Кожна сота новина в херсонських медіа містить мову ворожнечі

theracquet.org

Один відсоток новин у херсонський онлайн-медіа містить мову ворожнечі, а про етнічні групи журналісти не пишуть взагалі.

Такі дані отримано в межах аналізу п'яти херсонських новинних вебсайтів, який з 1 до 5 червня 2020 року включно провів Інститут масової інформації.

Метою дослідження було визначити кількість і тематику новин, що містять мову ворожнечі та сексизм, а також проаналізувати новини про етнічні групи в регіональних онлайн-медіа та мову ворожнечі щодо таких груп.
Традиційно під час моніторингу було проаналізовано новинні стрічки п'яти онлайн-ЗМІ ("ХерсонОнлайн", "Херсонці", 0552.ua, "Херсонщина за день" та "Любимый Херсон"). Всього під час аналізу дослідили 799 новин, з яких сім містили мову ворожнечі.

Спочатку зазначимо, що за час моніторингу ми не знайшли жодної новини, що стосувалась би етнічних груп. Це дуже дивно, адже на Херсонщині проживають представники 108 різних національностей, і наша область є місцем компактного проживання кримських татар.

Цю дивну ситуацію завідувачка сектору громадських зв'язків Херсонської міської ради Інна Зелена, яка робить щотижневий моніторинг новин херсонських ЗМІ, пов'язує із сезонною перервою в роботі національних організацій, які зазвичай є основними ньюзмейкерами для журналістів.

"Зазвичай я відзначаю досить високий рівень присутності різних національних організацій у ЗМІ. Здебільшого це інформація про культурні події, роковини, національні та релігійні свята. Просто влітку ці організації не такі активні. Також хочу зауважити, що якихось новин про міжнаціональні конфлікти, шовіністичні та інші негативні згадки про етнічні групи в херсонських ЗМІ майже немає. Я, чесно, і не згадаю, коли востаннє бачила мову ворожнечі щодо етнічних груп. Представники кримських татар судилися з місцевою радіостанцією, ведучий якої дозволив собі негативні коментарі щодо татар. І хоч це було давно, це стало засторогою для охочих грати на непростій темі міжнаціональних відносин на Херсонщині", – розповіла вона.

Насправді після випадку з радіостанцією АКС, яка, до речі, тоді отримала попередження, був ще один ганебний випадок, коли журналісти дозволили собі випади проти татар.

У лютому 2019 року сайт "Херсон дейлі" опублікував новину під заголовком "В Херсоне требовали создать крымско-татарскую автономию". Цей текст докладно розібрав у матеріалі Рустам Авдєєв.

Незважаючи на прикрі поодинокі випадки, загалом херсонські медіа досить толерантні щодо етнічних груп.

А ось мову ворожнечі щодо інших груп, у херсонських ЗМІ ми зафіксували. Так, у 71% новин із загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі / сексизму зафіксовано елементи заперечення гендерної рівності та негативні оцінки жінок на підставі їхньої належності до певної професії.

Такий високий показник легко пояснити розсиланням пресрелізу відділом комунікацій Головного управління нацполіції в Херсонській області про "бoрoтьбу з вуличнoю прocтитуцією". А вже на основі цього релізу, який містить негативні оцінки та неприпустимі вислови начальника відділу бoрoтьби зі злoчинами, пoв'язаними з тoргівлею людьми, ГУ НП в Херcoнcькій oблаcті Oлега Шанька, місцеві журналісти додали своїх оцінок та словникового сміття на кшталт "клубничый бизнес", "бабочки в масках", "женщины с пониженной социальной ответственностью" та інше.

Ба більше, у матеріалах секс-працівниць прямо називають "злочинницями", тоді як на них поширюється норма ст. 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, навіть юридично слід було називати їх правопорушницями.

Ще один матеріал акцентував увагу на жіночій статі порушниці правил дорожнього руху, що, звісно, неприпустимо, адже порушують правила водії обох статей.

Слід зазначити, що питання гендеру для місцевих журналістів є проблемним. Про це розповіла консультантка ГО "ГЦ "Нова генерація" Ольга Жукова. "Питання гендерної рівності не є пріорітетом для місцевих ЗМІ, тому загалом матеріалу для аналізу досить мало. Можна згадати кейс щодо призначення керівниці Служби щастя ОДА Весни Карпук. Деякі ЗМІ друкували статті, що містили сексистські візуальні зображення та тексти.
Зокрема, журналісти друкували фото жінки в нижній білизні і супроводжували текст знецінювальними натяками. Також акцентували на тому, що новопризначена керівниця працювала продавчинею (це виносили в заголовок статті). І лише в деяких виданнях у тексті статті зазначали, що Весна Карпук має економічну освіту. Ці дії однозначно принижували гідність, знецінювали досвід і освіту Карпук і можуть бути потрактовані як сексистські відповідно до визначення Комітету міністрів Ради Європи Рекомендації CM/Rec(2019)1 "Запобігання та боротьба із сексизмом", – розповіла експертка.

Треба відзначити, що методологія моніторингу передбачала аналіз семи тематичних груп, які могли містити мову ворожнечі: етнічні групи, гендер, внутрішньо переміщенні особи, війна з Росією, маргінальні групи, релігійні переконання та інше. З усіх них ми виявили тільки два матеріали, які зарахували до категорії "інше". Обидва стосувалися негативних висловів у новинах про можливе закриття обласної психіатричної лікарні.

Автори новин про це в одному випадку, ймовірно для створення клікбейтного заголовку, використали вираз "психбольные", що неоднозначно оцінює особисті якості конкретних людей, а в іншому – вказали, що "відпущені на вулицю" пацієнти "представляють загрозу для оточуючих". По-перше, тут ми фіксуємо заперечення принципу рівності між людьми в правах, а по-друге, бачимо узагальнення, яке неприпустиме, тим паче в такій делікатній темі.

Як підсумок зазначимо, що треба пам'ятати, що, згідно з попередніми моніторингами Інституту масової інформації, основним джерелом новин для херсонських ЗМІ є пресрелізи та офіційні сайти органів влади, і такий відносно низький рівень новин, які містять мову ворожнечі, здебільшого досягнення та показник толерантності працівників і працівниць пресслужб та офіційних осіб, ніж місцевих журналістів.

Нікітенко Сергій, регіональний представник ГО "Інститут масової інформації" у Херсонській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов'язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.