ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Кредит довіри. Образ ЗСУ та Міноборони в онлайн-медіа України

03.02.2023, 10:25
Дмитро Баркар

Тема війни Росії проти України лишається такою, що превалює, для провідних українських онлайн-медіа. Відповідно, ЗСУ, як і протягом майже всього 2022 року, нині є найчастіше згадуваною інституцією. Переважна більшість матеріалів щодо оборонців України має позитивний зміст. Помітно, що журналісти також входять до тих 96% українців, які, згідно з опитуванням КМІС, довіряють Збройним силам. Такими є результати дослідження контенту, розміщеного протягом місяця провідними онлайн-медіа України*.

Навіть якщо події не дають медіа можливості сповіщати аудиторію про просування української армії та звільнення територій, то тон публікацій не перетворюється на критичний. У такі періоди повідомляють про стійку оборону позицій. Невіддільним елементом новинних стрічок лишаються регулярні повідомлення про кількість відбитих атак, завданих ударів по російських військах та знищених військовослужбовців армії агресора. Також тут присутні повідомлення, що підкреслюють успішність української армії.

Аналітичні статті, блоги та інтерв’ю змальовують ЗСУ з позитивного боку. Якщо в них згадують про негативні моменти, пов’язані з українською армією, то в таких випадках здебільшого йдеться про нестачу важкої зброї або систем протиповітряної оборони та про потребу в допомозі з боку країн Заходу. Поряд з тим ЗМІ розповідають про освоєння західної техніки силами оборони України, про новації, запроваджені у війську, про новітні підходи до формування бойових підрозділів

Міністерство оборони та Генеральний штаб у публікаціях не протиставляються чинній армії і мають в українських медіа образ невіддільних частин оборонної системи. Крім того, такі керівні органи та їхні очільники й речники для українських ЗМІ є основними джерелами інформації про перебіг бойових дій, захист мирних територій, а також прогнозів майбутніх перемог.

Політичне керівництво держави для українських медіа також є одним з джерел позитивних оцінок щодо армії.

Так само для створення позитивного контенту щодо ЗСУ видання послуговуються коментарями генералів із країн НАТО.

Водночас позитивний образ в українських медіа мають і окремі особи, причетні до діяльності армії. Останнім часом найсуперечливішим героєм публікацій став міністр оборони Олексій Резніков. Велика кількість матеріалів демонструють його як гідного менеджера:

Втім, Резніков та очолюване ним міністерство все ж отримали певну дозу негативу у зв’язку зі скандалом навколо закупівель харчових продуктів для армії. Онлайн-видання розмістили відповідні матеріали з посиланням на першоджерело, де на адресу міністерства виловлено підозри в розкраданнях.  

Сам Олексій Резников цю ситуацію назвав "інформаційною атакою" та "спробою підірвати довіру до Міністерства оборони". Але сумнів у справедливості цих тверджень викликає сам той факт, що відповідна заява міністра була також поширена більшістю видань. Частина з них різкі формулювання міністра винесла в заголовки. 

Без уваги медіа не залишилась і реакція Міноборони як відомства.

Ідею про "інформаційну диверсію" спростовує й те, що провідні видання широко висвітлили реакцію Верховної Ради на корупційний скандал, спрямовану на виправдання Міністерства оборони.

Крім того, деякі видання доклали додаткових зусиль щодо підтвердження невинуватості Міноборони. 

На додачу ЗМІ допомогли "призначити крайнім" заступника міністра оборони Богдана Хмельницького.

Зрештою виправдальна кампанія, що виглядає масштабнішою, ніж, як сказав Резников, "інформаційна атака", звелася до повідомлень про реформаторські зрушення в системі закупівель Міноборони.

У цій масі публікацій на користь Міністерства оборони розчинилися практично до непомітності критичні матеріали.

Тим більше що всі досліджені онлайн-медіа повідомили про те, як на захист міністра оборони став головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Таку підтримку важко переоцінити, адже авторитет Валерія Залужного видається беззаперечним для українських ЗМІ, так само як і для суспільства загалом. Медіа поширюють його привітання з Новим роком та Різдвом для українців, переповідають підбиті ним підсумки року та ставлять його як політика в один ряд із президентом України. Але цим не вичерпується перелік тем для матеріалів про головнокомандувача.

До створення компліментарного контенту щодо Залужного редакція ТСН залучила навіть астролога.

Спікерами та героями матеріалів у ЗМІ виступають і інші українські воєначальники. Так, одним з лідерів за згадками та цитованістю є керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. Він відвідує передову, розповідає про оперативну ситуацію на фронті та робить далекоглядні прогнози. 

Крім того, в окремих випадках УНІАН, що дозволяє собі надавати слово представникам псевдонаукових вчень, піддає особистість Буданова альтернативному аналізу.

З Кирилом Будановим за цитованістю конкурує командувач Об'єднаних сил Сергій Наєв. У публікаціях він виступає насамперед як командир та організатор.

Рідше, але також у позитивному ключі українські онлайн-видання згадують командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського.

Поряд з генералами героями матеріалів стають і інші військові: офіцери, сержанти та солдати. Захисників українські медіа показують як на тлі бойових дій, так і в цивільному житті. ЗМІ пишуть не тільки про звитягу військових, а й знаходять у них людяність, чуйність та творчі таланти:

Крім того, до образу українського військового – не всесильного супергероя, а звичайної людини, яка мужньо стала на захист рідної землі, додають і повідомлення про загибель воїнів. Онлайн-видання хоч і не уникають цієї теми, але загалом і не зловживають нею. Найбільше подібних новин розміщує Суспільне. Що можна пояснити значною часткою регіональних новин на цьому сайті:

Найбільшу частину контенту провідних онлайн-медіа України пов’язаного з війною та ЗСУ становлять новини із зони бойових дій. Менша частина новин повідомляє про ракетні й дронові атаки на мирні українські міста та дію протиповітряної оборони. Загалом сайти у своїх стрічках новин не суперечать один одному. Тональність повідомлень досліджених ресурсів не є повністю нейтральною і вказує на підтримку українськими медіа Сил оборони.

Загалом, протягом останнього місця фокус інформаційних сайтів був зосереджений навколо боїв на Донбасі, насамперед оборони Бахмута і Соледара. Для висвітлення цих подій редакції послуговувалися не лише офіційними джерелами інформації, як Міноборони, Генштаб чи повідомлення речників окремих родів військ та Оперативних командувань, а й інформацією від представників місцевої влади, а також військових, що перебувають на лінії зіткнення, отриманою як безпосередньо від них, так і через сторінки в соціальних мережах. Крім того, частина новин у стрічках посилається на дані західних медіа, іноземних розвідок та американського аналітичного центру "Інститут вивчення війни". Менша частина новин із зони бойових дій джерелом має повідомлення журналістів. Отже, можуть бути нарікання на поширення іноді неперевіреної інформації. Втім, з іншого боку, це ще раз свідчить про довіру медійників до військових.

*Інститут масової інформації дослідив матеріали сайтів Главком, Фокус, УНІАН, NV, ТСН, РБК-Україна, Цензор.Нет, Суспільне, Українська правда, Еспресо, 24 канал, Укрінформ, Obozrevatel, Ліга.net, розміщені з 27 грудня 2022 по 26 січня 2023 року.

Liked the article?
Help us be even more cool!