Хроніка свободи слова 2011рік

2011 рік в Україні характеризувався погіршенням ситуації зі свободою слова, збільшенням цензури і кількості випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів.

Хоча правоохоронні органи з гордістю відзначають, що в Україні не було вбито жодного журналіста, справжнє ставлення влади до преси було неодноразово продемонстровано під час судових засідань у політичних процесах над Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком.

Неодноразово, під час судових засідань у цих справах, міліція та спецпідрозділ судової міліції «Грифон» перешкоджали журналістам виконувати їхні професійні обов’язки, а бійці спецпідрозділу МВС «Беркут», які перебували в Печерському районному суді  м.Києва, де слухалася справа  Тимошенко, застосовували фізичну силу до журналістів. Особливо «гарячими» для представників ЗМІ були липень і серпень 2011 р.

Ще однією знаковою подією 2011 року став конкурс щодо виділення частот Національною радою з телебачення і радіомовлення України, який чітко показав наміри влади контролювати медіа-простір через монополізацію цифрових ЗМІ в одних руках.

Діюча влада також не демонструє готовності завершити справу Ґонґадзе у чесний та справедливий спосіб, аби поряд з виконавцями на лаву підсудних сіли замовники вбивства Георгія. Суд у справі Пукача, якого звинувачують у вбивстві журналіста, і який може відрити чимало інформації щодо замовників, є цілковито закритим для громадськості.

У 2011 році кількість випадків перешкоджанню професійній діяльності журналістів (37), нападів  (23), арештів і затримань (2) зменшилась у порівнянні з 2010 роком, але залишається доволі високою – на рівні 2006 року, коли відбувались чергові парламентські вибори.Зафіксовано зростання випадків цензури. За даними моніторингу теленовин, здійсненого ГО «Телекритика» спільно з «Інтерньюз-Нетворк», 2011-й став піковим за кількістю матеріалів, що містять ознаки цензури чи замовчування певних тем. Порівняно із 2009 роком цензури на восьми найбільших телеканалах побільшало майже у 10 разів (від 89 випадків у серпні 2009р. до 814 у вересні 2011р.).

За даними моніторингу свободи слова, що проводить ІМІ, експерти відзначили зростання тиску на пресу, особливо в регіонах. Конфлікти із засновниками видань (місцеві органи влади) чи власниками, переростають у закриття газет.

Серед позитивів 2011 року варто відзначити введення в дію Закону України «Про доступ до публічної інформації». Медіа та громадські організації почали активно застосовувати його можливості для отримання інформації від центральних та місцевих органів виконавчої влади. Журналісти також відстоювали свої права на доступ до публічної інформації в судах, оскаржували бездіяльність влади в органах прокуратури, вказували законодавцям «слабкі місця» прийнятого закону.

Ще одним позитивом року є консолідація журналістської спільноти. Вісім медіа-організацій України приєдналися до Меморандуму про створення Української медіа-асоціації, а Незалежна медіа-профспілка України змогла подолати кризу і почала відроджувати регіональні організації.

Одним із досягнень медіа-спільноти в 2011 році можна вважати створення Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання в Україні законодавства про свободу слова та захист прав журналістів при Президентові України «Відкрита розмова». Створенням такої групи було започатковано системний діалог журналістської спільноти із діючою владою.

Повний варіант Хроніки свободи слова 2011р