Кількість "джинси" у травні на Львівщині залишається на низькому рівні

Під час проведення моніторингу за травень 2010 року матеріалів, зроблених з порушенням журналістських стандартів виявлено 25 (з них 9 – неналежне маркування). Про це свідчать результати моніторингу найрейтинговіших львівських друкованих ЗМІ, проведеного членами ГО ”Центр”Журналістський правозахист” від 1 по 31 травня 2010 року.

Експерти:

Анатолій Романюк, відомий політолог, журналіст.

Олег Онисько, журналіст, екс-редактор газет “Поступ” і “Львівська газета”.

- газета “Високий замок” – 2 - (П/Р), 8 - (Н/М)

- газета “Експерес” – 0 - (П/Р); 1 - (Н/М)

- газета “Суботня пошта” (з 1 січня 2010 – “Львівська пошта”) – 7 (П/Р);

- газета “Новий погляд” – 4 (П/Р);

- газета “Ратуша” – 3 (П/Р)

(П/Р) – прихована реклама

(Н/М) – неналежне маркування

Аналіз і тенденції: Час “Великої заказухи” для львівських друкованих медіа минув. Щоправда, не безповоротно. Йде підготовка до місцевих виборів: з цією метою переформатовуються медіа – ресурси. Зокрема, прихильниками БЮТ викуплено ще донедавна частково незалежну “Львівську газету”, яка цілком вірогідно на цих виборах вибере шлях прямої заангажованості. Обмежені фінансові ресурси не дають можливості поілітсилі, котра декларує себе, як “єдина опозиційна” вилити достатню кількість бруду на своїх можливих суперників і чинну  владу. Домінує неналежним чином маркована комерційна реклама, якої теж дуже мало”

Експерт Олег Онисько: “ Можна констатувати, що публікація відверто замовних статей як політичного, так і комерційного спрямування стала повсякденною практикою практично у всіх львівських газетах. Причини такого стану речей, на мою думку, наступні:

Фактично для усіх газет, які були піддані моніторингу, фінансові надходження від “джинси” є основним джерелом прибутку (крім “Експресу” і, можливо, “Високого замку”). Без таких публікацій більшість газет просто не змогли б продовжувати існувати, тому питання етичності “джинси” для редакторів відступає на другий план.

Низька частка “чистої” комерційної реклами у більшості львівських газет має свої причини економічного характеру, яких окремо торкатися не буду. Зазначу лише, що публікація “джинси”, до якої вдаються редактори, щоб урятувати свої видання від банкрутства, призводить одночасно до зменшення чистої реклами – через зниження довіри до видання, падіння тиражу тощо. Поширення “джинси” в пресі, крім суто економічної, має і безсумнівну корупційну складову. Інакше, як пояснити наполегливу публікацію політичної “джинси” у переважно малотиражних виданнях? Очевидно, крім більш низької ціни за таку “джинсу”, ті, хто її розміщує має можливість похвалитися перед центральними штабами позірно великими “обсягами реклами”. Мінімальна ефективність в цьому випадку, судячи з усього, мало кого хвилює. Коротко підсумовуючи, можна стверджувати, що у короткостроковій перспективі проблема “джинси” в львівській пресі не зникне і залежатиме виключно від попиту. Пропозицій є більш ніж досить…”

Експерт Анатолій Романюк: “Аналіз матеріалів, надрукованих у періодичних виданнях за травень 2010 року, дозволяє констатувати, по-перше, суттєве скорочення замовних публікацій. Всього, в якості замовних ми визначили 25 матеріалів. По-друге, відібрані публікації умовно ми можемо поділити на два блоки. Перший – замовні публікації політичного плану, другий – економічного. В свою чергу в першому блоці ми можемо виділити чотири групи. Перша – замовні матеріали, спрямовані на тенденційну оцінку певних політичних подій, або політичних лідерів, які одночасно передбачають формування переваг конкретному політичному актору. В даному контексті замовником означених матеріалів за їхньою спрямованістю виступає БЮТ. До них ми можемо віднести 3 публікації, спрямовані проти А.Яценюка і 1 – проти В.Ющенка у “Погляді”. В цьому ж ракурсі слід розглядати публікації “Віктор Ющенко – опозиціонер “під пиво” та “Конструктивний “ Яценюк у конструкції Януковича” та “Яцен юку дорікають, що йде війна, а він, “фронтовик” боїться окопів” у “Львівській пошті”. Контекст цих публікацій показати, що В.Ющенко та А.Яценюк, які не приєднались до опозиції, яку очолює Ю.Тимошенко, не можуть розглядатись в якості опозиціонерів, що лише Ю.Тимошенко має сприйматись єдиною опозиційною силою. Друга група - публікації критичного плану щодо діючого президента і уряду (їх мало). Всього таких публікацій 3: “Бюджет Януковича – бюджет обману”, “Європейська народна партія стурбована ситуацією в Україні” у “Львівській пошті” та матеріал “У Європі стурбовані тим, що робить Янукович” у “Ратуші”. Третя - дві публікації можна кваліфікувати як замовні матеріали, які мають завданням показати, як потужно працює опозиція і яких значних результатів вона досягнула: “У НКЗУ думають, що Янукович тільки й чекає, коли опозиція піде відпочивати” ( “Львівська пошта”) та “Українське суспільство й опозиція змогли захистити національні інтереси держави” (“Ратуша”). Четверта група стосується публікацій, які спрямовані на формування позитивного іміджу певного політичного лідера, або політичної сили. При цьому ці матеріали не подаються, як рекламні: “Міський бюджет: оцінка БЮТ неоднозначна” (“Ратуша”), “Партія Віталія Кличка – УДАР – зруйнує стіну між владою і народом” (“Львівська пошта”), “Богдан Кук: “Львів має вийти на якісно новий рівень” (“ВЗ”), “Діти війни заслужили гідну старість і турботу держави” (“ВЗ”). Другий блок представлений 8 публікаціями у “Високому замку” та 1 в “Експресі” які мають однозначно рекламний характер, проте це не зазначається ”