Катерина Коберник про кадри для “Бабеля”: “Ми шукаємо всюди, окрім вулиці”

Інститут масової інформації продовжує серію бліцінтерв'ю з керівниками медій, які входять до Білого списку. Про дефіцит кадрів, фінансування, мобілізацію співробітників представниця ІМІ Валентина Троян поспілкувалася з шеф-редакторкою “Бабеля” Катериною Коберник.

ІМІ поставив п’ять запитань:

• Скільки людей працює наразі в редакції? Чи відчуваєте ви кризу кадрів? 
• Які інновації впровадила редакція за останній рік?
• З якими основними викликами зіткнулася редакція цього року і як ви їх вирішуєте?
• Скільки у вашої редакції джерел фінансування? Назвіть основні.
• Що, на вашу думку, потрібно змінити або вдосконалити, щоб українські медіа могли працювати ефективніше? 

Молодь у журналістиці та її готовність до роботи

Зараз у нашій редакції працює 24 людини. Кризу кадрів, звичайно, відчуваємо. Ми шукаємо через профільні сайти, шукаємо в університетах, де вчаться наші наймолодші співробітники; на лекціях, які читають наші журналісти, редактори в медіашколах; в соцмережах. Мені здається, що ми тільки на вулицях не шукаємо. У всіх інших місцях шукаємо. 

Зараз дуже різні є люди. Є люди взагалі безініціативні, а є, до нас приходять прям нормальні.

Звичайно, всі дуже різні. Звичайно, у нас працюють ініціативні. У нас, наприклад, наймолодша журналістка Софія Коротуненко. Вона прийшла, коли їй було 18. Вона – наш молодий талант і маємо велике сподівання на неї. Серед дівчат на новинній стрічці є студентки. Вони також багато працюють і мотивовані. Але, звісно, це не зріз по ринку. 

Інновації в редакції: штучний інтелект та інші технології

Штучний інтелект використовуємо багато де. Ми давно вже почали робити шифрування звуку. Рік чи півтора тому. Ми обираємо теми для текстів за допомогою штучного інтелекту. На сайті ви можете подивитися до Дня Незалежності спецпроєкт “Бачення майбутнього України”. У цьому відео Герої України, відомі журналісти, політики казали свої мрії, які показав штучний інтелект. Використовуємо штучний інтернет для обробки фотографій. Якщо ми це робимо, то вказуємо, що фотографія оброблена за допомогою штучного інтернету. 

Проблеми використання штучного інтелекту в журналістиці

Ми не допускаємо штучний інтелект до написання чи редагування текстів. Тобто, текст не може бути відредагований штучним інтелектом. Вони не пишуться штучними інтелектом.

Що мені не подобається в зв'язку зі штучним інтелектом? Одна дівчина шукала теми для Бабеля. Для цього потрібно зорієнтуватися по часу. Тема щонайменше має бути на часі, з новининним порядком денним. І буквально за 12 чи 17 хвилин вона надіслала нам великий список тем. Я розумію, що ці теми неможливо навіть написати за цей час. Навіть, якщо ти їх придумав. Дуже великий обсяг тексту. Мені стало цікаво, я пішла подивилась, і побачила, що це написав штучний інтелект, тому що пише він досить типово. Я запитала, який штучний інтелект вона використовувала. На що була відповідь: я іноді використовую, це не зовсім воно. Було очевидно, що це все написав штучний інтелект. Це для мене такий типовий приклад, проти чого ми і за що ми. Єдине що – я за те, що, якщо десь використовується штучний інтелект, щоб про це були якісь ремарки. Наприклад, якщо картинки згенеровані, то це має бути точно вказано. Якщо навіть десь ви прибрали чиюсь руку, це можна зробити фотошопом, але все одно мені важливо, щоб просто було таке правило.

Мобілізація та кадрові втрати

Мобілізація – головна (проблема – Ред.). У нас трьох чоловіків мобілізували, а один хлопець готується до мобілізації. Тобто, у нас вже немає чотирьох людей, залишилося троє чоловіків. І фактично всі ці хлопці, які пішли, це були ключові люди в редакції – мій заступник, мій перший заступник, керівник новин, керівник телеграм-каналу. Ми втратили одночасно дуже багато ключових людей: Дмитро Раєвський, Костянтин Андрійковець, Олексій Ярмоленко і Олександр М'ясищев. 

Ми розуміємо, що зараз у нас є великі ризики, адже ті троє, які залишились, також будуть мобілізовані, або підуть добровольцями. І я не можу сказати, що до цього можна підготуватися. У нас в редакції дуже висококваліфіковані люди. Вони багато років працюють, ми дуже довго їх відбираємо. І весь цей костяк, ми шукали дуже довго, вони дуже довго вчили інших. І кожна людина, коли ми її втрачаємо, це прям дірка на тілі редакції. Не можна сказати, що нам вдалося якось це все замінити. Більшість вакансій поки пустує. У мене заступником замість Дмитра Раєвського став Гліб Гусєв, але немає гарантій, що Гліб також скоро нас не залишить. 

Фінансування редакції: від реклами до грантів

У нас до великого повномасштабного вторгнення була реклама і інвестиції акціонерів. Два головних джерела. Більше було інвестицій, менше реклами, але реклама була дуже суттєва вже останні пів року до повномасштабного вторгнення. Навіть один місяць ми вийшли в нуль без інвестицій, тільки на рекламі. І другий місяць у нас був дуже вдалий – січень 22-го. Потім все обвалилось. І тепер у нас головне джерело – це гранти. Реклама. Були донати, але фактично всі донати зникли. Зараз ми цю базу поновлюємо. Мабуть, це все. 

Акціонери лишились, але вони не інвестують у проєкт. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони активно включилися у “волонтерку” – віддавали машини, тому що це компанія, яка займалася транспортом. Вони дуже багато возили машин, допомагали, віддали свої хаби. І мені здалося, що прямо в лютому ми вирішили, що брати гроші на видання, коли почалась така війна, це неправильно. Ми вирішили, що будемо шукати гроші самі. Якщо у нас не вийде, будемо думати, що робити. І у нас, в принципі, хоч і важко, хоч і з сильно урізаною зарплатою і з дуже маленьким бюджетом, але ми таки вирулили десь до вересня на старій зарплаті колективу.

Задача всіх об'єктивних медіа – дотриматись до перемоги

Якщо чесно, мені здається, що це тільки економіка. Має працювати економіка. Людям не здається, що медіа це товари першого вжитку. Попри те, що я думаю, що медіа в Україні – це одна із гарантій того, що ми не перетворимося на країну-сусіда і агресора. І вони відіграють велику роль. Але медіа якісні не можуть жити або за рахунок реклами, або за рахунок спільноти, які підтримують, або за рахунок бізнесу, який розуміє важливість медіа в країні. 

Жоден, ні держава, ні бізнес, ні спільноти зараз не можуть якимось чином допомагати медіа, тому що грошей в економіці просто немає. І, на жаль, зараз більшість медіа живуть на грантові гроші. На жаль, тому що це завжди залежність. І це великі ризики, що гроші закінчаться і медіа залишиться без підтримки. Тому, я думаю, поки не буде якоїсь стабілізації економіки, медіа не запрацюють, скажімо так, не увідуть в якусь безпечну колію і не почнуть жити там без страху. Тому поки, на жаль, я не бачу, щоб у нас були якісь світлі горизонти попереду, але в будь-якому випадку задача всіх об'єктивних медіа – дотриматись, дожити, доповзти, догрести до перемоги. Після перемоги медіа буде не менш важливою, ніж зараз, для того, щоб країна нормально розвивалася.