ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Методологія аналізу ЗМІ окупованих територій Донецької та Луганської областей (UCBI 2017)

23.02.2017, 11:28

Під моніторинг підпадають усі новини восьми популярних інтернет-сайтів т.зв. "ДНР" та "ЛНР", що вийшли протягом 18-25 січня 2017 року (загалом 2097 новин).

Контент даних ЗМІ оцінюється за такими критеріями:

1. Наявність у матеріалах мови ворожнечі. Кількість інформаційних матеріалів, що містять мову ворожнечі, буде рахуватись від загальної кількості матеріалів.

Мова ворожнечі — це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Вислови або ж контекст, що містять мову ворожнечі, призводять до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. У межах українського суспільства, це групи відмінні найчастіше за територіальним походженням, політичними чи соціальними поглядами, секс-меншини, релігійні та етнічні меншини.

У контексті українського конфлікту до мови ворожнечі можна віднести:

  • прямі заклики до насилля;
  • завуальовані заклики до насилля;
  • заклики до дискримінації;
  • дискримінативний неймінг певної групи населення;
  • заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні.
  • виправдування випадків насилля та дискримінації;
  • твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу;
  • ствердження про її неповноцінність.
  • створення негативного іміджу певної групи суспільства;
  • ствердження про моральні недоліки такої групи;
  • згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • протиставлення однієї групи іншій;
  • пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

2. Наявність фейків або неправдивої чи неперевіреної інформації. Під час аналізу новин на достовірність звертати увагу на:

  • джерело інформації – з’ясування первинного джерела інформації;
  • на сумнівні цитати та фотографії;
  • що інші видання пишуть про це.

3. Матеріали про самопроголошену владу т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо окупаційної влади.

4. Матеріали про російську владу. Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо російської влади.

5. Матеріали про українську владу. Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо української влади.

 

Дослідження проводиться Інститутом масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 

 

 

Liked the article?
Help us be even more cool!