У 2025 році Луганська область майже повністю залишається тимчасово окупованою. Станом на 1 липня 2025 року понад 95% території перебували під контролем Російської Федерації та її окупаційних адміністрацій. Про це повідомляло Радіо Свобода з посиланням на відповідь Луганської обласної військової адміністрації.
Це створює унікальні виклики для медіапростору – незалежних медіа безпосередньо на території області немає, релоковані редакції продовжують працювати, збираючи інформацію дистанційно. Натомість фізично присутні пропагандистські ресурси працюють повноцінно – Росія готова вкладатися в них, систематично оголошуючи про нові гранти та можливості. Ресурси, які функціонують на окупованій території Луганщини у 2025 році, є пропагандистською екосистемою з чітко визначеною ідеологічною місією.
Обмеження доступу до альтернативної інформації
Окрім активного розвитку пропагандистських медіа, російські окупанти намагаються обмежити доступ місцевих жителів до альтернативних джерел інформації й іншими способами.
У серпні 2025 року на Луганщині під приводом ремонту дахів окупанти почали демонтаж з багатоповерхових будинків супутникових тарілок, які люди встановили ще тоді, коли територію контролювала українська влада. А в жовтні в Донецьку та Луганську окупаційна влада взагалі заборонила старі “іноземні” супутникові антени.
Час від часу на окупованій частині Луганщини росіяни знижують швидкість мобільного інтернету. Зокрема, робили це в червні. Того ж місяця погрожували відключенням у Луганську мобільного звʼязку тим, хто не перереєструє номер на російський паспорт.
Окрім цього, агресивно нав’язують новий месенджер-шпигун МАХ. Як наголосили “Репортери без кордонів”, він стає “цифровою стіною”, яка відрізає людей від вільної України та залишає їх у полі російської пропаганди.
Окупаційні медіа 2025 року нав’язували наратив, який зображував війну не як трагедію чи надзвичайну ситуацію, а як звичну, буденну реальність та частину життя. У контенті переважно подавалась інформація про “успіхи оборони” або “ефективність ППО” без прозорих підтверджень, що створює ілюзію контролю над ситуацією.
Це відповідає ширшій інформаційній логіці РФ щодо тривалих збройних конфліктів – не викликати критичного мислення, натомість робити війну невіддільною частиною повсякденності.
Кримінальна відповідальність за пропагандистську діяльність
Речниця ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа в коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації в Луганській області розповіла, що протягом 2025 року СБУ в Донецькій області повідомила про підозру восьми представникам медіасфери. До суду скерували шість кримінальних проваджень, в одній справі ухвалили обвинувальний вирок.
“У Луганській області до суду скерували кримінальні провадження щодо семи осіб, які вели інформаційну діяльність на користь РФ”, – зазначила Галина Прищепа. За її словами, правоохоронці фіксують, що значна частина проваджень стосується керівників або ключових облич пропагандистських медіа, які після окупації залишилися на території Донецької та Луганської областей і інтегрувалися в інформаційну систему РФ.
Зокрема, зазначила Галина Прищепа, 2025 року СБУ повідомила про підозру так званому генеральному директору донецького телеканалу “ЮНИОН”, який організовував редакційну політику каналу відповідно до вказівок окупаційної адміністрації та кураторів з Росії. За даними слідства, він систематично поширював фейки, виправдовував збройну агресію РФ, агітував за проведення псевдореферендуму та входження тимчасово окупованих територій до складу РФ. Його дії кваліфіковано за статтею “Колабораційна діяльність”. За даними окупаційних ресурсів, цю незаконну посаду зараз обіймає Володимир Ємельянов.
Окрему групу кейсів становлять псевдожурналісти та пропагандисти, які працюють як “воєнкори” або ведучі на окупаційних телеканалах і платформах.
За матеріалами СБУ, у серпні 2025 року суд заочно призначив 12 років позбавлення волі пропагандисту телеканалу “Маріуполь 24” Олександру Якимцю, який систематично виправдовував воєнні злочини РФ, поширював наративи про “законність” окупації Маріуполя та публічно агітував за підтримку російської влади.
Також СБУ задокументувала роботу псевдожурналіста з окупованої Донеччини Олексія Гавриша, який співпрацював з агентством News Front.
“Псевдожурналіст називає себе воєнкором та співпрацює з прокремлівським інформагентством news front. Також зловмисник надає неправдиві коментарі “Першому каналу” і “Росії” та веде власний телеграм-канал. Усі ці інформаційні портали є рупорами терористичної “ДНР”, а сам “воєнкор” створює фейкові інфоприводи та активно поширює антиукраїнську пропаганду”, – розповіла речниця.
Також Служба встановила, що пропагандист добровільно супроводжував окупантів під час бойових дій проти українських бійців. “Зрадник добирає теми для проросійських новинних сюжетів, організовує знімання для свого інформаційного агентства та російських ЗМІ. У них він дискредитує українську владу та ЗСУ, звинувачує Україну в протиправній діяльності та нібито “шантажі ядерною зброєю”. Крім того, він особисто надає інтерв’ю для медіа РФ, у яких виправдовує війну та окупацію, надає неправдиву інформацію щодо обстрілів окупованих територій Донеччини, втечі українських оборонців з позицій та намагається легітимізувати окупаційну адміністрацію”, – розповіла Галина Прищепа.
Дії Олексія Гавриша кваліфіковано за ч. 6 ст. 111-1 (колабораційна діяльність) Кримінального кодексу України. Відповідно до санкції статті, йому загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із забороною від 10 до 15 років обіймати певні посади чи вести певну діяльність та з можливою конфіскацією майна.
Робота українських медіа в умовах окупації
Українські медіа, що раніше працювали в Луганській області, переважно релоковані за межі окупації. Вони продовжують діяльність онлайн, висвітлюючи події війни, права людини та гуманітарну ситуацію, однак їхній вплив обмежений технічними й безпековими бар’єрами для жителів окупованих територій.
Випускова редакторка “Реальної газети” Яна Осадча в коментарі регіональній представниці ІМІ в Луганській області зазначила, що у 2025 році редакція зберігала фокус на темах окупації та зв’язку з аудиторією на тимчасово окупованих територіях.
“Цьогоріч ми працювали дуже навіть продуктивно. Продовжували висвітлювати ситуацію в окупації, проблеми ВПО, розповіли чимало історій мешканців Донбасу, які почали життя заново після того, як покинули рідні домівки”, – сказала Осадча.
За її словами, однією з ключових переваг видання залишаються короткі новинні формати, які дозволяють підтримувати контакт із людьми в окупації та оперативно реагувати на локальні проблеми. “Наша сильна сторона – це короткі формати й новини, за допомогою яких ми спілкуємося з людьми в окупації. Нещодавно мені телефонували з Луганська і просили: “Напишіть про нас, бо тут щось починають робити тільки тоді, коли українські медіа про це напишуть”, – розповіла випускова редакторка.
Окрім редакційної роботи, команда брала участь у публічних заходах і проводила власні, зокрема презентувала дослідження про китайський бізнес на окупованій Луганщині. Окремим символічним здобутком року Яна Осадча називає запуск мерчу.
“Наша гордість року – це мерч: худі та блокноти з абрикосами, символом нашого міста, і написом “Луганщина – дім”, – додала вона.
Головна редакторка SD.UA Яна Чумаченко називає 2025 рік одним з найскладніших для редакції з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, насамперед через фінансові виклики та вимушену оптимізацію роботи.
“Мабуть, це був один з найскладніших наших років із 2022-го. Наша команда зіткнулася з фінансовими проблемами, довелось оптимізувати роботу. Ми відмовилися від відділу всеукраїнських новин, у такий спосіб оптимізувавши команду”, – зазначила Чумаченко.
За її словами, скорочення зачепили й SMM-напрям, а редакція була змушена тимчасово відступити від стратегії розвитку, зосередившись на збереженні якості контенту. “Нам довелося відступати від стратегії розвитку та економити. Проте колектив зосередився на тому, щоб не втратити якість. Ми не відмовилися від наших провідних тем – антикорупційного контенту, роботи із запитами, історії краю, інтерв’ю з містянами та аналітики”, – пояснила головна редакторка.
Водночас 2025 рік став для SD.UA роком запуску нових форматів взаємодії з аудиторією, зокрема власної спільноти підтримки медіа. “Після аналізу аудиторії ми зрозуміли, що готові до цього. Нашій команді написали дуже багато теплих слів підтримки, вказали на важливість того, що ми робимо. Після такого вже руки не опустиш”, – говорить Чумаченко.
Вона додає, що спільнота медіа продовжує зростати, а підтримку редакції надають амбасадори з різних сфер – культури, влади та сектору безпеки.
“З нами дуже круті амбасадори – письменники, співаки, посадовці, військові. Вони дуже підтримали нашу команду інформаційно та фінансово. Наразі спільнота не зменшується, що не може не тішити”, – каже редакторка.
Наприкінці року SD.UA також увійшло до переліку 20 прифронтових медіа, відібраних до програми FAIR Media Ukraine, що передбачає інституційну підтримку для посилення роботи редакцій. Програма фінансується Європейським Союзом, реалізується Internews International у партнерстві з Media Development Foundation.
Отже, медіаландшафт Луганської області 2025 року залишається сформованим умовами майже повної окупації, інформаційної ізоляції та домінування російської пропаганди. Паралельно з цим релоковані українські медіа, попри фінансові, технічні та безпекові обмеження, продовжують працювати з темами окупації, прав людини та локальної ідентичності, зберігаючи зв’язок з аудиторією та фіксуючи процеси на тимчасово окупованій території.
Валентина Троян, регіональна представниця Інституту масової інформації в Луганській області
