Інформації із соцмереж більшає, а фактчекінг не посилюється

Фото – osvita.mediasapiens.ua

На сьогодні практично жоден журналіст не уявляє своєї роботи без соціальних мереж. Медійники їх активно використовують для пошуку інформації та актуальних тем, а також для поширення власних матеріалів. Так, згідно з опитуванням відомих медійників, що провів “Детектор медіа” в матеріалі “Соцмережі давно стали джерелом інформації. Що робити ЗМІ?”, практично всі експерти зауважили, що соцмережі, безумовно, є джерелом інформації.

Так, наприклад, головна редакторка київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова зазначає: “Хочуть журналісти цього чи ні, але соцмережі вже стали джерелом інформації. Більшість офіційних установ, відомств, чиновників високого рангу та відомих політиків про все, що бажають повідомити, пишуть у фейсбуку чи твітері”.

Проте медійники зауважують і небезпеки, які становить це джерело інформації. На думку заступниці генерального директора Укрінформу Марини Сингаївської, інформація із соцмереж потребує ретельної перевірки, а дописи з акаунтів невідомих людей узагалі не варто використовувати: “Я підтримую думку, що дописи невідомих осіб у соціальних мережах, особливо щодо надзвичайних подій, не можна публікувати без перевірки. Ми й перевіряємо. Що стосується очевидців подій… Дати новину, посилаючись на допис очевидця в соцмережі, я можу, якщо знаю цього очевидця”.

Заступниця головного редактора Kyiv Post Ольга Руденко відзначає два ризики в разі використання соцмереж як джерела інформації, це:

• акаунт фейковий, тобто не належить цій людині,
• акаунт належить цій людині, але його було зламано й конкретно цей пост або коментар писав не власник акаунту.

Нагадаємо, що минулого року Інститут масової інформації оновив рекомендації журналістам щодо використання соцмереж у роботі.

Експерти ІМІ вирішили промоніторити національні онлайн-ЗМІ на предмет використання соціальних мереж як джерела інформації. Ми проаналізували новини в онлайн-медіа і з'ясували, які соцмережі використовують журналісти та дописи з чиїх акаунтів найчастіше потрапляють у медіа

Згідно з аналізом, виявилося, що кожну п'яту новину в центральних онлайн-медіа взято із соціальних мереж. Більшість інформації в ЗМІ потрапляє з фейсбука – 63% всіх матеріалів, узятих із соцмереж. 23% інформації взято з інстаграма, і це переважно інформація шоу-бізу. З твітера медіа беруть інформацію здебільшого спортивного характеру та міжнародної тематики, на цю мережу припадає 6,5% матеріалів. Значно менше інформації потрапляє в ЗМІ з телеграма та ютуба – 4,5 та 3% відповідно. 

Хто слугує джерелом інформації в новинах із соцмереж

Четверта частина новин із соцмереж припадає на пабліки офіційних структур та посадовців. Переважно це акаунти з мережі “Фейсбук”. 

Так, наприклад, ЗМІ активно беруть інформацію з акаунту штабу ООС, це здебільшого інформація з лінії розмежування. Акаунти МВС та СБУ у фейсбуці активно інформують про свою діяльність, що теж ретранслюється в медіа.

Окрім акаунтів установ, медіа використовують і особисті сторінки посадовців. Наприклад, джерелом новини “Порошенко не з'явився на допит до ДБР, тому що він тепер нардеп і працює в Раді” є акаунт директора ДБР Романа Труби. А ось новина, зроблена з допису прессекретарки Президента Юлії Мендель у фейсбуці, з назвою, що інтригує: “Речниця Зеленського Мендель замовила нескромний подарунок слугам народу: "Зробіть мені...". Таким “нескромним” заголовком співробітники "Знай.юа" назвали новину про прохання прессекретарки проголосувати за зняття депутатської недоторканності.

Про зняття недоторканності написав і Президент Зеленський, допис якого в соцмережі відразу ж потрапив у ЗМІ ("Це лише початок": Зеленський про скасування депутатської недоторканності”).

Експерти ІМІ зазначають, що, ретранслюючи дописи політиків із соцмереж, ЗМІ поширюють вигідний їм образ, який, цілком можливо, створили політтехнологи. Також цілком можливо, що акаунти політиків ведуть не вони особисто, а професійні політтехнологи. Схожу думку у своєму блозі висловлює медіаексперт Ігор Куляс: “Почнімо з того, що це на доручення самого власника акаунту могла писати інша людина, наприклад його прессекретар. Який міг неправильно зрозуміти свого “патрона” і просто помилитися”.

Кожен п'ятий матеріал із соцмереж взято з акаунтів зірок шоу-бізнесу, переважно з мережі “Інстаграм”. Такі матеріали супроводжуються фото із соцмереж або ж повністю побудовані на основі фото. 

Часто такі матеріали мають ознаки сексизму та об'єктивації жінок: “Світлана Лобода вивалила на камеру оголені груди – фото”. Такі новини можуть містити й оцінні судження: "У кроп-топі і спідниці в горох: 50-річна Дженніфер Лопес приголомшила сталевим пресом".

На лідерів думок та експертів припадає 16% матеріалів. Ці матеріали різної тематики і поширюють у них думки різних спікерів. Так, економічні питання коментує у фб аналітик Сoncorde Capital Олександр Паращій та засновник і директор  Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, політичні – Тарас Шевченко, новини з "Л/ДНР" у своєму акаунті повідомляє блогер Денис Казанський.

На пабліки приватних осіб та локальні групи припадає 14% матеріалів. Це новини часто регіональні, пов'язані із соціальними питаннями. Наприклад, жителька Тернополя повідомляє про проблеми в місцевій школі (“На Тернопільщині діти бояться ходити до шкільного туалету: у чому річ”), або ж надзвичайні ситуації ("У Запоріжжі дівчині подруга вистрілила прямо в обличчя: як себе почуває постраждала").

Теми новин із соцмереж

Теми, що найчастіше висвітлюються в новинах, узятих із соцмереж, чітко корелюються зі спікерами, яких у цих новинах цитують.

20% новин із соцмереж припадає на тему політики. Це єдина тема, яка не корелюється зі спікерами, оскільки її коментують самі політики, експерти, а іноді  журналісти чи приватні особи.

Натомість друга тема, тема шоу-бізу, на яку теж припадає близько 20% інформації, чітко залежна від спікерів, а саме зірок шоу-бізу. Відповідно, що активніші ці особи в соцмережах, то більше вони присутні і в ЗМІ. На думку експертів ІМІ, така кількість матеріалів про зірок шоу-бізу пов'язана передусім з тим, що сайти намагаються розбавляти серйозний контент розважальним, проте часто цього розважального контенту стає так багато, що сайт автоматично перетворюється на таблоїд.

На соціальну тематику припадає близько 15% матеріалів, що потрапили в медіа із соцмереж. Це новини про освіту, медицину тощо.

На тему спорту та ООС припадає по 12% інформації, що потрапляє із соціальних мереж. Інформацію про ситуацію на лінії розмежування повідомляє переважно офіційний акаунт штабу ООС:

"Бессрочное перемирие. На Донбассе ранены четверо военных";

"Війна на Донбасі: четверо поранених та 10 обстрілів".

Зауважимо, що в 95% матеріалів із соцмереж соціальні мережі є єдиним джерелом інформації і лише в 5% матеріалів це є додаткове джерело.

Експерти ІМІ розуміють, що соціальні мережі є важливим джерелом інформації та актуальних тем, проте зауважують і про необхідність перевіряти таку інформацію, особливо якщо це інформація з приватних пабліків або невідомих груп. Достовірність інформації це є та суттєва відмінність соціальних мереж від медіа, якою неможливо нехтувати, адже саме це їх і різнить.

***

Дослідження проводилося у вересні 2019. Загальна вибірка становила 1600 новин. Об'єкт дослідження: 16 загальнонаціональних онлайн-медіа: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.uа, zn.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, interfax.com.ua.