, або не стосуються суті конфлікту.
  4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов'язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
  5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку — експерти з медицини, з іншого — перехожі з вулиці, яких просто опитали «для балансу»).

Індикатор 2-2 – ДОСТОВІРНІСТЬ.

Опис: Наявність джерел інформації — кожен факт, що подається у матеріалі, повинен бути достовірним, і мати чітко ідентифіковане та надійне джерело інформації. 

З особливою уважністю слід ставитися до соціальних мереж в якості джерел інформації. Дорипустимим є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності акаунта.

Не варто довіряти джерелу, яке себе скомпрометувало, тобто неодноразово оприлюднювало неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах якого наявні маніпуляції.

Анонімним джерело може бути у випадку, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Слід уникати опори на єдине джерело, якщо ж спиратися доводиться на єдине джерело, то воно має бути відкритим.

При посиланні на дослідження, необхідно вказувати «хто», «де» та «коли» його  провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально допустиму похибку.

Якщо ж ви берете новину з іншого ЗМІ, то варто перейти на першоджерело і переконатися в достовірності цього джерела, а також впевнитись, що в новині нічого не змінено.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 2-2:

  1. Джерело інформації не вказане.
  2. Джерело інформації, що не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, розповсюджуванням фейків, маніпуляціями.
  3. Єдиним джерелом інформації є сторінка в соціальній мережі маловідомої особи, ідентичність та незаангажованість якої складно підтвердити.
  4. Анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити.
  5. Посилання на невказаних експертів, журналістів, вживання в якості джерела висловів «в Кабміні говорять», «британські вчені вважають», “написано у фейсбуці” тощо.
  6. При посиланні на дослідження не вказано «хто», «де» та «коли» його  провів, а в соціологічному опитуванні  не вказано число вибірки та максимально допустиму похибку.

Індикатор 2-3 - ВІДДІЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД КОМЕНТАРІВ. 

Всі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремленні від фактів та коментарів експертів. У новині є недопустимими оціночні судження редакції або журналіста. Кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора. Заголовок повинен відповідати змісту тексту. 

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 2-3:

  1. Думка журналіста чи експерта не відділяється від тексту новини і подається як факт.
  2. В новині присутні оціночні судження журналіста або редакції.
  3. Вживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, мемів, які не є цитатою, і покликані справити емоційний вплив на аудиторію.
  4. Заголовок містить оціночне судження редакції або  не відповідає суті новини.

Індикатор 2-4 - НАЯВНІСТЬ ФЕЙКІВ, ЯКІ НЕ БУЛО СПРОСТОВАНО. 

На сайті медіа повинні бути відсутніми неспростовані неправдиві новини.

Фейк – неправдива інформація, новина, в якій містяться повністю вигадані, сконструйовані кимось із метою чи ненавмисно факти. Така новина може мати достовірні цитати, цифри, назви, але використовує їх для створення та поширення дезінформації, пропаганди, маніпулятивних наративів за допомогою хибної аргументації, викривленого контексту, оціночних суджень та емоційної лексики.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 2-4

  1. Новина містить неправдиву інформацію. 
  2. Новина містить недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).
  3. В новині цитуються представники структур, яких не існує в реальності, анонімні експерти (“британські вчені вважають…”).
  4. Заголовок протирічить тексту новини. 
  5. Матеріал містить емоційне накручування, апелює до забобонів, конспірологічних теорій.
  6. В новині подано інформацію псевдосоціологів, псевдоекспертів. 
  7. Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
  8. Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
  9. Недостовірний або спотворений переклад з іноземних джерел.

Блок 3. Дотримання етичних стандартів журналістики.

Індикатор 3-1 — МОВА ВОРОЖНЕЧІ

Опис: Мова ворожнечі – це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 3-1:

  1. Прямі заклики до насилля; 
  2. Завуальовані заклики до насилля;  
  3. Заклики до дискримінації;  
  4. Заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні; 
  5. Виправдовування випадків насилля та дискримінації;  
  6. Твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  7.  Звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу; 
  8. Ствердження про неповноцінність певної групи суспільства; 
  9. Створення негативного іміджу певної групи суспільства; 
  10. Ствердження про моральні недоліки такої групи; 
  11. Згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  12.  Протиставлення однієї групи іншій; 
  13. Пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Індикатор 3-2 — СЕКСИЗМ

Опис: Секси́зм, також ґендерна дискримінація, дискримінація за статтю — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або ґендер.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 3-2.

  1. В матеріалі містяться гендерні стереотипи, на кшталт: дівчатка - красиві господині майбутні мами, що надають перевагу рожевому кольору, а хлопчики - сильні, мужні воїни в синіх сорочках; місце жінок на кухні борщі варити, а чоловіків воювати та забезпечувати сім’ю;
  2. Матеріал містить об’єктивізацію жінок чи оголені фото. Сексуалізація частин тіла, що включає детальний та емоційно забарвлений опис.

 

Індикатор 3-3 — відсутність порушень етичних стандартів, що стосуються приватного життя громадян, прав дитини та сцен насилля

Кодекс етики українського журналіста гласить, що журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.

Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

Медіа повинні вживати заходів, щоб обмежити доступ неповнолітніх до інформації, що містить сцени насилля, або їхній детальний опис, і по можливості, уникати розміщення такої інформації, якщо вона не має суспільної ваги.  У випадку розміщення такого контенту він має бути відповідно маркованим (18+), і його елементи не повинні демонструватися на центральній сторінці.

 Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 3-3. (не марковані)

  1. Наявність в немаркованій новині фото з зображеннями деталей трагедій, що містять загиблих чи частини тіла постраждалих та їх біологічні рідини;
  2. Розкриття імен, інших приватних даних непублічних осіб (наприклад, жертв або учасників злочину) за якими їх можна ідентифікувати;
  3. Детальний опис і зображення сцен самогубств, насилля.
  4. Висвітлення приватного життя неповнолітніх без відповідного дозволу від батьків чи опікунів. Розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.
  5. Розкриття даних про сексуальну орієнтацію осіб без їхньої усвідомленої згоди (аутинг), розкриття даних про сексуальні уподобання. 

Індикатор 3-4 - ДЖИНСА.

На ресурсі повинні бути відсутніми немарковані жодним чином рекламні матеріали (джинса). 

Опис: Джинса — це журналістський матеріал, що спрямований на поліпшення/погіршення або ж створення позитивного/негативного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торгівельних марок або окремих товарів, державних структур, а також благодійних фондів та релігійних організацій, та не позначений як реклама зрозумілим для переважної більшості людей чином.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 3-4

  1. Серія незбалансованих матеріалів присвячена одному політику або політичній силі, публічній особі, товару чи торгівельній марці тощо.
    2. Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, притому в деяких він може знаходитись під рубриками, які ідентифікують рекламу;
    3. Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть бути непопулярні в суспільстві; 
  2. Просування певної ідеї, лобізм законодавства, інші види лобізму.
    5. Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані і лише позитивні/лише негативні);
  3. Матеріал висвітлює наміри політика, що наразі не підтверджені дією;
    7. У матеріалі безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта або товару;
  4. У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта (номери телефонів, посилання на сайти);
  5. Матеріали просувають певні законопроекти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроекти, що їм зашкодять;
    10. Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг;
    7. У матеріалі є зображення (логотипу) певної конкретної торгівельної марки, політичної партії;

ПОЗНАЧКА: кожен окремо маркер не може служити у визначенні джинси, сукупність 4 і більше факторів свідчить про наявність ознак замовлення у матеріалі.

ЗМІ, що за результатами двох етапів набрали 7 балів отримують позначку якісного медіа і проходять до Білого Списку.

Аналіз проводиться групою експертів ІМІ з залученням за потреби зовнішньої оцінки від незалежних експертів, що мають досвід і користуються повагою на українському медіаринку. 

Liked the article?
Help us be even more cool!